Туберкульоз кісток і суглобів

Класифікація. Застосовують наступну клінічну класифікацію туберкульозу кісток і суглобів:

Локалізація процесу:

Туберкульоз кісток і суглобів хребта:

1. Первинний остит.

2. Прогресуючий спондиліт.

3. Хронічний деструктивний спондиліт.

4. Метатуберкульозна спондилопатія.

Туберкульоз кісток і суглобів:

1. Первинний навколо суглобовий остит.

2. Прогресуючий артрит.

3. Хронічний деструктивний артрит.

4. Метатуберкульозний артроз.

Туберкульоз плоских кісток таза та грудної клітки. Туберкульоз кісток і суглобів черепа. Туберкульозно - алергійні синовіїти та артрити.

Активність процесу: сумнівна активність; активна форма; втрата активності; процес, який затух.

Характеристика основних клінічних форм туберкульозу кісток і суглобів.

Туберкульоз кісток і суглобів хребта. Первинний остит характеризується ураженням тіла хребця без поширення туберкульозного процесу за його межі.

Прогресуючий спондиліт характеризується поширенням туберкульозного процесу за межі хребця.

Хронічний деструктивний спондиліт характеризується хвилеподібним перебігом різної тривалості, прогресуючого характеру з послідовним поширенням деструктивних змін у хребці після чергового загострення.

Метатуберкульозна спондилопатія характеризується відносною стабілізацією специфічного процесу на різні терміни, а також різним ступенем анатомо - функціональних порушень і дистрофічних змін усіх елементів хребетного стовпа.

Первинний навколосуглобовий остит характеризується наявністю вогнища специфічного запалення в метафізі, епіфізі з порушенням функції суглоба і випотом у ньому.

Прогресуючий артрит - поширення туберкульозного процесу за межі суглобових поверхонь кісток на синовіальну оболонку, вогнище деструкції відкривається в порожнину суглоба.

Хронічний деструктивний артрит - тяжке ураження суглоба з субтотальним або тотальним руйнуванням суглобових поверхонь, грубою деформацією, контрактурою, неповноцінністю кінцівки.

Метатуберкульозний артроз - це завершальний етап хвороби, перехід у неактивну фазу, коли переважають зміни дегенеративного характеру.

У загальній структурі захворюваності туберкульоз кісток і суглобів становить 5 - 7 %. Найтяжчі форми туберкульозу кісток і суглобів: спондиліт, коксит, гоніт. Спондиліт займає перше місце за частотою серед інших форм кістково - суглобового туберкульозу (30 - 40 %). Особливо часто уражуються грудна та поперекова ділянка хребта. На другому місці перебуває коксит (ураження головки і шийки стегнової кістки, а також вертлюгової впадини), на третьому - гоніт (часто уражується синовіальна оболонка колінного суглоба). Туберкульоз інших кісток і суглобів відмічається рідко.

У кістки і суглоби мікобактерії туберкульозу проникають гематогенним шляхом, тому туберкульоз кісток і суглобів може поєднуватися з дисемінованим туберкульозом легень або інших органів. Передуючими чинниками можуть бути травми і переохолодження.

У кістках і суглобах виникають типові туберкульозні гранульоми, які згодом зливаються, утворюючи вогнища казеозного некрозу. Відмінною особливістю є те, що кісткова тканина менш васкуляризована порівняно з легенями, нирками та іншими органами. Туберкульозний процес призводить до склерозу органа, запустіння кровоносних та лімфатичних судин, порушення кровообігу. Через те, крім загального, потрібне місцеве введення протитуберкульозних препаратів. Патологічні вогнища при кістково - суглобовому туберкульозі локалізуються в епіфізі кістки.

Клініка. Розрізняють три фази перебігу патологічного процесу. У першій фазі, передартритичній, крім специфічних змін в епіфізі, розвиваються реактивні зміни суглобової капсули. Клінічні симптоми незначні і характеризуються появою болю в суглобі та симптомів інтоксикації. Лікування таких хворих проходить успішно, і клінічний ефект досягається через 1 - 2 місяці.

Друга фаза, артритична, характеризується поширенням запального процесу на суглобові поверхні, особливо на хрящ і суглобову капсулу. У суглобі виникають деструктивні зміни, які викликають інтоксикацію (загальне нездужання, підвищення температури тіла, потіння, погіршання апетиту). Біль стає інтенсивним, з'являється набряк суглоба, напруження м'язів, подальша часткова їх атрофія. Лікувати таких хворих складно. Крім звичайної антибактеріальної терапії, потрібно вводити протитуберкульозні препарати в казеозні вогнища, в суглоб, абсцес і нориці, показана іммобілізація суглоба і санаторне лікування. У зв'язку з тим, що в артритичній фазі процесу можуть розвиватись порушення функції суглоба і анкілози, після зняття гіпсової пов'язки показана лікувальна гімнастика.

В артритичній фазі туберкульозу може виникати запалення у прилеглих м'яких тканинах. У хворих на туберкульоз кісток і суглобів абсцеси перебігають з нормальною температурою тіла або незначним її підвищенням, тому їх називають холодними. Абсцеси локалізуються у м'яких тканинах навколо суглоба або опускаються по фас - ціях. У випадках спондиліту абсцеси локалізуються паравертебрально, опускаються у пахову ділянку і порожнину малого таза. Нориці можуть мати різноманітний перебіг, без ознак гострого запалення на шкірі. Вони з'єднуються з деструктивними вогнищами кісток або суглобів, що можна виявити за допомогою фістулографії.

Деструктивні процеси в суглобах, виникнення абсцесів, нориць часто ускладнюються амілоїдозом внутрішніх органів. Крім цих ускладнень у хворих на туберкульозний спондиліт можуть виникати біль, парези і паралічі внаслідок стискання спинного мозку.

Розвиток рубців у ділянці суглобів призводить до незворотного порушення їхньої функції. Настає третя, постартритична, фаза. Таким хворим, якщо немає протипоказань, роблять реконструктивно - відновні операції. Хірургічні втручання показані також при наявності інкапсульованих казеозних вогнищ, котрі є причиною інтоксикації або рецидивування захворювання.

Ускладнення: стискання спинного мозку, утворення напливів, абсцесів; патологічна постава; порушення функції суглобів; дегенеративно - дистрофічні зміни, остеохондроз.

Залишкові зміни: незначні залишкові зміни - перебування під наглядом 2 роки: деформований артроз І - II ступеня (ураження суглобів із малим обмеженням рухомості); анкілоз дрібних суглобів; спондилопатія (ураження 1 - 2 хребців без деформації хребта та грудної клітки).

Значні залишкові зміни - перебування під наглядом 3 роки: анкілоз великих суглобів у патологічному положенні з укороченням кінцівки (перебування під наглядом 4 роки); спондилопатія з деформацією хребців і вторинна деформація грудної клітки (перебування під наглядом 5 років).

Контрольні питання

1. Які форми туберкульозу кісток і суглобів зустрічаються найчастіше?

2. Які основні патогенетичні чинники туберкульозу кісток і суглобів?

3. Які особливості клінічної картини передартритичної фази?

4. Чому запалення у прилеглих м'яких тканинах при туберкульозі кісток і суглобів називають "холодним абсцесом"?

5. Яка схема лікування хворих на туберкульоз кісток і суглобів в артритичній фазі перебігу захворювання?