Глава 48

говору, якщо замовник не усуне обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи. Тому дане питання краще вирішено в ст. 848 нового ЦК, яка встановлює майже такі ж правові наслідки, як і ст. 341 ЦК УРСР і водночас зобов'язує будь-якого підрядника відмовитися від договору, якщо використання неякісного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення економічних, санітарних правил, правил безпеки тощо.

З невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов'язків, що полягають у прийнятті та оплаті виконаної підрядником роботи (статті 342 і 345 ЦК УРСР), також пов'язується настання тих чи інших правових наслідків, хоч законодавством спеціально вони не визначаються. Цілком очевидно, що підрядник має право вимагати відшкодування збитків, завданих такими діями (бездіяльністю) замовника. Не виключається також застосування санкцій у вигляді неустойки (пені). Ризик випадкової загибелі чи випадкового пошкодження предмета підряду, що сталися після прострочення його прийняття, покладається на замовника.

ЦК УРСР не встановлює якогось єдиного порядку приймання виконаної роботи і оформлення її результатів. Тому ці дії мають виконуватися з додержанням загальних або спеціальних правил про договір підряду. У ст. 342 ЦК УРСР лише визначається обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові без зволікання. Значно докладніше такі відносини врегульовані новим ЦК України (ст. 853). За цим Кодексом замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядником роботу, оглянути її та негайно заявити йому про виявлені недоліки. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає у подальшому право посилатися на ці недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, втрачає право посилатися на ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи (явні недоліки). Замовник зобов'язаний також негайно повідомити підрядника про виявлені після прийняття роботи приховані недоліки.

Надзвичайно важливим є правило п. 5 ст. 853 ЦК України про те, що у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи протягом одного місяця, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, за вирахуванням належних йому платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

На захист прав підрядника спрямована норма ст. 856 ЦК України, яка надає йому право притримати результат роботи та майно замовника, яке є у нього, якщо замовник не оплатив необхідних платежів. Сторони можуть оформити здачу-приймання результату виконаної роботи відповідним актом або іншим документом. Окремими нормативними актами може бути передбачений обов'язок сторін відповідним чином оформляти приймання замовником виконаної роботи. Як правило, це стосується виконання складних будівельно-монтажних, радіотехнічних та інших робіт.

Закон встановлює строки пред'явлення позовів щодо виявлених у роботі недоліків. За ст. 343 ЦК УРСР такі позови можуть бути пред'явлені замовником з приводу:

1) недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо однією із сторін є громадянин, — протягом трьох років;

Договір підряду

189

2) прихованих недоліків в іншому майні — протягом одного року;

3) явних недоліків — протягом шести місяців.

Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядником і прийняття її замовником. Проте, якщо у договорі підряду передбачено гарантійний строк і заяву про виявлені недоліки в роботі зроблено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня подання заяви про недоліки.

За новим ЦК України до вимог щодо неналежної якості виконаної за договором підряду роботи застосовується позовна давність у один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня заявлення про недоліки (ст. 863).

Законом України від 6 квітня 2000 р. "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів"1 окремо визначені правові засади майнової відповідальності за недотримання умов договору підряду будівництва об'єктів, здійснюваного за бюджетні кошти.