- •Глава 52;
- •Глава 37 купівля-продаж
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 31
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 6. Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •Глава 38
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •Глава 38
- •§ 3. Види біржових угод
- •Глава 38
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •Глава 38
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 3.
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 39
- •Глава 39
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •Глава 40
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 40
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •Глава 41
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •Глава 42
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Глава 42
- •Глава 42
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 43
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •Глава 45
- •Глава 45
- •§ 4. Умови договору оренди
- •Глава 45
- •Глава 45
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •Глава 46
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •Глава 46
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •Глава 46
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •Глава 46
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 46
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •Глава 47
- •Глава 47
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 47
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 48
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •Глава 49
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •Глава 49
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •Глава 52
- •Глава 52
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 5. Договір про буксирування
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •Глава 55
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •Глава 55
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •Глава 55
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •Глава 56
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 56
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •Глава 57
- •Глава 57
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •Глава 57
- •Глава 57
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 57
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •Глава 60
- •Глава 60
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •Глава 60
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •Глава 61
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 6/
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 2. Предмет, форма та строк договору управління майном
- •Глава 62
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 4. Відповідальність за договором управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •Глава 63
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 63
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •Глава 64
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 64
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 65
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •Глава 66
- •§ 2. Договори в сфері іноземного інвестування
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •Глава 67
- •§ 2. Відповідальність
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої
- •Глава 67
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •Глава 68
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •Глава 68
- •§ 6. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •Глава 68
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 68
- •§ 13. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •§ 2. Підстави та правові наслідки
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 3. Реалізація спадкових прав
- •Глава 72
- •§ 4. Охорона спадкового майна
- •Глава 72
- •§ 5. Оформлення спадкових прав
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 6. Спадковий договір
- •Глава 72
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Підручник
У двох книгах Книга друга
За редакцією
О. В. ДЗЕРИ, доктора юридичних наук,
професора, академіка АН Вищої школи України;
Н. С. КУЗНЄЦОВОЇ, доктора юридичних наук,
професора, академіка АПрН України
2-е видання, доповнене і перероблене Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Київ
Юрінком Інтер" 2004 :
ББК 67.9(4УКР)304я73 Ц58
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України ;»«•**- (лист № 1/11-2969 від 5 вересня 2002 року)
3у 5^-
Рекомендовано вченою радою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
І
Рецензенти
ГОПАНЧУК В.С., кандидат юридичних наук, доцент, начальник Кафедр; цивільного права Національної академії внутрішніх справ України;
МУСІЯКА В.Л., кандидат юридичних наук, професор,
завідувач кафедри галузевих правових дисциплін Національного
університету "Києво-Могилянська академія", Заслужений юрист Україні
Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзер Ц58 (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзер*
Н.С. Кузнєцової. — 2-е вид., допов. і перероб. — К.: Юрінком Інте{ 2004. — Кн. 2. — 640 с.
I5ВN 966-667-119-0
Кн. 2. — 640 с. — I5ВN 966-667-121-2
У підручнику аналізуються чинне законодавство України т зарубіжних країн, новий Цивільний кодекс України, судова практика окремі теоретичні проблеми цивільного права. У другій кни; висвітлюються окремі види договірних зобов'язань (купівля-продаж поставка, підряд, перевезення, страхування, позика, доручення, ко місія, довірче управління майном та ін.), позадоговірні зобов'язання спадкове право.
Розрахований на студентів, аспірантів і викладачів юридичним вузів та факультетів, а також на працівників правоохоронним органів, працівників юридичних служб органів виконавчої влади тг місцевого самоврядування, підприємств та установ.
I5ВN 966-667-119-0 І5ВГ
України іч'.'ІІі Ярої'.;:г;.. І'.'у;;ч>го
- • . ' •
/. .. •«•'! '.-І ' •• 4Л
Л Г
Із
ББК 67.9(4УКР)304я73+67.304я73
© Колектив авторів, 2004 © Художнє оформлення Юрінком Інтер, 2004
Передмова
У підручнику відповідно до навчальної програми вищих навчальних закладів повно і всебічно висвітлено практично всі цивільно-правові інститути, у тому числі й ті, що сформувалися у період ринкових реформ в Україні.
У першій книзі висвітлені загальні положення цивільного права, право власності та його захист, особисті немайнові права, право інтелектуальної власності, загальне вчення про зобов'язання та цивільно-правовий договір.
У другій книзі розглядаються окремі види договірних зобов'язань (купівля-продаж, поставка, міна, дарування, довічне утримання, майновий найм, підряд, перевозка, страхування, комерційна концесія, доручення, комісія, управління майном, позика та ін.), позадоговірні зобов'язання, спадкування.
З часу видання попереднього підручника (2002 р.) виникла нагальна необхідність у підготовці нового підручника з цивільного права, що обумовлено кількома причинами.
По-перше, за цей період прийнято низку нових законів та нормативно-правових актів, які по-новому врегулювали окремі цивільні правовідносини.
По-друге, в правовій системі України сформувалися певні нові правові інститути, що вимагають правового аналізу.
По-третє, цивілістична наука сформулювала нові погляди на відповідні проблеми цивільного права, що має бути враховано у разі тлумачення та застосування дискусійних положень.
По-четверте, авторський колектив мав за мету врахувати рекомендації науковців-юристів і побажання студентських колективів, висловлені у ході читання лекційного курсу й проведення практичних занять з цивільного права.
Перше видання підручника базувалося на положеннях ЦК України, прийнятого Верховного Радою України 29 листопада 2001 р. у третьому читанні, на який Президент України наклав вето і направив його із зауваженнями до Верховної Ради України. Після відповідного доопрацювання 16 січня 2003 р. було прийнято новий Цивільний кодекс України, введення в дію якого встановлено з 1 січня 2004 р. Відповідно у другому виданні підручника враховано зміни у змісті та нумерації статей, внесені до ЦК України в редакції 2001 р. Нині перед юридичними закладами постає завдання завчасно підготувати молодих фахівців-юристів вищої кваліфікації таким чином, щоб вони одержали ґрунтовні знання положень нового Цивільного кодексу України, який містить 1308 статей, вміння ефективно застосувати їх на практиці.
У новому підручнику аналізується як Цивільний кодекс УРСР, прийнятий Верховною Радою УРСР 18 липня 1963 р. і введений в дію з 1 січня 1964 р., так і новий Цивільний кодекс України, прийнятий після доопрацювання Верховною Радою України 16 січня 2003 р., дається порівняльна характеристика їх відповідних положень, що регулюють аналогічні відносини, висвітлюються як спільні, так і відмінні особливості цих положень. Тому цей підручник певною мірою є унікальним виданням.
Запропонований підручник не втратить своєї актуальності і після введення в дію нового Цивільного кодексу України, адже після цього ще багато років буде існувати потреба у застосуванні норм Цивільного кодексу УРСР до відносин тривалої дії, що, зокрема, виникатимуть до моменту введення в дію нового Цивільного кодексу України, але й триватимуть після нього, а також у разі, якщо правовідносини припинилися до моменту введення в дію нового ЦК України, але
необхідно здійснити судовий захист порушених прав особи у таких правовідносинах після набуття чинності новим ЦК в межах строків позовної давності за нормами ЦК УРСР.
У підручнику аналізується також договірна практика суб'єктів цивільного права, судова практика, висвітлюються дискусійні проблеми, даються посилання на джерела опублікування нормативно-правових актів і наукових праць, що полегшить читачам їх пошук, допоможе підвищити ефективність своєї праці. Тому підручник буде корисним не лише студентам, аспірантам, викладачам, а й практичним працівникам правоохоронних органів, адвокатам, нотаріусам, юристам підприємств і установ.
Для зручності сприйняття тексту застосовуються такі умовні скорочення — ЦК УРСР І'ЦК України (Цивільний кодекс), ГК України (Господарський кодекс).
Колектив авторів .
Д.В. БОБРОВА, доктор юридичних наук, професор — глави 67, 68 (§ 1—5, 7—10, 13),
69 (у співавторстві з О.В. Дзерою), 70; О.В. ДЗЕРА, доктор юридичних наук, професор, академік АН Вищої школи України —
глави 37 (§ 1—5), 39, 42, 48, 59 (у співавторстві з Л.А. Савченко), 69 (у співавторстві з Д.В. Бобровою); А.С. ДОВГЕРТ, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України —
глави 63, 64, 65;
В.М. КОССАК, доктор юридичних наук, професор — глава 66;
Н.С. КУЗНЄЦОВА, доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України — глава 49; В.В. ЛУЦЬ, доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України — глави 40, 41,
55 (§„1—9), 56; Р.А. МАЙДАНИК, доктор юридичних наук, доцент — глава 57 (§ 3 — у співавторстві з
О.В. Кривендою), глава 62; О.А. ПІДОПРИГОРА, доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України —
Глава 52;
О.О. ПІДОПРИГОРА, доктор юридичних наук, професор — глави 50, 51; В.С. ЩЕРБИНА, доктор юридичних наук, професор — глави 38 (§ 1—5), 45, 58 (§ 1, 5, 6); С.Я. ФУРСА, доктор юридичних наук, доцент — глава 72 (§ 2, 4, 5); І.А. БЕЗКЛУБИЙ, кандидат юридичних наук, доцент — глава 53; І.О. ДЗЕРА, кандидат юридичних наук, доцент — глава 43; І.А. ДІКОВСЬКА, кандидат юридичних наук — глава 55 (§ 10); Т.П. КОВАЛЕНКО, кандидат юридичних наук, доцент — глава 72 (§ 6); Н.С. КОРОВ'ЯКОВСЬКА, кандидат юридичних наук, доцент — глави 38 (§ 6), 71 (§ 1; § 2,
З, 4 — у співавторстві з Є.О. Рябоконем); О.В. КРИВЕНДА, кандидат юридичних наук — глава 57 (§ 1, 2, 4; § 3 — у співавторстві
з Р.А. Майдаником); Є.О. РЯБОКОНЬ, кандидат юридичних наук, доцент — глави 68 (§ 12), 71 (§ 2, 3, 4 —
у співавторстві з Н.С. Коров'яковською), 72 (§ 1); Л.А. САВЧЕНКО, кандидат юридичних наук, доцент — глава 59 (у співавторстві з
О.В. Дзерою); Т.П. БАЗОВА — глава 46; О.О. БОЙКО — глава 37 (§ 7); Е.М. ГРАМАЦЬКИЙ — глава 54; Н.О. ДЗЕРА — глава 37 (§ 6); Г.Л. КОРОТКА — глави 58 (§ 2—4), 60; О.О. ОТРАДНОВА — глави 44, 47, 61, 68 (§ 6, 11), 72 (§ 3).
Розділ VI ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Глава 37 купівля-продаж
§ і. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
Функціонування економічного механізму будь-якого суспільства, в якому продукти виробництва виступають товаром, а взаємний обмін ними здійснюється за законом вартості, потребує використання відповідних правових форм організації обігу товарів, переходу їх від виробників до споживачів.
Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК УРСР).
Таке усталене і лаконічне визначення поняття договору купівлі-продажу знайшло своє відображення і в новому ЦК України, в ст. 655 якого записано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Однак не всі учасники цивільних правовідносин можуть набувати майно у власність. Так, відповідно до законів України "Про власність" (статті 37 і 39)! "Про підприємства в Україні" (ст. 10) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України, а майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, та казенними підприємствами — на праві оперативного управління.
Таким чином, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати покупцеві майно у власність або повне господарське відання чи оперативне управління, а останній зобов'язується прийняти це майно і сплатити за нього
1 г_ , „ . . ,
Такий правовий режим майна може бути встановлений також підприємствам Інших форм власності, наприклад рішенням власника приватного підприємства.
Глава і
обумовлену угодою грошову суму. Це сплатний, двосторонній і консенсуал ний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління покупця і, отже, є юридичною підставою виникнення таких зобов'язальних пр вовідносин, які зумовлюють появу у покупця абсолютного речового права.
Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладаєт ся переважно на те майно, що є в наявності і підготовлене для відчуження. Н вим ЦК України прямо передбачена можливість укладення договору купівлі-пр дажу щодо майна, створеного (придбаного, набутого) продавцем у майбутньоіу (ст. 656). При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лий у грошовому вираженні. У деяких випадках для покупця становить інтерес І саме придбане майно як матеріальний об'єкт, а зафіксоване в ньому те чи інп право вимоги, наприклад у разі купівлі цінних паперів. Оплата придбаного майї має здійснюватися у національній валюті України, за винятком випадків, пере бачених законом.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне вини нення у кожної із сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого догово{ продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водноч; набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здій нити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її п редачі. Іншими словами, у договорі купівлі-продажу відповідним правам ' обов'язкам продавця кореспондуються відповідні обов'язки та права покупця навпаки.
Договір купівлі-продажу є консенсуальним, оскільки права та обов'язки ст рін виникають у момент досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов. Наста ня цього моменту може мати ряд особливостей, зумовлених тим, що для окремі видів договорів купівлі-продажу законодавець передбачає спеціальні вимоги до оформлення, без додержання яких укладена угода не може вважатися дійснок
Договір купівлі-продажу є одним з найефективніших засобів взаємозв'язі виробництва і споживання, регулятором нормального функціонування господа ського комплексу країни. Він може укладатися між громадянами, між організ ціями (підприємствами, установами), а також між організаціями та громадянам що свідчить про його універсальність.
У період існування СРСР застосування такого універсального регулятора т варообігу було значно обмежено. Найбільшого поширення купівля-продаж наб ла у внутрішньому товарообігу у сфері державної і кооперативної роздрібної то говельної мережі, за допомогою якої задовольнялася основна частиі матеріальних і культурних потреб громадян у товарах особистого споживанн Договір купівлі-продажу забезпечував також деякі потреби матеріально-техні ного постачання державних, кооперативних та інших організацій, не набувії тут належного розвитку. Більше того, протягом кількох десятиліть під впливе організаційно-правових обмежень обсяг торгівлі з використанням договору купі лі-продажу за участю організацій був зведений до мінімуму. Такі угоди уклад лися, як правило, на продукцію (товари), яку не розподіляли у плановому поря
Надалі, коли йтиметься про виникнення чи припинення права власності, матиметься на ув; також право повного господарського відання і право оперативного управління.
Купівля-продаж
ку (зокрема, предмети канцелярського, культурно-побутового та спортивного призначення).
У цей період товарообіг між господарюючими суб'єктами (юридичними особами) здійснювався за допомогою договору поставки, що укладався на підставі обов'язкового для сторін планово-адміністративноґо акта розподілу продукції (товарів). За умов планової економіки, централізованого розподілу матеріальних ресурсів, панування адміністративно-командних методів управління економічними відносинами договір поставки став домінуючим у товарообігу між господарюючими суб'єктами і сформувався у самостійний договір.
Перебудовні процеси в СРСР, започатковані у 1985 р., сприяли реформуванню планової економіки і певному розширенню вільного товарообігу. Розпад СРСР і проголошення Україною та іншими колишніми союзними республіками незалежності, усвідомлення необхідності докорінних змін прискорили прийняття нових економічних законів України ("Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні" тощо), спрямованих на зміну відносин власності, на розвиток підприємництва. Відтак разом з поступовим зародженням в Україні елементів ринкової економіки істотно зросла роль договору купівлі-продажу. В умовах ринкової економіки договір купівлі-продажу є основним регулятором взаємовідносин між виробниками і споживачами, відносин у сфері розподілу і перерозподілу матеріальних благ, забезпечуючи вільний і оптимальний розвиток усіх форм власності, підприємництва і торгівлі.
Правове регулювання відносин купівлі-продажу здійснюється ЦК України, законами України "Про захист прав споживачів", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про товарну біржу", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", іншими законами та численними нормативно-правовими актами.
Залежно від особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей відчужуваних об'єктів, особливостей способу укладення та виконання договору розрізняють кілька видів договору купівлі-продажу, зокрема:
а) договори купівлі-продажу в оптовій та роздрібній торгівлі; договори, що їх укладають на біржах та аукціонах;
б) договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому та зовнішньоекономічному обігу;
в) договори купівлі-продажу земельних ділянок, валютних цінностей, жилих будинків, квартир, автомашин;
г) договори купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації та поставки;
д) договори купівлі-продажу об'єктів приватизації;
е) форвардні та ф'ючерсні угоди купівлі-продажу.
Кожен з них має певні особливості щодо умов укладення та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.
Значну роль у становленні та функціонуванні ринкової економіки відіграють товарні і фондові біржі (об'єкт діяльності останніх — операції з цінними паперами), правове становище яких визначається відповідно законами України "Про товарну біржу" і "Про цінні папери і фондову біржу".
На біржі укладають різні угоди (біржові операції), у тому числі й купівлі-продажу. Біржовим угодам притаманні всі юридичні ознаки цивільно-правових (по-
8
Глава З
забіржових) угод, і водночас вони мають свої характерні особливості. Так, відпс відно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" біржовою операцією вважа ється угода, що відповідає сукупності таких умов:
а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допу щених до обігу на товарній біржі;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше на ступного за здійсненням угоди дня1.
Угоди, зареєстровані на біржі, не потребують нотаріального посвідчення вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі. Біржові операції де зволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Порядок та умові здійснення біржових операцій регламентуються Правилами біржової торгівлі, я* розробляють відповідно до чинного законодавства і затверджують загальні зборі членів товарної біржі або уповноважений ними орган.
Нині поширюється аукціонна торгівля. Аукціон — це організаційно-правови: спосіб продажу товару в обумовлений час і в певному місці тому покупцеві, яки на засадах змагальності запропонує найвищу ціну. Аукціони можуть проводите ся на власний розсуд продавця (за встановленими ним правилами), на підстаї актів законодавства (наприклад, щодо об'єктів приватизації) та у примусовом порядку (наприклад, за судовими рішеннями про продаж майна боржника).
Умови та порядок проведення аукціонів об'єктів приватизації детально визнг чені Положенням про застосування способів приватизації майна державних пі; приємств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 4 лютог 1993 р. № 56 (з наступними змінами та доповненнями)2 та іншими актами прр ватизаційного законодавства. З урахуванням значимості об'єктів купівлі-продг жу можуть проводитися спеціалізовані аукціони, зокрема з продажу іноземне валюти на Українській міжбанківській валютній біржі, сільськогосподарське продукції, сертифікати} аукціони.
Законом України "Про виконавче провадження" безпосередньо визначен порядок продажу з прилюдних торгів будинку, квартири, приміщення, земельне ділянки (ст. 62).
Можливий також продаж майна на конкурсних умовах. Таку форму купівл продажу застосовують переважно щодо об'єктів приватизації державного майн; порядок здійснення її визначено Положенням про застосування способів прив; тизації майна державних підприємств. Відповідно до п. 4.1 цього Положення пре даж об'єктів за конкурсом — це спосіб приватизації, за яким власником об'єкт стає покупець, що запропонував найліпші умови подальшої експлуатації йог (некомерційний конкурс) або за рівних фіксованих умов — найвищу ціну (ке мерційний конкурс).
Новим для правової системи України є форвардні, ф'ючерсні та опціонні уге ди (контракти). При цьому врегульовані вони не лише цивільним, а й податкови законодавством.
1 На наш погляд, поняття "біржова угода" та "біржова операція" не бажано ототожнюваті оскільки вони іноді не збігаються.
2 Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. — 1995. — № 2. — С. 27—78; Бізнес. 1995. — 11 травня.
Купівля-продаж
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" форвардний контракт — стандартний документ, що засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого контракту1. Будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди другої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання цього контракту можуть пред'являтися виключно його емітентові. Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Водночас покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи його продавця.
Ф'ючерсний контракт — стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язання сторонами контракту. Будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання лише за наявності іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.
Опціон — стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів, товарів та коштів на умовах укладеного опці-онного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися від придбання цього майна. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії. Претензії щодо неналежного виконання або невиконання даного зобов'язання можуть пред'являтися виключно емітентові опціону.
В усіх перелічених угодах їх виконання віддалене у часі від моменту їх укладення. Однак, якщо форвардна і ф'ючерсна угоди передбачають їх виконання у майбутньому у "певний час", то операція з опціоном — "у будь-який момент протягом певного часу". Ф'ючерсні та опціонні угоди останнім часом застосовують на біржах та аукціонах. Особливо поширилися ф'ючерсні біржові угоди, предметом яких є стандартний контракт на стандартизований товар, якого на момент укладення угоди не існує2. Форвардна угода фактично передбачає поставку товару в майбутньому і може бути позабіржовою3.
І
Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 27. — Ст. 181 (з насупними змінами).
Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Основи господарського права України. — К., 1995. — С. 163-168.
Правила застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 27 червня 1995 р. // Бізнес. — 1995. — 8 серпня.
10
Глава З