Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільне Дзера 2004.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
4.6 Mб
Скачать

Глава 57

но-правового зобов'язання. У сфері публічно-правових відносин позикові зобов'язання, як правило, не виникають. Позикові зобов'язання виникають за цивільно-правовими угодами та іншими підставами (наприклад, при видачі векселя, емісії боргових цінних паперів), але не при сплаті податків та інших обов'язкових платежів у бюджет та позабюджетні фонди.

Опосередковано цивільно-правовий характер позикових зобов'язань підтверджується тим, що положення про надання бюджетних позик і кредитів, субвен-цій, дотацій, інших публічно-правових видів позикових відносин визначаються Бюджетним кодексом, іншими правовими актами, на які не поширюються положення цивільного законодавства щодо позики.

Приватноправовий характер позикових відносин зумовлений і тим фактом, що обов'язковою ознакою правовідносин публічно-правового характеру є участь в ньому в якості сторони державного утворення в особі компетентних державних органів. Проте в рамках відносин "позичальник — банк" держава не бере участі, а якщо бере, то на засадах рівності і диспозитивності в особі Міністерства фінансів України при здійсненні внутрішніх чи зовнішніх позик, емісії інших боргових зобов'язань (векселів тощо). Зазначені відносини будуються як цивільні правовідносини за договором позики або за іншими правовими формами кредитних відносин, які виступають підставами виникнення позикових зобов'язань.

За загальним правилом, відносини позики оформляються договором позики. Слід зазначити, що в доктрині цивільного права обгрунтовано точку зору про оформлення відносин позики або спеціальним договором позики, або шляхом видачі векселя1.

Аналізуючи правову природу боргових вексельних зобов'язань, необхідно зазначити, що грошовий характер відносин між учасниками вексельних відносин не викликає жодних сумнівів. Разом з тим вексельні відносини можна визнати позикою тільки в певному відношенні, що зумовлено особливостями вексельних відносин, не відомих позиці.

З передачею грошей у позику позикодавець втрачає право власності на грошові знаки, які виступають об'єктом договору позики, одночасно отримуючи взамін основане на договірному зобов'язанні право грошової вимоги на зворотню оплату отриманих у борг грошей зобов'язаною особою — позичальником. Тому позикодавець розпоряджається належним йому правом вимоги за правилами обігу зобов'язальних прав, а не права власності.

На відміну від позики, вексельні відносини виділяються подвійною природою і призначенням, внаслідок чого уповноважена особа наділяється як правом вимоги на виплату певної суми грошей зобов'язаною за векселем особою (так звані права з векселя), так і правами власника векселя (так звані права на вексель), що дає можливість використовувати його у вигляді самостійного засобу платежу за правилами права власності.

У зв'язку з цим уповноважена за векселем особа не обов'язково повинна в

Див.: Завидов Б. Д. Договори кредитно-финансовой сферн / Библиотека журнала "Финан-совме й бухгалтерские консультации". — М.: ФБК-ПРЕСС, 1997. — С. 41—42; Майданик Р. А. Позика // Цивільне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — Кн. 2. — С. 421.

І

Позика

335

обмін за вексель надати векселезобов'язаній особі гроші в борг, що неприпустимо для позики.

Між учасниками вексельного обігу взагалі можуть бути відсутні боргові чи інші договірні зобов'язання, що зумовлено автономним від цивільного права характером вексельних відносин, на які не поширюються загальні норми цивільного права, у тому числі положення про договірні зобов'язання.

Таким чином, визнання векселя об'єктом права власності і автономність вексельних відносин від цивільного права зумовлює позадоговірну підставу виникненння вексельного зобов'язання незалежно від виникнення зустрічного грошового зобов'язання, що перетворює відносини грошового боргу за векселем на самостійний вид грошових зобов'язань, які істотно відрізняються від позики, і пояснює неможливість визнання вексельних відносин різновидом позики.

У юридичній літературі висловлено точку зору про те, що відносини, подібні до позикових, виникають і в деяких інших випадках. Зокрема, позикові відносини виникають при оформленні облігацій, державних і муніципальних позик. Ця позиція відображена у відповідних положеннях ЦК Російської Федерації про державну позику і облігації1. З наведеною позицією в цілому необхідно погодитися, оскільки, дійсно, з правової точки зору ці відносини оформляють надання грошей у борг і є позиковими. Проте, на відміну від класичного договору грошової позики, оформлення облігацій і державної (комунальної) позики здійснюється не у вигляді окремої угоди, а з допомогою складного юридичного факту у вигляді випуску облігацій або облігаційних позик, порядок випуску яких регулюється спеціальним законодавством про емісію цінних паперів.

Відносини, подібні до позикових, виникають також при видачі чека і векселя.

Позикові відносини, на думку деяких вчених2, виникають також при вчиненні банківських розрахункових операцій, що зумовлює необхідність проведення порівняльного аналізу позикових і розрахункових відносин. Проте необхідно зазначити, що розрахункові відносини мають низку не притаманних позиці ознак у вигляді, що зумовлює самостійний, відмінний від позики, характер розрахункових відносин. Так, об'єктом розрахункових відносин також є гроші. Але тут банк виступає начебто в ролі "оператора", який здійснює, зокрема, перерахування грошових коштів за дорученням однієї сторони іншій як платіж за придбані товари, виконані роботи, надані послуги тощо, адже відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"3 розрахункові банківські операції — це рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону привели до зміни права власності на активи. Тобто розрахункова банківська операція є завжди похідною дією банківської установи, яка забезпечує реалізацію відповідних зобов'язальних правовідносин. Тому, на наш погляд, немає достатніх юридичних підстав вбачати наявність позики в розрахункових банківських операціях.

1 Завидов Б. Д. Договори кредитно-финансовой сферьі / Библиотека журнала "Финансовьіе й бухгалтерские консультации". М.: ФБК-ПРЕСС, 1997. - С. 41 - 42.

о

Там само.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 21 грудня 2000 року № 2156-111 // Урядовий кур'єр. — 2001. — 17 січня. — № 8. — С. 11.

336