Глава 6/

ЦК України). За загальним правилом, комісіонер може укласти договір субкомі-сії лише за згодою комітента. Укладення цього договору без згоди комітента допускається у виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси комітента (ч. 2 ст. 1015 ЦК України). Так, наприклад, якщо комісіонер з незалежних від нього причин не може виконати договір, але прострочення виконання може заподіяти збитки комітентові, він може самостійно зобов'язати іншу особу (субко-місіонера) проведення всіх угод, доручених йому за договором комісії.

Закон (ч. З ст. 1015 ЦК України) в інтересах комісіонера встановлює заборону безпосереднього контакту комітента та субкомісіонера в період дії договору комісії. В разі вступу комітента у відносини із субкомісіонером у нього може виникнути бажання відмовитися від договору з комісіонером та доручити його виконання безпосередньо субкомісіонеру, що порушить інтереси комісіонера. Проте, якщо комісіонер не бачить загрози своїм інтересам від спілкування комітента з субкомісіонером, він може дозволити такий контакт.

Обов'язки комітента. На комітента покладається обов'язок прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії. При цьому, якщо предметом виконання є майно, комітент зобов'язаний оглянути майно, придбане для нього комісіонером, а в разі виявлення недоліків — негайно повідомити про це комісіонера (ст. 405 ЦК УРСР, ст. 1023 ЦК України).

Оскільки договір комісії належить до посередницьких договорів, все майно, що передано комісіонеру або отримано ним за кошти комітента, є власністю комітента (ст. 398 ЦК УРСР, ст. 1018 ЦК України). Як власник майна, комісіонер несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, а також витрати на його зберігання. Комітент може зобов'язати комісіонера застрахувати майно, але це можливо лише за рахунок комітента (ч. З ст. 1021 ЦК України).

Комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонеру всі витрати, пов'язані з виконанням договору комісії. Такий обов'язок покладається на комітента і в тому разі, коли договір не був належним чином виконаний, але з причин, які не залежать від комісіонера або субкомісіонера, які вжили усіх заходів щодо вчинення правочину (ст. 407 ЦК УРСР, ст. 1024 ЦК України).

Як уже зазначалося, договір комісії є сплатним договором, у зв'язку з чим на комітента покладається обов'язок виплатити комісіонеру комісійну винагороду, а також винагороду за делькредере (ст. 406 ЦК УРСР, ст. 1013 ЦК України). Розмір та порядок виплати комісійної плати визначається сторонами в договорі. Якихось обмежень щодо встановлення комісійної винагороди новий ЦК України не містить. Якщо сторони не передбачити порядок та розмір виплати комісійної винагороди в договорі, застосовується порядок, передбачений в законі — комісійна плата виплачується після виконання договору комісії, виходячи із загальних цін на такі послуги.

У ст. 410 ЦК УРСР передбачені правила про відмову комісіонера від виконання доручення. Комісіонер має право відмовитися від прийнятого доручення лише коли це викликано неможливістю виконання доручення або порушенням комітентом договору комісії. Якщо це буде мати місце, комісіонер вправі вимагати відшкодування понесених витрат та комісійної винагороди. У новому ЦК України ці правила сформульовані дещо по-іншому. Зокрема, якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента (комітент несвоєчасно передав майно комісіонеру тощо), комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. В разі розірвання або односторонньої відмови від до-

Договір комісії

443

говору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії (ст. 1013 ЦК України).

Комісіонеру надається право притриманий речі, яка має бути передана комітентові, для забезпечення своїх вимог. Право притримання поширюється на будь-які виплати, які повинні бути зроблені комісіонеру: комісійна плата, винагорода за делькредере, відшкодування понесених витрат тощо. Проте притримання за договором комісії дещо відрізняється від загального порядку реалізації права притримання. Так, у разі оголошення комітента банкрутом, комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ч. 2 ст. 1019 ЦК України).

Якщо в розпорядженні комісіонера знаходяться грошові кошти, що надійшли до нього для комітента, він має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, якщо інші кредитори комітента не мають переважного права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст. 1020 ЦК України).