Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільне Дзера 2004.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
4.6 Mб
Скачать

Глава 52

Прийнято вважати ескіз схваленим, якщо протягом 15 днів від дня його передачі замовникові від нього не надійшло заперечень. Сама робота вважається прийнятою, якщо протягом ЗО днів від дня її передачі від замовника не надійде письмова мотивована відмова у прийнятті роботи. Замовник може також запропонувати авторові доопрацювати твір у бажаному аспекті, але він має чітко сформулювати свої побажання.

Твір може бути відхилений внаслідок творчої невдачі автора, в такому разі виплачений авторові аванс не підлягає поверненню, і сама виконана робота повертається авторові.

Як уже зазначалося, замовник зобов'язаний прийняти твір, якщо він виконаний відповідно до умов договору, і оплатити його вартість. Після цього твір переходить у власність замовника, який має право розпорядитися ним на свій розсуд, проте з додержанням законодавства про авторське право. Всі підготовчі матеріали (ескізи, етюди тощо), зроблені автором у процесі роботи над твором, є його власністю, якщо сторони не домовилися про інше.

Відповідно до ст. 430 ЦК майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належить творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

Замовник має право розірвати договір художнього замовлення в таких випадках:

— автор в обумовлений договором строк не передав твір замовникові;

— твір не відповідає умовам договору;

— автор відмовляється внести зміни чи виправлення, запропоновані замовником у межах договору;

— автор не додержувався умови про особисте виконання роботи або суд довів недобросовісність виконання автором обумовленої роботи.

Якщо роботу не завершено не з вини автора, то замовник зобов'язаний оплатити виконану частину роботи. Розмір плати в такому разі визначається з урахуванням розміру обумовленої винагороди за роботу в цілому і відсотка виконаної частини.

Досить часто твори образотворчого мистецтва виконуються на замовлення громадян. У такому разі право власності на твір переходить замовнику-грома-дянину, проте за автором зберігаються його авторські права. Стаття 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права" проголошує: "Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому виражено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки".

З цієї статті випливає, що автор твору образотворчого мистецтва, право власності на матеріальний об'єкт якого належить іншій особі, зберігає за собою всі авторські права, у тому числі право на відтворення і розповсюдження. Безумовно, така норма досить істотно обмежує права власника матеріального об'єкта твору. Так, наприклад, на замовлення громадянина було виготовлено надгробний пам'ятник, який є оригінальним і цінним витвором високого художнього рівня. Автор цього твору вирішив його відтворити чи то в мініатюрах, чи то в листівках і розмножити. Власник пам'ятника не може цьому заперечувати. Але з огляду на ті чи інші міркування власник матеріального об'єкта твору може цього не бажати, більше того, це може завдати йому певної матеріальної чи моральної шкоди. Проте автор твору не відповідатиме у такому разі перед замовником, оскільки

Авторські договори

243

діяв у межах закону. Очевидно, законодавство в цій частині варто було б удосконалити.

Договір про використання твору декоративно-прикладного мистецтва. Раніше твір декоративно-прикладного мистецтва заінтересована особа могла використати без договору з його автором, якщо твір був уже опублікований, але з виплатою авторської винагороди. Чинний Закон України "Про авторське право і суміжні права" не передбачає позадоговірного використання твору декоративно-прикладного мистецтва, тому такий твір в усіх випадках може бути використаний тільки на підставі договору з автором.

За договором про використання твору декоративно-прикладного мистецтва автор зобов'язується передати або створити і передати твір декоративно-прикладного мистецтва промисловому підприємству, яке зобов'язується виплатити авторові обумовлену договором винагороду і випустити твір у світ на промисловій основі.

Об'єктом зазначеного договору є твори декоративно-прикладного мистецтва. Бажано, щоб твір не був ще опублікований, але закон такої вимоги не містить. Зрозуміло, неопублікований твір, використаний на промисловій основі, матиме більший попит на ринку, тому користувачі-підприємці можуть включити до договору умову про те, що твір декоративно-прикладного мистецтва має бути неопублікований.

Законодавство не визначає, що слід розуміти під творами декоративно-прикладного мистецтва. Є лише приблизний перелік таких творів, які можуть бути об'єктом зазначеного договору1.

У зазначеному додатку наведено понад 20 різних творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, які можуть бути використані на промисловій основі. До них належать: скульптура, живопис (відтворення), графіка (тиражування естампів), твори живопису, графіки, скульптури, художньої фотографії, декоративно-прикладного мистецтва, що використовуються як елементи оформлення промислової продукції (спортивних, кондитерських та інших промислових виробів, скриньок, коробок, сумок, футлярів, пакетів, упаковок, обкладинок, етикеток, поштових марок, флаковні тощо); твори з кераміки; твори з дерева, рогу, кістки, каміння; твори зі скла, металу, пластмас; твори декоративного ткацтва; твори ручного та машинного в'язання; килими й килимові вироби; вироби з вишивкою, плетіння із бісеру; текстильна галантерея; іграшки; предмети-при-краси, в тому числі ювелірні вироби з дорогоцінного металу і недорогоцінного; моделювання одягу і взуття (за наявності характерних особливостей, які дають підставу для віднесення їх до творів декоративно-прикладного мистецтва); меблі, шпалери; церата, плівка; плитка керамічна.

Це, зокрема, твори утилітарного, сувенірного або декоративного призначення, які мають оригінальні художньо-естетичні властивості: художні вироби побутового призначення, що задовольняють практичні потреби, а також є прикрасою середовища і людини. До цієї категорії належать серветки, килими, хустки, взут-

Додаток № 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 72 про мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за відтворення і (або) опублікування творів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва.

244