Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільне Дзера 2004.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
4.6 Mб
Скачать

§ 5. Оформлення спадкових прав

Законом України "Про нотаріат" передбачено, що оформлення спадкових прав здійснюється лише в нотаріальному порядку. При цьому видача свідоцтва про право на спадщину покладена на державні нотаріальні контори та консульські установи України за місцем відкриття спадщини1. В новому ЦК України не проводиться поділ нотаріусів на державних і приватних.

Правовий зміст свідоцтва про право на спадщину визначає підстави для вчинення провадження по видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме коли:

— спадкове майно та (або) право на нього підлягає обов'язковій державній реєстрації (нерухомість, транспортні засоби);

— майно перебуває у третіх осіб (у фінансово-кредитних установах, ЖБК тощо);

— за спадкуванням переходять авторські права на літературні, наукові та інші твори2.

1 При прийнятті нового законодавства про нотаріат цю функцію можуть виконувати приватні нотаріуси.

2

Але за спадкоємством переходить не саме авторське право, а право розпорядження цим твором, право на винагороду.

Правове регулювання спадкових відносин

621

Свідоцтво про право на спадщину недоцільно видавати на предмети домашньої обстановки і вжитку, хоча останнім часом при досить значній вартості меблів, інших предметів домашнього вжитку та державному обліку доходів громадян (через декларацію про доходи) це питання набуває певної вагомості. Отже, при значній вартості предметів домашнього вжитку в деяких випадках може виникнути питання про законність та підстави набуття майна. З отриманням ж свідоцтва про право на спадщину питання щодо походження коштовних речей домашнього вжитку втрачає свою невизначеність.

Крім того, до предметів домашньої обстановки та вжитку можуть належати картини видатних авторів тощо. Тому не відносити в деяких випадках предмети домашнього вжитку або не зазначати вартість майна, яке було отримано спадкоємцями за правом на спадщину, в наступному може призвести до порушення їхніх прав, неможливості довести походження значних коштів тощо. Так, при розподілі спільного майна подружжя отримане при спадкуванні майно вважається особистою власністю спадкоємця.

Юридичне значення свідоцтва про право на спадщину та процесуального порядку його видачі полягає у тому, що:

1) воно є свідченням правомірності переходу права власності на майно від спадкодавця до спадкоємців і є підставою для набуття цього права за останніми;

2) процесуальний порядок видачі свідоцтва про право на спадщину надає можливість встановити інших спадкоємців за законом, а також провести поділ спадкового майна;

3) передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини не дає права відчуження раніше строку спадкового майна.

Отже, свідоцтво про право на спадщину є правовстановлюючим документом, оскільки воно визначає не тільки право власності особи на майно, а й те, що особа не відмовилась від прийняття спадщини і законно його набула. Оскільки це право не завжди безумовне, в деяких випадках воно потребує відповідного доведення.

Провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину слід визнати ба-гатоетапним.

Першим етапом є відкриття спадщини. Другим — визначення кола спадкоємців та частки спадкового, яка належить їм при спадкоємстві. Третім — видача свідоцтва про право на спадщину.

Під відкриттям спадщини слід розуміти не тільки офіційне заведення спадкової справи на ім'я померлої особи, а цілий комплекс нотаріальних дій, що з цим процесом пов'язані. В нотаріальному процесі відкриття спадщини має асоціюватись з конкретними заходами, стати відправним пунктом, з якого мають рахуватись різні процесуальні строки, а не лише строк видачі свідоцтва про право на спадщину. Інакше нотаріуси можуть робити суттєву помилку, вважаючи, що всі юридичне значимі дії мають здійснювати лише заінтересовані особи (спадкоємці). Дійсно, обов'язок доведення тих чи інших юридичних фактів лежить на заінтересованих у видачі свідоцтва про право на спадщину особах, але це положення не звільняє нотаріуса від покладених на нього обов'язків. Тому на цьому етапі нотаріусу слід встановити певні юридичні факти з наданих спадкоємцями доказів, які визначають наступне право на видачу свідоцтва. До таких юридичних фактів, які повинен перевірити та встановити нотаріус перед тим, як розпочати процедуру видачі свідоцтва про право на спадщину, необхідно віднести:

1) факт смерті спадкодавця;

2) час і місце відкриття спадщини;

3) наявність спадкового майна.

Автором відокремлені ці юридичне значимі факти на тій підставі, що процес видачі

622