§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України

У ст.З Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" наведено вичер ний перелік видів цінних паперів", до яких належать:

акції;

облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;

облігації місцевих позик;

облігації підприємств;

казначейські зобов'язання України;

ощадні сертифікати;

інвестиційні сертифікати;

векселі;

приватизаційні папери.

Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Укр; ні" від ЗО жовтня 1996 р. передбачений ще один вид цінних паперів — похід цінні папери, що їх доцільніше було б віднести до таких інструментів фондове ринку, "які поєднують у собі елементи кількох видів цінних паперів або являю собою настільки специфічні документи, що їх неможливо віднести до тієї чи і шої категорії"1.

До похідних цінних паперів належать опціони, ф'ючерси, форварди, варанта інші.

Відповідно до ст.194 нового ЦК України цінним папером є документ встане леної форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майно право, визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуск а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим ос бам. Новий ЦК України класифікує цінні папери, розподіляючи їх на групи та в ди. Так, у ст. 195 зазначається, що цінні папери в Україні поділяються на та групи: пайові, боргові, похідні, товаророзпорядчі. Такий перелік не є вичерпни законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Види цінних г перів встановлюються законом.

Кузнєцова Н. С., Назарчук І. Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формував та функціонування. — К., 1998. — С. 45.

Правове регулювання біржової діяльності в Україні

67

Акція — особливий цінний папір серед інших внаслідок того, що це мобільніший, з одного боку, та найскладніший, з другого — фінансовий інструмент на ринку цінних паперів. З приводу акцій укладається найбільша кількість договорів на ринку цінних паперів, що зумовлює потребу в досконалому, чіткому законодавстві та детальному регулюванні правових відносин між суб'єктами фондового ринку.

Закон України "Про державне регулювання цінних паперів в Україні" обіг цінних паперів визначає як укладення та виконання угод щодо цінних паперів, які не пов'язані з їх випуском.

Для того щоб розглянути порядок укладення договорів, їх види та зміст, треба проаналізувати структуру ринку цінних паперів.

Розглядаючи структуру ринку цінних паперів можна виділити такі види суб'єктів ринку цінних паперів:

1) емітенти — суб'єкти, які здійснюють випуск цінних паперів. Оскільки випуск акцій — прерогатива акціонерних товариств, то емітенти акцій належать до звичайних емітентів, тобто до емітентів, для яких випуск цінних паперів не є основним видом діяльності, без якого неможливо здійснювати інші види діяльності;

2) інвестори — це суб'єкти, які здійснюють вкладення коштів або іншого майна в цінні папери, стосовно акцій — це акціонери. Акціонери належать до звичайних інвесторів, оскільки вкладення грошових коштів в акції не є їхнім обов'язком;

3) професійні учасники ринку цінних паперів — це суб'єкти, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" професійна діяльність здійснюється юридичними та фізичними особами виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), які видаються у порядку, передбаченому чинним законодавством, та за умови вступу до щонайменше однієї саморегулів-ної організації.

Згідно зі ст. 4 вищезазначеного Закону до видів професійної діяльності належать:

— торгівля цінними паперами, яка може бути брокерською чи дилерською;

— депозитарна діяльність;

— розрахунково-клірингова діяльність;

— діяльність з управління цінними паперами;

— діяльність з управління активами;

— діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

— діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів.

Професійні учасники можуть виступати емітентами та інвесторами, хоч основним їх завданням є діяльність з організації та підтримання ринку цінних паперів;

4) саморегулівні організації — це безприбуткові організації, які об'єднують професійних учасників ринку цінних паперів для координації та поліпшення їх діяльності, захисту їх інтересів. Згідно з Положенням про саморегулівні організації ринку цінних паперів, затвердженим наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 1996 р. № 329 (в редакції рішення ДКЦПФР від 11 листопада 1997 р. № 45) статус саморегулівної організації можуть дістати:

а) громадські організації фізичних осіб — професійних учасників ринку цінних паперів;

68