Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільне Дзера 2004.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
4.6 Mб
Скачать

Глава 57

Від майнового найму позика відрізняється тим, що предметом останньої може бути тільки рухоме майно, яке поступає у власність позичальника (Ігшіиит — ех тео іішт); віддавати ж в найм можна будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, але виключно в користування, за певну найомну плату.

У зв'язку з цим в ЦК України договори позики і позички закріплено у вигляді двох самостійних інститутів — позики і безоплатного користування майном.

Позика і кредит — також споріднені і часто тотожні поняття, які відображають сутність певної категорії правовідносин. Насамперед необхідно відзначити, що немає чітких законодавчих критеріїв для розмежування позики і кредиту. Не завершено формування поглядів на цю проблему і в цивілістичній науці. Однак при її вирішенні базовою основою має слугувати основоположний принцип: договір позики має значення загальної моделі, за якою будується регулювання усіх існуючих кредитних відносин1.

Відрізняючись від грошового кредиту як договір, який не зобов'язує позикодавця, договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Класичний грошовий кредит, який оформляється договорами позики і кредиту, являє собою передачу грошей або інших замінних речей у власність боржнику із зобов'язанням повернути еквівалентну кількість грошей або речей.

На відміну від банківського кредиту, позика не передбачає стягнення процентів чи інших форм приросту наданих у борг грошей або речей. Нееквівалентне, з процентами, повернення предмета позики допускається лише у випадках, прямо передбачених законом.

Позика надається, як правило, без чітко визначеного цільового призначення, що неприпустиме для кредитних договорів. Разом з тим припустимою є надання "цільової позики". В договорі позики може вказуватися конкретна мета, для якої надається позика (наприклад, для придбання конкретної речі або для оплати навчання у вищому навчальному закладі), недодержання якої вважається порушенням позичальником прийнятих на себе зобов'язань, що може мати своїм наслідком вимогу позикодавця достроково повернути позику та розірвати договір.

Надання у позику речей, визначених родовими ознаками, істотно відрізняється від комерційного кредиту. Комерційний кредит — це просто відстрочення виконання будь-якого зобов'язання за основним договором (купівлі-продажу, підряду тощо). Зрозуміло, що, на відміну від грошового кредиту чи позики, комерційний кредит похідний від головного зобов'язання і, по суті, є однією з умов його виконання.

Особливість позикових відносин полягає в тому, що вони виступають однією з форм кредитування і одночасно виконують функцію загальних положень кредитних правовідносин. Фактично загальні положення про кредитні зобов'язання існують у вигляді правил про позику, які застосовуються до інших кредитних зобов'язань, якщо інше не встановлено правилами про кредитний договір, товарний і комерційний кредит. Це означає, що кредитні зобов'язання необхідно розглядати як спеціальні порівняно із загальними позиковими зобов'язаннями. Такі договори мають спільний знаменник, а саме — поняття кредитної угоди, що і

1 Гражданское право. - М., 1999. - Т. 2. - С. 427.

Позика

343

дає можливість таким чином визначити співвідношення договорів позики І кредитного1.

Отже, договір позики застосовується і до інших кредитних зобов'язань, якщо інше не встановлено правилами про кредитний договір, товарний і комерційний кредит або не суперечить самій суті цих зобов'язань. Позика є найбільш типовим, універсальним кредитним зобов'язанням, яке зумовлює основні ознаки та інші форми кредитування2. Слід зазначити, що цю позицію поділяє більшість сучасних авторів3.

Складнощі виникають при розмежуванні процентної позики і банківського кредиту. Зокрема, позики ломбарду мало чим відрізняються від банківського кредиту. Практично єдина відмінність такої позики полагає в її реальному характері на відміну від консенсуальності кредитного договору. Більше того, вказана відмінність також може зникнути, якщо припустити можливість включення в текст договору умови про набрання чинності кредитної угоди з дати передачі (перерахування) кредитних коштів позичальнику.

Оплатні форми грошової позики і кредиту можна відмежувати за допомогою ознаки "систематичності" (постійності тощо) здійснення позикових угод.

Систематичне здійснення оплатної грошової позики чи грошового кредиту доцільно допустити лише для професійних позикодавців — комерційних банків та небанківських фінансово-кредитних організацій.

Систематичними необхідно визнати сплатні позикові угоди (грошові позики і кредитні угоди), які кредитор здійснює як свою виключну, переважну діяльність, або за рахунок яких отримує суттєве джерело доходу.

Тенденції розвитку позики і банківського кредиту зумовлені взаємодією їх спільних і відмінних ознак.

Кредитом закон визначає "позиковий капітал банку у грошовій формі, який передається до тимчасового користування на умовах забезпечення, повернення, терміновості, платності та цільового характеру використання", або ж "гроші..., що надаються ... у користування юридичним або фізичним особам на певний строк і під відсотки"4.

До обов'язкових для банківського кредиту ознак, яких немає у позиці, відносять забезпеченість, платність, цільовий характер. Разом з тим, наведені ознаки можуть бути наявні і в позиці, що змушує проводити подальший пошук відмін-

Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навч. посібник / За ред. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 638.

Майданик Р. А. Позика // Цивільне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер. — Кн. 2. — С. 417.

о

Див.: Хохлов С. А. Заем й кредит // Гражданский кодекс. Текст. Комментарий. — М.: МЦФЗР, 1996. — Ч. 2. — С. 420; Завидов Б.Д. ДоговорьІ кредитно-финансовой сфери / Библио-тека журнала "Финансовьіе й бухгалтерские консультации". — М.: ФБК-ПРЕСС, 1997. — С. 31.; Трутень В. В. Позика // Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навч. посібник / За ред. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 638.

Положення про кредитування, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 вересня 1995 р. № 246; Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 № 283/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 27. -Ст. 181.

344