- •Глава 1 Державне управління і виконавча влада
- •§ 1. Управління як соціальне явище
- •§ 2. Державне управління, його зміст та мета
- •§ 3. Адміністративно-правова організація та правові засади державного управління
- •§ 4. Принципи державного управління
- •§ 5. Сутність виконавчої влади
- •§ 6. Співвідношення виконавчої влади, державного управління га адміністративного права
- •Глава 2 Предмет, метод і система адміністративного права
- •§ 1. Предмет адміністративного права
- •§ 2. Мегод адміністративного права
- •§ 3. Принципи адміністративного права
- •§ 4. Система адміністративного права
- •§ 5. Наука адміністративного права
- •Глава 3 Адміністративно-правові норми
- •§ 1. Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм
- •§ 2. Джерела адміністративного права
- •§ 3. Систематизація адміністративного права
- •Глава 4 Адміністративно-правові відносини
- •§ 1. Поняття, основні риси та особливості адміністративно-правових відносин
- •§ 2. Види адміністративно-правових відносин
- •Розділ II
- •Адміністративного права
- •Глава 5 Громадяни — суб’єкти адміністративного права
- •§ 1. Основи адміністративно-правового статусу громадян
- •§ 2. Права і обов’язки громадян у сфері виконавчої влади
- •§ 3. Звернення громадян
- •§ 4. Адміністративно-правовий статус іноземців га осіб без громадянства
- •Глава 6 Органи виконавчої влади
- •§ 1. Ознаки та правове становище органів виконавчої влади
- •§ 2. Види органів виконавчої влади
- •§ 3. Система органів виконавчої влади та принцип їх побудови
- •§ 4. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
- •§ 5. Правове становище Кабінету Міністрів України
- •§ 6. Центральні органи виконавчої влади
- •§ 7. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та інших суб’єктів
- •Глава 7
- •Глава 8 Державні службовці
- •§ 1. Поняття, види та принципи державної служби
- •§ 2. Правове регулювання державної служби
- •§ 3. Посада і посадова особа
- •§ 4. Класифікація посад державних службовців. Їх види
- •§ 5. Обов’язки і права державних службовців
- •§ 6. ПрОходжєішя Державної служби
- •§ 7. Відповідальність державних службовців
- •Глава 9 Бюджетні організації
- •§ 1. Поняття, види та правові засади діяльності бюджетних організацій
- •§ 2 Порядок створення і припинення діяльності бюджетних закладів та установ
- •Глава 10 Об’єднання громадян
- •§ 1. Поняття і види об’єднань громадян
- •§ 2. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •Розділ III Функції, форми та методи державного управління
- •Глава 11
- •Функції державного управління
- •§ 1. Поняття функції державного управління
- •§ 2. Види функцій державного управління
- •Глава 12 Форми державного управління
- •§ 1. Поняття форм державного управління
- •§ 2. Види форм державного управління
- •§ 3. Правові акти державного управління
- •§ 4. Класифікація актів державного управління
- •§ 5. Дія актів державного управління
- •§ 6. Адміністративний договір
- •Глава 13
- •§ 1. Поняття адміністративно-правових методів
- •§ 2. Види адміністративно-правових методів
- •§ 3. Адміністративний примус, його види
- •Розділ IV Відповідальність за адміністративним правом
- •Глава 14
- •Адміністративна відповідальність
- •§ 1. Поняття і основні риси адміністративної відповідальності
- •§ 2. Законодавчі основи адміністративної відповідальності
- •§ 3. Адміністративне правопорушення, його склад
- •§ 4. Система та види адміністративних стягнень
- •§ 5. Загальні правила і строки притягнення до адміністративної відповідальності
- •6. Адміністративна відповідальність юридичних осіб
- •Глава 15 Дисциплінарна відповідальність
- •Розділ 13 Адміністративний процес
- •Глава 16
- •Адміністративно-процесуальна діяльність
- •§ 1. Адмнистративний процес: 3MicT I загальш риси
- •§ 2. Структура адмипстративного процесу I характеристика провадження в окремих адміністративних справах
- •§ 3. Адмшктративиа юрисдикщя: загальш риси, принципи
- •Глава 17 Провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 1. Завдання 1 порядок провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 2. Заходи забезпечення провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 3. Стадо провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 4. Органи (посадові особи),
- •Глава Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство в Україні
- •§ 1. Адміністративна юстиція: поняття, риси та основні моделі
- •§ 2. Становлення адміністративної юстиції в незалежній Україні
- •§ 3. Кодекс адміністративного судочинства України — процесуальна основа діяльності адміністративних судів
- •Розділ VI Законність і дисципліна в державному управлінні
- •Глава 19 Законність у сфері державного управління
- •§ 1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні
- •§ 2. Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика
- •Глава 20 Контроль та нагляд у державному управлінні
- •§ 1. Контроль з боку органів законодавчої влади
- •§ 2. Контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів
- •§ 3. Контроль з боку представницьких органів місцевого самоврядування
- •§ 4. Судовий контроль
- •§ 5. Прокурорський нагляд за законністю і дисципліною в державному управлінні
- •§ 6. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні
- •§ 7. Громадський контроль
- •Глава 21 Адміністративно-правові режими
- •§ 1. Поняття та види адміністративно-правових режимів
- •§ 2. Поняття та види надзвичайних режимів
- •§ 3. Режим державної таємниці
- •Особлива частина Розділ VII Управління економікою
- •Глава 22 Правові засади управління економікою
- •§ 1. Правове регулювання управління економікою
- •§ 2. Завдання, функції та методи державного управління економікою
- •§ 3. Організація державного управління у сфері економіки
- •§ 4. Зміст державного управління у сфері економіки
- •§ 5. Державний контроль у сфері економіки
- •Глава 23 Управління промисловістю
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління промисловістю
- •§ 2» Система органів управління промисловістю
- •§ 3. Підприємства та їх об’єднання в промисловості. Правове становище їх адміністрації
- •§ 4. Місцеве самоврядування і промисловість
- •§ 5. Державний контроль і нагляд в управлінні промисловістю
- •§ 6. Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості
- •Глава 24 Управління агропромисловим комплексом
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом
- •§ 2. Система органів управління агропромисловим комплексом та їх компетенція
- •§ 3. Державний контроль в агропромисловому комплексі
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі
- •Глава 25 Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
- •§ 2. Система органів управління будівництвом і житлово- комунальним господарством
- •§ 3. Місцеве самоврядування, будівництво та житлово-комунальне господарство
- •§ 4. Державний контроль у будівництві і житлово-комунальному господарстві
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві
- •Глава 26 Управління комунікаціями
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями
- •§ 2. Органи управління транспортом
- •§ 3. Органи управління зв’язком
- •Глава 27 Управління використанням і охороною природних ресурсів
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління використанням і охороною природних ресурсів
- •§ 2. Органи управління використанням і охороною природних ресурсів
- •§ 3. Місцеве самоврядування і охорона природних ресурсів
- •§ 4. Державний контроль та нагляд у галузі використання і охорони природних ресурсів
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення у галузі використання і охорони природних ресурсів
- •Глава 28 Управління фінансами
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління фінансами
- •§ 2. Органи управління фінансами
- •§ 3. Фінансовий контроль
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів
- •Глава 29 Управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •§ 2. Органи управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •Глава зо Управління митною справою
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління митною справою
- •§ 2. Органи управління митною справою
- •§ 3. Митний контроль
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
- •Розділ VIII Управління соціально-культурним будівництвом
- •Глава 31 Управління освітою
- •§ 1. Організаційно-правові засади і система освіти
- •§ 2. Система і повноваження органів управління освітою
- •§ 3. Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
- •§ 4. Управління освітніми закладами
- •§ 5. Державний контроль за діяльністю освітніх закладів
- •Глава 32 Управління наукою
- •§ 1. Організація державного управління наукою
- •§ 2. Органи управління наукою
- •§ 3. Наукові заклади і наукові товариства
- •Глава 33 Управління охороною здоров’я
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління охороною здоров’я
- •§ 2. Система органів управління охороною здоров’я
- •§ 3. Місцеве самоврядування і охорона здоров’я
- •§ 4. Правове становище закладів охорони здоров’я
- •§ 5. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •Глава 34 Управління культурою
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління культурою
- •§ 2. Органи управління культурою
- •§ 3. Правове регулювання діяльності закладів і установ культури
- •§ 4. Місцеве самоврядування і культура
- •Глава 35 Управління у справах сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 1. Засади і принципи державної політики у справах сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 2. Організаційно-правове забезпечення реалізації державної політики у справах сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 3. Система і правове становище органів управління справами сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 4. Спортивні товариства і спілки
- •Глава 36 Управління у сфері соціального захисту населення
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління у сфері праці і соціальної політики
- •§ 2. СиСтємя ОрГянів
- •§ 3. Адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері праці і соціальної політики
- •Розділ IX Управління адміністративно- політичною діяльністю
- •Глава 37
- •Управління обороною
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління обороною
- •§ 2. Збройні Сили України. Їх види
- •§ 3. Комплектування Збройних Сил України
- •§ 4. Військова служба
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу
- •Глава 38 Управління національною безпекою
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління національною безпекою
- •§ 2. Державний кордон та його охорона
- •Глава 39 Управління внутрішніми справами
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами
- •§ 2. Структура мвс України. Основні види управління в органах внутрішніх справ
- •§ 3. Міліція та основні види її діяльності
- •§ 4. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону
- •§ 5. Внутрішні війська
- •§ 6. Служба в органах внутрішніх справ
- •§ 7. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ
- •Глава 40 Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •§ 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •§ 2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій
- •§ 3. Міністерство України
- •Глава 41 Управління закордонними справами
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління закордонними справами
- •§ 2. Міністерство закордонних справ України та його органи за кордоном
- •§ 3. Адміністративно-правове регулювання в’їзду в Україну і виїзду з Україии
- •Глава 42 Управління юстицією
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління юстицією
- •§ 2. Повноваження Міністерства юстиції України та його органів
- •§ 3. Реєстрація актів громадянського стану
- •§ 4. Організація нотаріальної служби
- •§ 5. Взаємовідносини органів юстиції, державної судової адміністрації та судів загальної юрисдикції
- •§ 6. Органи юстиції та адвокатура
- •Глава 43 Державне управління інформаційними ресурсами (інформаційною сферою)
- •§ 1. Поняття та складові інформаційних ресурсів у державному управлінні
- •§ 2. Організаційно-правові засади управління інформаційними ресурсами
- •§ 3. Система органів управління інформаційними ресурсами
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері інформаційних ресурсів
- •Глава 6 81
§ 3. Організація державного управління у сфері економіки
Одним з головних напрямків державного управління економікою запишається вдосконалення системи органів виконавчої влади у цій сфері, їх правового статусу на всіх рівнях. Процес формування системи цих органів і законодавства відбувається під впливом розмежування предметів ждання між центром і місцями, підприємствами, установами, організаціями, підвищення ефективності управління в галузях економіки.
Органи виконавчої влади здійснюють організуючу, цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення пропорційного розвитку економіки України.
Верховна Рада України в межах своїх повноважень, встановлених ст. 85 Конституції України, здійснює законодавче регулювання і контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері економіки. Крім того, до її повноважень належать: прийняття законів (зокрема, у сфері економіки); затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; затвердження загальнодержавних програм економічного розвитку;розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України та ін.
Президент України відповідно до ст. 106 Конституції України визначає основні напрямки зовнішньої і внутрішньої, у тому числі економічної, політики, впливає на розстановку кадрів і утворення управлінських структур у цій сфері, забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України щодо внутрішнього і зовнішнього становища України; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України та ін.
У системі органів управління економікою найвищим є Кабінет Міністрів України. Його правовий статус у системі органів виконавчої влади визначено Конституцією України (статті 113-117) та Законом України від 16 травня 2008 р. «Про Кабінет Міністрів України»3. Відповідно до них Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони довкілля, екологічної безпеки і природокористування; розроблює і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України та ін.
Серед міністерств, які істотно впливають на державне управління економікою є Міністерство економіки України та Міністерство промислової політики України.
Міністерство економіки України. Цей орган виконавчої влади є вузловою ланкою управління економікою і виступає координуючим центром щодо діяльності всіх інших управлінських структур цієї сфери та вжиття заходів, спрямованих на реалізацію економічної політики держави. Його основними завданнями є: участь у формуванні державної політики економічного та соціального розвитку України, розроблення механізмів її реалізації, прогнозів економічного і соціального розвитку на середньо- та короткостроковий періоди і відповідних програмних документів; створення сприятливих економічних умов для функціонування суб’єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища; участь у реалізації антимонопольної політики та ін. Рішення Міністерства з питань реалізації економічної волі, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій. Міністерство за необхідності видає спільно з іншими центральними органами виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями спільні акти (Указ Президента України від 23 жовтня 2000 р. «Про Міністерство економіки України»4).
Серед основних завдань Міністерства промислової політики України у контексті державного керівництва економікою необхідно вирізнити: підготування пропозицій щодо формування державної промислової політики, а також розроблення механізмів її реалізації; розроблення пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання функціонування промислового сектору економіки; розроблення та реалізацію Державних програм розвитку промисловості України; визначення напрямків розвитку науково-технічного потенціалу промислового сектору економіки; розроблення прогнозів виробничо- технічного та фінансово-економічного розвитку промислового виробництва; створення сприятливих умов для розбудови високорозви- неного промислового сектору економіки; участь у формуванні та реалізації державної регіональної промислової політики; забезпечення реалізації державної інноваційної політики у сфері промисловості (постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. «Про затвердження Положення про Міністерство промислової політики України»5).
На рівні областей та районів, а також міст Києва та Севастополя та районів міст Києва і Севастополя адміністративно-правове регулювання здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Основні повноваження обласних, Київської і Севастопольської державних адміністрацій полягає в тому, що адміністрація: розроблює проекти програм соціально-економічного розвитку відповідної території та подає їх на схвалення відповідній раді, організує їх виконання; забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів; забезпечує здійснення відповідно до законодавства контролю за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та ін.
У структурі обласних, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій згідно з Типовим положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р., діє Головне управління економіки обласної, Київської міської державної адміністрації та управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації1.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: аналізує стан і тенденції економічного і соціального розвитку області (міста), бере участь у визначенні його пріоритетів, проведенні структурних змін, а також формуванні напрямків інвестиційної політики та готує голові відповідної місцевої держадміністрації і Міністерству економіки України пропозиції, спрямовані на забезпечення економічної безпеки держави, сталого розвитку і детінізації економіки; виконує роботи з прогнозування та підготовки програм економічного і соціального розвитку: розроблює прогнози економічного і соціального розвитку на середньостроковий період та програми економічного і соціального розвитку на короткостроковий період області (міста); бере участь у розробленні проектів прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий період; розроблює і подає Міністерству економіки України, іншим центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період, забезпечує виконання завдань, визначених цією Програмою, на відповідній території; забезпечує стратегічне планування, програмування та прогнозування економічного і соціального розвитку області (міста); розроблює у межах проекту Програми діяльності своєї компетенції пропозиції до Кабінету' Міністрів України, заходи щодо її реалізації, здійснює контроль за їх виконанням та ін.
У структурі районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрацій відповідно до Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р., діє Управління економіки районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації. Воно має такі повноваження: реалізує державну політики економічного і соціального розвитку України; реалізує державну регуляторну політику і державну політику у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму; формує і проводить державну регіональну політику; забезпечує в межах своїх повноважень захист економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання; забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку торгівлі та послуг та ін.
Адміністрація державного підприємства, організації, що діють у сфері економіки, здійснюють управління відповідно до законів, статутів (положень). Виконуючи економічні функції з метою задоволення матеріальних і духовних потреб громадян, суспільства, держави, вона має такі повноваження: веде оперативний і бухгалтерський обліки результатів своєї діяльності; здійснює статистичну, податкову звітність; на добровільній договірній основі бере участь у роботі з комплексного економічного і соціального розвитку території, що проводиться державними органами або органами місцевого самоврядування; здійснює природоохоронні заходи, спрямовані на зменшення і компенсацію негативного впливу їх діяльності на природне середовище, здоров’я, власність людей; здійснює зовнішньоекономічну діяльність; самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізацію її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; застосовує процедури закупівель, визначені Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»; здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна і має право розпоряджатися ним у межах своїх повноважень; одержує кредити для виконання статутних завдань та ін.1