- •Глава 1 Державне управління і виконавча влада
- •§ 1. Управління як соціальне явище
- •§ 2. Державне управління, його зміст та мета
- •§ 3. Адміністративно-правова організація та правові засади державного управління
- •§ 4. Принципи державного управління
- •§ 5. Сутність виконавчої влади
- •§ 6. Співвідношення виконавчої влади, державного управління га адміністративного права
- •Глава 2 Предмет, метод і система адміністративного права
- •§ 1. Предмет адміністративного права
- •§ 2. Мегод адміністративного права
- •§ 3. Принципи адміністративного права
- •§ 4. Система адміністративного права
- •§ 5. Наука адміністративного права
- •Глава 3 Адміністративно-правові норми
- •§ 1. Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм
- •§ 2. Джерела адміністративного права
- •§ 3. Систематизація адміністративного права
- •Глава 4 Адміністративно-правові відносини
- •§ 1. Поняття, основні риси та особливості адміністративно-правових відносин
- •§ 2. Види адміністративно-правових відносин
- •Розділ II
- •Адміністративного права
- •Глава 5 Громадяни — суб’єкти адміністративного права
- •§ 1. Основи адміністративно-правового статусу громадян
- •§ 2. Права і обов’язки громадян у сфері виконавчої влади
- •§ 3. Звернення громадян
- •§ 4. Адміністративно-правовий статус іноземців га осіб без громадянства
- •Глава 6 Органи виконавчої влади
- •§ 1. Ознаки та правове становище органів виконавчої влади
- •§ 2. Види органів виконавчої влади
- •§ 3. Система органів виконавчої влади та принцип їх побудови
- •§ 4. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
- •§ 5. Правове становище Кабінету Міністрів України
- •§ 6. Центральні органи виконавчої влади
- •§ 7. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та інших суб’єктів
- •Глава 7
- •Глава 8 Державні службовці
- •§ 1. Поняття, види та принципи державної служби
- •§ 2. Правове регулювання державної служби
- •§ 3. Посада і посадова особа
- •§ 4. Класифікація посад державних службовців. Їх види
- •§ 5. Обов’язки і права державних службовців
- •§ 6. ПрОходжєішя Державної служби
- •§ 7. Відповідальність державних службовців
- •Глава 9 Бюджетні організації
- •§ 1. Поняття, види та правові засади діяльності бюджетних організацій
- •§ 2 Порядок створення і припинення діяльності бюджетних закладів та установ
- •Глава 10 Об’єднання громадян
- •§ 1. Поняття і види об’єднань громадян
- •§ 2. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •Розділ III Функції, форми та методи державного управління
- •Глава 11
- •Функції державного управління
- •§ 1. Поняття функції державного управління
- •§ 2. Види функцій державного управління
- •Глава 12 Форми державного управління
- •§ 1. Поняття форм державного управління
- •§ 2. Види форм державного управління
- •§ 3. Правові акти державного управління
- •§ 4. Класифікація актів державного управління
- •§ 5. Дія актів державного управління
- •§ 6. Адміністративний договір
- •Глава 13
- •§ 1. Поняття адміністративно-правових методів
- •§ 2. Види адміністративно-правових методів
- •§ 3. Адміністративний примус, його види
- •Розділ IV Відповідальність за адміністративним правом
- •Глава 14
- •Адміністративна відповідальність
- •§ 1. Поняття і основні риси адміністративної відповідальності
- •§ 2. Законодавчі основи адміністративної відповідальності
- •§ 3. Адміністративне правопорушення, його склад
- •§ 4. Система та види адміністративних стягнень
- •§ 5. Загальні правила і строки притягнення до адміністративної відповідальності
- •6. Адміністративна відповідальність юридичних осіб
- •Глава 15 Дисциплінарна відповідальність
- •Розділ 13 Адміністративний процес
- •Глава 16
- •Адміністративно-процесуальна діяльність
- •§ 1. Адмнистративний процес: 3MicT I загальш риси
- •§ 2. Структура адмипстративного процесу I характеристика провадження в окремих адміністративних справах
- •§ 3. Адмшктративиа юрисдикщя: загальш риси, принципи
- •Глава 17 Провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 1. Завдання 1 порядок провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 2. Заходи забезпечення провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 3. Стадо провадження в справах про адмшктративш правопорушення
- •§ 4. Органи (посадові особи),
- •Глава Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство в Україні
- •§ 1. Адміністративна юстиція: поняття, риси та основні моделі
- •§ 2. Становлення адміністративної юстиції в незалежній Україні
- •§ 3. Кодекс адміністративного судочинства України — процесуальна основа діяльності адміністративних судів
- •Розділ VI Законність і дисципліна в державному управлінні
- •Глава 19 Законність у сфері державного управління
- •§ 1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні
- •§ 2. Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика
- •Глава 20 Контроль та нагляд у державному управлінні
- •§ 1. Контроль з боку органів законодавчої влади
- •§ 2. Контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів
- •§ 3. Контроль з боку представницьких органів місцевого самоврядування
- •§ 4. Судовий контроль
- •§ 5. Прокурорський нагляд за законністю і дисципліною в державному управлінні
- •§ 6. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні
- •§ 7. Громадський контроль
- •Глава 21 Адміністративно-правові режими
- •§ 1. Поняття та види адміністративно-правових режимів
- •§ 2. Поняття та види надзвичайних режимів
- •§ 3. Режим державної таємниці
- •Особлива частина Розділ VII Управління економікою
- •Глава 22 Правові засади управління економікою
- •§ 1. Правове регулювання управління економікою
- •§ 2. Завдання, функції та методи державного управління економікою
- •§ 3. Організація державного управління у сфері економіки
- •§ 4. Зміст державного управління у сфері економіки
- •§ 5. Державний контроль у сфері економіки
- •Глава 23 Управління промисловістю
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління промисловістю
- •§ 2» Система органів управління промисловістю
- •§ 3. Підприємства та їх об’єднання в промисловості. Правове становище їх адміністрації
- •§ 4. Місцеве самоврядування і промисловість
- •§ 5. Державний контроль і нагляд в управлінні промисловістю
- •§ 6. Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості
- •Глава 24 Управління агропромисловим комплексом
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом
- •§ 2. Система органів управління агропромисловим комплексом та їх компетенція
- •§ 3. Державний контроль в агропромисловому комплексі
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі
- •Глава 25 Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
- •§ 2. Система органів управління будівництвом і житлово- комунальним господарством
- •§ 3. Місцеве самоврядування, будівництво та житлово-комунальне господарство
- •§ 4. Державний контроль у будівництві і житлово-комунальному господарстві
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві
- •Глава 26 Управління комунікаціями
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями
- •§ 2. Органи управління транспортом
- •§ 3. Органи управління зв’язком
- •Глава 27 Управління використанням і охороною природних ресурсів
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління використанням і охороною природних ресурсів
- •§ 2. Органи управління використанням і охороною природних ресурсів
- •§ 3. Місцеве самоврядування і охорона природних ресурсів
- •§ 4. Державний контроль та нагляд у галузі використання і охорони природних ресурсів
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення у галузі використання і охорони природних ресурсів
- •Глава 28 Управління фінансами
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління фінансами
- •§ 2. Органи управління фінансами
- •§ 3. Фінансовий контроль
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів
- •Глава 29 Управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •§ 2. Органи управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •Глава зо Управління митною справою
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління митною справою
- •§ 2. Органи управління митною справою
- •§ 3. Митний контроль
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
- •Розділ VIII Управління соціально-культурним будівництвом
- •Глава 31 Управління освітою
- •§ 1. Організаційно-правові засади і система освіти
- •§ 2. Система і повноваження органів управління освітою
- •§ 3. Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
- •§ 4. Управління освітніми закладами
- •§ 5. Державний контроль за діяльністю освітніх закладів
- •Глава 32 Управління наукою
- •§ 1. Організація державного управління наукою
- •§ 2. Органи управління наукою
- •§ 3. Наукові заклади і наукові товариства
- •Глава 33 Управління охороною здоров’я
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління охороною здоров’я
- •§ 2. Система органів управління охороною здоров’я
- •§ 3. Місцеве самоврядування і охорона здоров’я
- •§ 4. Правове становище закладів охорони здоров’я
- •§ 5. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •Глава 34 Управління культурою
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління культурою
- •§ 2. Органи управління культурою
- •§ 3. Правове регулювання діяльності закладів і установ культури
- •§ 4. Місцеве самоврядування і культура
- •Глава 35 Управління у справах сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 1. Засади і принципи державної політики у справах сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 2. Організаційно-правове забезпечення реалізації державної політики у справах сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 3. Система і правове становище органів управління справами сім’ї, молоді та фізичної культури
- •§ 4. Спортивні товариства і спілки
- •Глава 36 Управління у сфері соціального захисту населення
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління у сфері праці і соціальної політики
- •§ 2. СиСтємя ОрГянів
- •§ 3. Адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері праці і соціальної політики
- •Розділ IX Управління адміністративно- політичною діяльністю
- •Глава 37
- •Управління обороною
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління обороною
- •§ 2. Збройні Сили України. Їх види
- •§ 3. Комплектування Збройних Сил України
- •§ 4. Військова служба
- •§ 5. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу
- •Глава 38 Управління національною безпекою
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління національною безпекою
- •§ 2. Державний кордон та його охорона
- •Глава 39 Управління внутрішніми справами
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами
- •§ 2. Структура мвс України. Основні види управління в органах внутрішніх справ
- •§ 3. Міліція та основні види її діяльності
- •§ 4. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону
- •§ 5. Внутрішні війська
- •§ 6. Служба в органах внутрішніх справ
- •§ 7. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ
- •Глава 40 Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •§ 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •§ 2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій
- •§ 3. Міністерство України
- •Глава 41 Управління закордонними справами
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління закордонними справами
- •§ 2. Міністерство закордонних справ України та його органи за кордоном
- •§ 3. Адміністративно-правове регулювання в’їзду в Україну і виїзду з Україии
- •Глава 42 Управління юстицією
- •§ 1. Організаційно-правові засади управління юстицією
- •§ 2. Повноваження Міністерства юстиції України та його органів
- •§ 3. Реєстрація актів громадянського стану
- •§ 4. Організація нотаріальної служби
- •§ 5. Взаємовідносини органів юстиції, державної судової адміністрації та судів загальної юрисдикції
- •§ 6. Органи юстиції та адвокатура
- •Глава 43 Державне управління інформаційними ресурсами (інформаційною сферою)
- •§ 1. Поняття та складові інформаційних ресурсів у державному управлінні
- •§ 2. Організаційно-правові засади управління інформаційними ресурсами
- •§ 3. Система органів управління інформаційними ресурсами
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері інформаційних ресурсів
- •Глава 6 81
Розділ 13 Адміністративний процес
Глава 16
Адміністративно-процесуальна діяльність
§ 1. Адмнистративний процес: 3MicT I загальш риси
Виконавчо-розпорядча д1яльшсть opraHiB державного управлшня вщнрае велику роль у житп суспшьства, опосередковуе порядок ви- рннення широкого кола шдивщуально-конкретних справ органами виконавчо1 влади, органами мюцевого самоврядування адмшютращею пщприемств, установ, оргашзацш. Значною Mipoio щ справи зачшають штереси громадян, нерщко незалежно вщ ix бажання. Оформлюючи куплений автомобшь, одержуючи необхщну довщку, вчинивши адмь шстративне правопорушення, громадяни вступають в адмшютративно- процесуальш вщносини, врегульоваш нормами адмшютративно- процесуального права i спрямоваш на правильне та оптимальне ви- р1шення конкретно'1 адмшютративно*! справи. Щ норми дають змогу реал1зувати на практищ вимоги матер1ально-правових норм.
Поняття «адмшютративний процес» в адмшютративно-правовш Hayni прийнято розглядати в широкому i вузькому розумшнях. У широкому розумшш адмШстративний процес — це встановлений законом порядок розгляду i вир1шення шдивщуально-конкретних справ, що виникають у сфер1 державного управлшня, судами (загально1- юрис- 204 дикцй чи специально створеними) або спещально уповноваженими на те органами (посадовими особами). У вузькому розумшш адмшютративний процес розглядають як провадження у справах про адмшютративш правопорушення i застосування до правопорушниюв адмшютративних стягнень. 1нод1 поняття адмипстративного процесу у вузькому розумшш тлумачать як розгляд не тшьки справ про адмшютративш правопорушення i застосування адмшютративних стягнень до винних, а й справ i3 застосуванням заход1в адмшютративного примусу.
Адмшютративний процес е видом юридичного процесу i мае Bci притаманш останньому ознаки.
Перш за все адмшютративний процес здшснюеться ильки уповноваженими на те суб’ектами. Законодавцем чнко регламентовано ком- петенщю державних оргашв, ix посадових oci6, оргашв правосуддя та деяких шших оргашв з вир1шення шдивщуально-конкретних справ у ход1 адмшютративно-процесуально! д1яльносн.
Впорядкованють адмшютративного процесу зумовлюеться наяв- шстю чико!' системи дш щодо проведения операцш з приписами норм права. Очевидно, що без дш з обрання та анал1зу припис1в правових норм, без з’ясування ix змюту неможлив1 вир1шення завдань процесу та досягнення його мети.
Процес розгляду конкретно! адмшютративно! справи немислимий без пром1жного та кшцевого закршлення певних факпв, що вщюрають роль своерщних сходинок на шляху до встановлення юридичних наслщюв. Тшьки июля ix закршлення у вщповщних процесуальних документах таю факти стають юридичними.
Врегулювання процесуальних дш суб’екпв адмшютративного процесу е запорукою того, що юнцевий результат буде досягнутий, а вщ- сутнють надежно! процесуально! регламентацн означае по суп некеро- ван1сть ix дш, ставить пщ сумшв досягнення реально!- мети процесу.
Розгляд адмшютративно! справи (бшьшою м}рою це стосуеться справ, що мають сшрний характер) неможливо уявити без встановлення певних фактичних даних та конкретних обставин. Невипадково у ст. 245 КУпАП законодавець прямо opiemye на своечасне, всеб1чне, повне i об’ективне з’ясування обставин кожно!' справи про адмшютративне правопорушення. Важко уявити розв’язання цього завдання без використання р1зномаштних метод1в та засоб1в юридично! техшки, досягнень науково-техшчного прогресу. Про це свщчить та обставина, що у числ1 учасниюв справ про адмшютративш правопорушення ви- дшяеться така процесуальна фпура, як експерт, тобто особа, що воло- д1е спещальними знаниями у певнш галуз1 людсько1 Д1яльносп.
HapemTi, найважлив1шою обставиною, що характеризуе адмшь стративний процес, слщ визнати те, що адмшютративно-процесуальна д1яльнють завжди грунтуеться на npaBi, пов’язана з реалйзащею мате- р1альних норм адмшютративного права, а у деяких випадках — i норм шших галузей права, наприклад, при реал1зацй' окремих норм тако1 пор1вняно молодо1 галуз1 права, як пщприемницьке право, що стосу- ються державно! реестрацп суб’ектов пщприемницько1 д1яльносп. Адмшютративний процес мае i певш особливосп, що дозволяють вщ- межувати його вщ шших вщцв юридичного процесу, зокрема кримь нального та цившьного.
Адмшютративний процес, як правило, пов’язаний з виконавчо- розпорядчою д1яльнютю, тод1 як кримшальний та цившьний процеси регламентують д1яльнють з вщправлення правосуддя в кримшальних та цившьних справах. Проте це не означае, що адмшютративний процес аж шяк не пов’язаний з правосуддям. Одна i3 форм його здшснення, а саме розгляд судами певних категорш справ про адмтастративш правопорушення, становить не що шше, як правосуддя в адмшютративних справах.
Будучи врегульованою адмшютративно-процесуальними нормами часткою управлшсько1 д1яльносп, адмшютративний процес мае притаманш тшьки йому змют, динам1чшсть та взаемозв’язок з нормами адмшютративного матер1ального права, а також з нормами ш- ших матер1альних галузей права (фшансового, земельного, еколопч- ного тощо).
Специф1чними е мета i завдання адмшютративного процесу.
Мета адмшютративного процесу — це заздалеггдь заплановаш результати, досягнення яких можливе за допомогою eidnoeidnux за- co6ie та cnoco6ie. У свою чергу, завдання цього процесу становлятъ поняття, що в1дображують необх1дтстъ для суб’екта здшснити певш dii, спрямоваш на досягнення мети процесу. Таким чином, мета процесу визначае наявнють комплексу вщповщних завдань, вир1шен- ня яких i дае змогу досягти нам1чено1 мети.
Найважлив1шою метою адмшютративного процесу е належне, таке, що грунтуеться на суворому додержанш закошв, регулювання д1яль- HOCTi Bcix суб’екпв процесу на Bcix його стад1ях та етапах. Поряд з реагпзащею правозастосовних функцш адмшютративний процес значною м!рою пов’язаний з правотворчою д1яльнютю компе- гентних державних оргашв, регулюе порядок прийняття вщповщних пщзаконних акпв.
Специф1ку адмiнютративного процесу вщображуе i його структура, яка включае струнку систему процесуальних дш, що мають як юрис- дикцшний, так i неюрисдикщйний характер.
Суб’ектами адмипстративного процесу виступають державш органи (nocadoei особи), адмшютращя державнш тдприемств, установ i оргашзацш, органи мюцевого самоврядування та ix nocadoei особи, об’еднання громадян, ix органи та nocadoei особи, власники, ix представники та уповноважеш, громадяни Украши, шоземщ та особи без громадянства.
Особливе мюце серед суб’екпв адмипстративного процесу посща- ють суди (cyddi) та органи прокуратури.
Поняття «суб’ект процесу» е бшын широким вщносно поняття «учасник процесу».
Учасники процесу — це громадяни, тип особи, колективи громадян та оргашзацш в oco6i ix представниюв, ят надыеш правами i не- суть певш обов ’язки, що дозволяють ш брати участь у poзглядi ад- MiHicmpamueHoi справи з метою захисту ceoix прав та законних тте- pecie або прав та законних mmepecie oci6, яких вони представляють, а також сприяти здшсненню адмшютративного процесу.
Поняття суб’екпв процесу включае учасниюв процесу, а також oci6 та органи, яю д1ють з метою ведения процесу i здатш на державно- владних засадах приймати р1шення по cnpaei останшх.
З’ясуванню сутносп адмшютративного процесу значною Mipoio сприяе анал!з його принцишв, вихщних, засадничих щей, згщно з якими здшснюеться адмЫстративно-процесуальна д1яльнють.
Принцип законноат становить найважлившшй принцип адмшютративного процесу i характеризуешься як режим вщповщносп суспшьних вщносин, що виникають у цш сфер!, законам та пщзаконним актам держави, атмосфера взаемодй та взаемостосунюв держави i громадян.
Реал1защя принципу законносп в адмЫстративно-процесуальнш сфер1 спираеться на низку умов, до яких слщ вщнести еднють законное^, верховенство права, гарантовашеть прав i свобод громадян, неприпустимють протиставлення законносп та доцшьносп, невщво- ротшеть стягнення за порушення закону.
Принцип npaeoeoi pienocmi Грунтуеться на конституцшних положениях про piBHicTb громадян перед законом. Вщповщно до ст. 24 Конституцп Украши громадяни мають piBHi конституцшш права i свободи та е р1вними перед законом. Не може бути прившеУв чи обмежень за ознаками раси, кольору шюри, полничних, релтйних та шших переконань, стап, етшчного та сощального походження, майнового стану, мюця проживания, за мовними або шшими ознаками.
Наведене повною м!рою стосуеться й шших суб’екнв адмшютративного процесу, тобто вимоги закону однаково поширюються на Bci без винятку державш органи та i'x посадових oci6, що здшснюють адмшютративно-процесуальну д1яльнють. Свое конкретне втшення принцип правово1 piBHOCTi знаходить у формуванш правового статусу суб’екпв адмшютративного процесу.
Принцип охорони inmepecie особи та держави. Найважлившим завданням д1яльносп державних оргашв е охорона конституцшного ладу нашо1 держави, встановленого порядку управлшня, державного та суспшьного порядку. Це завдання реал1зуеться з метою охорони iHTepeciB держави, однак при цьому в демократичному, правовому сусшльств1 забезпечення охорони iHTepeciB держави слугуе пщставою додержання iHTepeciB ycix законослухняних члешв цього суспшьства. Ось чому забезпечення охорони iHTepeciB держави тюно пов’язане i3 забезпеченням охорони iHTepeciB особи B3arani та громадян держави зокрема. Тут наявний зворотний зв’язок. Охорона iHTepeciB особи, громадянина — найважлившшй чинник стабшьносп цившьного суспшьства й, отже, належного функцюнування державного апарату та держави в щлому.
Принцип офщшностi адлйтстративного процесу виражаеться у закршленш обов’язку державних opraHiB, i'x посадових oci6 здшсню- вати розгляд та виршення шдивщуально-конкретних справ i пов’язаш з цим дй (збирання необхщних матер1ал1в та доказ1в) вщ iMeHi держави i, як правило, за державний рахунок.
Принцип об 'ективног icmunu спрямований на повне виключення i3 процесу вияв1в суб’ектив1зму, одноб1чносп в анал1з1 дш суб’екпв процесу, покликаний забсзпечити встановлення та оцшювання ре- альних факнв, яю мають значения для прийняття обгрунтованого ршення по конкретнш адмшютративнш cnpaBi. Невипадково, наприклад, законодавець як найважлив1ше завдання у cnpaBi про адмшь стративне порушення закршив необхщнють своечасного, всеб1чного, повного i объективного з’ясування обставин кожно! справи, BHpiuieH- ня ii у точнш вщповщносп i3 законодавством. 3 такого роду необхщ- нютю BiH пов’язуе оцшювання дослщжуваних у хощ розгляду справи доказ1в.
Принцип гласности. Втшення в життя цього принципу зумовлено необхщнютю широко!' пошформованост1 суспшьства про д1яльнють державних оргашв, !х посадових oci6 щодо здшснення адмйистративно- процссуальних функцш. Поряд з правом громадян на одержания ш- формацн про д1яльнють оргашв держави, закршленим у ст. 43 Закону Украши вщ 2 жовтня 1992 р. «Про шформацпо»1, законодавець прямо зобов’язуе вщповщш органи повщомляти громадян про прийняп ними рпнення. Так, у ст. 14 Закону Укра'ши «Про об’еднання громадян» вказано на необхщшеть для легагпзуючого органу повщомляти про офщшне визнанкя об’еднання громадян у засобах масово! шформаци. Окрем1 урядов1 постанови практично повшетю присвячено питаниям шформування громадян2.
Принцип здшснення процесу державною мовою i забезпечення права користуватисяр1дною мовою вщображуе найважлив1ший аспект д1яльност1 Bcix державних орган1в, !'х посадових oci6 — повагу нацюнально'! гщносп Bcix громадян Украши. Розгляд конкретних справ ведеться державною мовою Укра'ши, проте громадянин, який не воло- д1е украшською мовою, може брати участь у nponeci, користуючись своею р1дною мовою. При цьому йому повною м1рою забезпечуються одержания Bciei необх1дно! 1нформац1! та можливють донести власну 1нформа1цю до вщома органу або посадово! особи, що розглядае кон- кретну адмшютративну справу. На це спрямовано участь у nponeci тако! процесуально! ф1гури, як перекладач.
Принцип презумпци HeeuHyeamocmi та npaeoMipnocmi дш громадян. Додержання цього принципу мае слугувати основною передумовою для nepe6iry i результатов юрисдикцшного адм1н1стративного процесу. Найважлив1ш1 риси презумпци невинуватост1 громадян полягають у тому, що вони вщображують об’ективне правове становище, котре виражае думку держави стосовно винуватосп особи або правом1рнос- Ti и д1й, а не думку конкретних суб’екпв процесу. Доведения неви-
нуватосто або правомерности дш особи е ix правом, а не обов’язком. Особа вважаеться невинуватою в учиненш адмшстративного правопорушення або й дп вважаються правом1рними, доки винуватость особи або неправом1рн1сть й дш не буде доведено у встановленому законом порядку, а сама постанова або ршення в конкретнш cnpaBi не повинш грунтуватися на припущеннях.
Принцип uieudKocmi та еконолйчноат процесу зумовлений опера-, тившстю виконавчо-розпорядчо'1 д1яльност! державних оргашв. Визначення конкретних, порхвняно невеликих строюв розгляду та вирь шення адмшютративно!' справи слугують чинником, який, з одного боку, виключае зволшання, а з другого — дав змогу впорядкувати рух справ, увести процес у визначеш Hacoei рамки. Пор1вняно з кримшаль- ним та цившьним процесами ведения бшыпосто адмшютративних справ з матер1ально1' точки зору е менш обтяжливим для держави. Однак це не означае, що певш фшансов1 витрати i оргашзацшш труднонц мусять стати на завад! належному ведению процесу, забезпеченню захисту прав i законних iHTepeciB громадян.
Принцип самостшноат в прийнятпй ршення перш за все виключае будь-яке втручання шших оргашв та посадових oci6 в адмшь стративно-процесуальну д1яльнють суб’ектов, уповноважених вести процес. 3 шшого боку, це дае змогу пщвищити вщповщальшсть за прийняття piineHb, сприяе ix законносто та обгрунтованосто. Неухиль- не проведения в життя цього принципу не дозволяе органу або поса- довш oco6i перекладати обов’язки щодо вирпиення справи, що входять до ix компетенцй, на нижч1 шстанцп.
Слщ вщзначити, що втшення в життя названих принцишв адмшь стративного процесу стае можливим за допомогою спещально встановлених для цього процесуальних cnoco6iB i 3aco6iB. Вони складають активну характеристику адмшютративно-процесуально'1 д1яльносто, утворюють п оргашзацшну основу та виступають своерщним проце- суальним шструментар1ем.
Таким чином, адмшютративний процес становить врегулъовану нормами адмшстративно-процесуалъного права диигьтстъ оргашв виконавчо! влади, !х посадових oci6, iuuiux уповноважених на те суб’сютв, спрямовану нареа/изащю норм адмшютративного мате- piajibuozo права, а також матерicuiъно-правових норм iuuiux галузей права в xodi розгляду шдив1дуалыю-конкретних справ.