6. Адміністративна відповідальність юридичних осіб

Відповідно до КУпАП суб’єктами адміністративної відповідаль­ності є лише фізичні особи. Однак на законодавчому рівні встановле­но адміністративну відповідальність і юридичних осіб. Інтенсивний розвиток цього виду відповідальності розпочався після здобуття Укра­їною незалежності і був зумовлений процесами зростання підприєм­ництва та становлення ринкової економіки, які призвели до утворення значної кількості юридичних осіб, заснованих на приватній формі власності.

Як відомо, юридичні особи визнаються суб’єктами правових від­носин не тільки в адміністративному, а й у багатьох інших галузях права, зокрема, в цивільному, господарському, податковому та ін. Всту­паючи у правові відносини, вони своїми діями можуть реалізовувати надані їм права та виконувати покладені на них обов’язки, тобто здій­снювати правомірну поведінку. Але вони можуть і порушувати приписи норм права, тобто вчиняти правопорушення, за вчинення яких перед­бачено притягнення юридичної особи до юридичної відповідальності.

Наприклад, ст. 35 Закону України «Про пожежну безпеку», яка передбачає, що за порушення встановлених законодавством вимог по­жежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів дер­жавного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися до сплати штрафу, який не може перевищувати

2. місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, орга­нізації¹. В п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність підпри­ємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфе­рі містобудування» встановлено, що за виконання будівельних робіт, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, з порушника стягується штраф у розмірі 10 % вартості виконаних робіт¹.

І хоча в текстах обох законів термін «адміністративна відповідаль­ність» не міститься, однак з наступних причин можна стверджувати, що йдеться саме про неї. По-перше, в приписах містяться описи проти­правних діянь, які можуть бути вчинені у різних сферах державного управління. По-друге, за вчинення правопорушення встановлено ад­міністративне стягнення (в нашому випадку це штраф, але застосову­ються й інші види стягнень, від попередження аж до ліквідації юри­дичної особи). По-третє, в обох випадках рішення про накладення стягнення приймає орган виконавчої влади. По-четверте, рішення по справі приймається у спрощеному, характерному для адміністратив­ного процесу порядку.

Аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати, що нині інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб перебуває в процесі становлення. Він ще остаточно не сформувався і містить багато суперечностей і прогалин, однак заперечувати його існування не має жодних підстав. Вагомим кроком на шляху його розвитку стало прийняття ГК України. У главі 28 цього Кодексу вперше зроблено спробу визначити загальні засади адміністративної відповідальності юридичних осіб. У ній встановлено перелік адміністративних стягнень, які законодавець називає адміністративно-господарськими санкціями, надано характеристику кожному з них, визначено строк їх застосуван­ня та гарантії прав юридичних осіб у разі неправомірного притягнення їх до відповідальності. Тобто ГК України можна назвати не тільки за­коном, який офіційно визнав адміністративну відповідальність юри­дичних осіб, а й першим кодифікованим актом, у якому зібрано ‘за­гальні положення щодо такої відповідальності.

Однак слід пам’ятати, що приписи ГК України стосуються далеко не всіх випадків адміністративної відповідальності юридичних осіб. Вони регулюють відповідальність за порушення у сферах обмеження монополізму, захисту конкуренції, захисту прав споживачів, містобу­дування, реклами, виконання державних замовлень тощо. На відпо­відальність за порушення у сфері оподаткування, пожежної та са­нітарно-епідеміологічної безпеки, використання природних ресурсів, банківської діяльності та деяких інших ці загальні положення не по­ширюються.

Адміністративну відповідальність юридичних осіб слід розглядати як самостійний вид адміністративної відповідальності. Він тісно пере­плітається з адміністративною відповідальністю фізичних осіб. Так, у разі вчинення адміністративного правопорушення юридичною осо­бою можливі три варіанти правових наслідків: притягнення до відпо­відальності самої юридичної особи, як у разі порушення правил міс­тобудування; притягнення до відповідальності одночасно і юридичної особи, і посадових осіб, як у разі вчинення порушення у сфері обме­ження монополізму; притягнення до відповідальності лише посадової особи, як за порушення митних правил.

Для подальшого розвитку інституту адміністративної відповідаль­ності юридичних осіб необхідно проведення кодифікації законодавства у цій сфері. Це дозволить більш ефективно застосовувати відповідні правові норми, а також створить надійну базу для подальшої роботи в напрямку вдосконалення цього законодавства та практики його реа­лізації. У процесі кодифікації слід установити чіткий перелік органів, уповноважених приймати рішення про накладення адміністративних стягнень на юридичних осіб (зараз їх більше 40). Також треба розро­бити єдиний порядок розгляду справ про накладення адміністративних стягнень. Нині він відсутній.

Крім того, потребує вирішення питання щодо вини юридичних осіб. Традиційно воно залишалося поза увагою законодавця. Вперше до нього звернулися у ст. 10 Законі України від 11 червня 2009 р. «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних пра­вопорушень»¹.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте поняття та розкрийте сутність адміністративної від­повідальності.

2. Які основні риси адміністративної відповідальності?

3. Що становить законодавчу основу адміністративної відпо­відальності?

4. Чим відрізняється адміністративна відповідальність від кри­мінальної, дисциплінарної та цивільної відповідальності?

5. Що таке адміністративне правопорушення?

6. Назвіть ознаки адміністративного правопорушення та роз­крийте їх зміст.

7. Хто є суб’єктом адміністративного правопорушення?

8. Які обставини виключають протиправність і суспільну шкід­ливість діяння?

9. Наведіть поняття «адміністративне стягнення». Які його види та система передбачені Кодексом України про адміні­стративні правопорушення?

10. Який порядок накладення адміністративних стягнень?

11. Розкрийте особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

12. Якими законами встановлено адміністративну відповідаль­ність юридичних осіб (наведіть декілька прикладів)?

13. Чи може бути притягнена до адміністративної відповідаль­ності громадська організація?