§ 2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій

Для забезпечення безпеки населення, довкілля, об’єктів та споруд і уникнення або зменшення можливих економічних, соціальних та інших витрат суспільства від аварій, катастроф та інших НС техноген­ного і природного походження в Україні створено єдину державну

537

систему запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші над­звичайні ситуації.

Згідно з Концепцією створення єдиної державної системи запобі­гання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995 р., основними завданнями єдиної системи запобігання є: розроб­лення перспективної політики в справі запобігання і реагування на НС та прийняття відповідних рішень, планування і керування процесами досягнення визначених показників техногенно-екологічної безпеки, прогнозування та виявлення потенційних джерел виникнення НС; роз­роблення можливих сценаріїв розвитку подій і відповідних планів реагування на них, своєчасне інформування населення, органів дер­жавної виконавчої влади та виконкомів міських, районних у містах рад про загрозу виникнення НС; здійснення заходів щодо запобігання та­ким ситуаціям або пом’якшення їх наслідків; створення підтримки і забезпечення необхідного рівня готовності системи реагування на НС тощо.

Єдина система запобігання забезпечує виконання відповідних зав­дань на державному, регіональному, місцевому та об’єктному рівнях згідно з Положенням «Про єдину державну систему запобігання і реа­гування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характе­ру», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серп­ня 1998 р.¹

Єдина державна система запобігання і реагування на НС техноген­ного та природного характеру — це центральні і місцеві органи ви­конавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, устано­ви і організації з відповідними силами та засобами, які організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного по­ходження і реагування в разі їх виникнення з метою захисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Функціональні підсистеми створюють міністерства та інші цен­тральні органи виконавчої влади для організації роботи, пов’язаної із запобіганням НС і захистом населення і території від їх наслідків. Си­ли та засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого і об’єктного рівнів підпорядковуються в межах, визначених законодав­ством, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи.

Організаційну структуру і порядок діяльності функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів визначено в положеннях про них, які затверджують відпо­відні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням із Міністерством надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюють у АРК, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання і реа­гування на НС у межах відповідних регіонів. Структуру та порядок їх діяльності і підпорядкованих їм сил і засобів визначено в положен­нях про них, які затверджують Голова Ради міністрів АРК, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміні­страцій.

Кожен рівень єдиної державної системи має координуючі та по­стійні органи управління щодо розв’язання завдань у сфері запобіган­ня НС, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсяк­денного управління, сили та засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення. Координу­ючими органами єдиної державної системи є:

1. на загальнодержавному рівні — Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Національ­на рада з питань безпечної життєдіяльності населення. В окремих випадках для ліквідації НС та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюють спеціальну урядову комісію;

2. на регіональному рівні — комісії Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з пи­тань техногенно-екологічної безпеки та НС;

3. на місцевому рівні — комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;

4. на об’єктному рівні — комісії з питань НС об’єкта.

Державні, регіональні, місцеві та об’єктні комісії, залежно від

рівня НС, забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на НС чи на загрозу НС або на загрозу їх виникнення.

Постійними органами управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з НС є:

• на загальнодержавному рівні — Кабінет Міністрів України, мі­ністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• на регіональному рівні — Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені орга­ни з питань НС та цивільного захисту населення, Рада міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміні­страцій;

• на місцевому рівні — районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, уповноважені органи з питань НС та цивільного захисту населення;

• на об’єктному рівні — структурні підрозділи підприємств, уста­нов і організацій або спеціально призначені особи з питань НС.

До системи повсякденного управління єдиною державною систе­мою входять оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу та передання інформації: центри управління в НС, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення всіх рівнів; диспетчерські служби цен­тральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств і організацій.

До складу сил і засобів єдиної державної системи можуть також залучатися добровільні рятувальні формування.

Військові і спеціальні цивільні аварійні (пошуково-рятувальні) формування, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплекто­вують із урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності. Сили постійної готовності згідно із законодавством можуть залучатися для термінового реагування в разі виникнення НС з повідом­ленням про відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, керівників державних підприємств, установ і організацій.

Спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони у виключних випадках залучають для ліквідації НС у порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану». Сили і засоби МВС України, Держкомкордону та СБУ залучають до ліквідації НС та їх наслідків у межах, що не суперечать законодавству.

Режим діяльності в надзвичайному стані запроваджують в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».