§ 3. Митний контроль

Відповідно до МК митний контроль проводять посадові особи митних органів України шляхом:

1. перевірки документів і відомостей, необхідних для такого конт­ролю;

2. митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3. обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4. усного опитування громадян та посадових осіб;

5. перевірки системи звітності і обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до за­конів справляють під час переміщення товарів через митний кордон України;

6. огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів без­митної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходити­ся товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.

Митні органи самостійно визначають форму і обсяг контролю, до­статні для забезпечення додержання законодавства України з питань

митної справи та міжнародних договорів України, укладених у вста­новленому законом порядку, контроль за додержанням яких покладено на митні органи.

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку та до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем установлюють відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Порядок створення зон митного контролю та їх функціонування, надання дозволу на розміщення в зонах митного контролю споруд і об’єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення това­рів через митний кордон України, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р.¹

Звільнення від окремих форм митного контролю встановлюють МК, інші закони України, також міжнародні договори, укладені в пе­редбаченому законом порядку. Незастосування митного контролю не означає звільнення від обов’язкового додержання порядку переміщен­ня товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Митному огляду не підлягають ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр- міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їх сімей, які пря­мують разом з ними.

§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

Митне законодавство містить значну кількість загальнообов’язкових правил, яких мають додержуватися і виконувати фізичні та юридичні особи. Особи, які вчинили порушення митних правил, підлягають від­повідальності згідно з МК, а в частині, не врегульованій ним, — від­повідно до чинного законодавства України.

Порушення митних правил — це за своєю природою і характером адміністративні правопорушення у сфері митної справи, за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність. За вчинення зло­чину настає кримінальна відповідальність згідно із КК України.

У главі 57 розділу XVII МК міститься перелік видів порушень митних правил, за які настає адміністративна відповідальність (стат­ті 329-354). Серед них, наприклад, порушення режиму зони митного контролю (ст. 329); неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю (ст. 330); видання товарів, транспорт­них засобів без дозволу митного органу або їх втрата (ст. 331); недо­ставляння до митного органу товарів, транспортних засобів, докумен­тів (ст. 332) тощо.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюють посадові особи митних органів України в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом або посадовою особою, уповноваженою роз­глядати справу, необхідних матеріалів.

Постанову митного органу про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено особою, стосовно якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Держмитслужби або районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішен­ня якого є остаточним. Скаргу розглядають протягом місяця.

Запитання до самоконтролю

1. На основі яких принципів здійснюється митне регулювання?

2. Яке місце посідають митні органи в системі органів держави?

3. Виконання яких завдань покладено на митні органи?

4. Організаційна структура та повноваження Державної митної служби України.

5. Види, принципи та функції митного контролю.