§ 3. Адмшктративиа юрисдикщя: загальш риси, принципи

Бшыну частину проваджень, яю складають структуру адмшгстра- тивного процесу, спрямовано на регулювання правовщносин позитив­ного характеру, що виникають у nepe6iry управлшсько"! .щяльносн державних opraHiB. Проте порушення вимог правових норм вимагають вщповщного реагування з боку держави. Ця обставина зумовлюе ic- нування особливого роду правоохоронно'1 д1яльносн, 3MicT яко'1 скла­дають розгляд справ про правопорушення, iHmi npaBOBi спори по cyTi 214 та прийняття по них вщповщних piuieHb. У nponeci тако! д1яльноеп вир1шуеться юридична справа, зд1йснюеться правовий захист поруше­них або оспорюваних imepeciB, виноситься державно-владне ршення про застосування вщповщно! правово! санкцп, вщновлення поруше- ного права.

Ця Д1яльн1сть, яка мае назву «юрисдикщя», е характерною i для административного процесу. Тому частину проваджень у структур! адмшютративного процесу слщ охарактеризувати як адмшютративно- юрисдикцшш. До них належать: провадження за скаргами громадян; дисциплшарне провадження; провадження i3 застосування заход1в адмипстративного попередження та припинення; провадження у спра­вах про адмшютративш правопорушення.

Адмшютративнш юрисдикцп притаманш таю риси.

1. Наявшсть правопорушення. Розгляд та виршення юридичних справ, обумовлених позитивними обставинами, не охоплюються юрис- дикцшною д1яльшстю. Юрисдикщя виникае лише тод1, коли необхщ- но виршити питания про застосування заход!в адмшютративного примусу (адмшютративно1 вщповщальносп зокрема) чи cnip про пра­во, порушення встановлених правових норм. Стосовно адмшютратив- Ho'i юрисдикцп такого роду спори виникають м1ж сторонами суспшьних вщносин, що регулюються адмшютративно-правовими нормами, на- буваючи характеру адмшютративно-правових cnopiB.

2. Адмппстративно-юрисдикцшна Д1яльшсть через свою особливу сощальну гостроту потребуе належного процесуального регулювання. Встановлення та доказ подш i факпв, i'x юридичне оцшювання здш- снюються в рамках особливо!’ процесу ал ьно! форми, яка е важливою, обов’язковою для юрисдикцп.

Слщ вщмиити, що адмшютративна юрисдикщя значною Miporo вщр!зняеться вщ iHiunx вщцв юрисдикцп. Вона е менш детал1зованою i всеохоплюючою процесуальною формою.

Адмшютративно-процесуальна форма, як й iHmi види юрисдикщй- но1 д1яльносп, передбачае змагальшсть процедури вир1шення справи. Це означае, що сторони у cnopi або винш у вчиненш правопорушення не е пасивними спостершачами виршення справи юрисдикцшним органом. Вони надшеш достатньо широким арсеналом процесуальних прав, що дозволяе !м активно захищати сво! штереси, надавати докази, висувати клопотання, оспорювати пред’явлеш докази у вчиненш ад­мшютративного правопорушення. При цьому адмш1стративно-юрис-

дикцшш органи, i'x посадов1 особи зобов’язаш сприяти у здшсненш цих процесуальних прав.

3. Обов’язковють прийняття ртення у вигпвд юридичного акта становить собою ще одну важливу ознаку юрисдикцшно'1 д1яльносп. Будучи способом вир1шення правових конфлктов, юрисдикщя перед- бачае необхщшсть прийняття остаточного ршення — акта застосуван­ня норм права до конкретного випадку.

Юрисдикцшний акт за конкретною адмшютративною справою означае по суто и виршення. Якщо ж щеться про правопорушення, в такого роду акто можуть бути передбачено правов! санкцп. 1х засто­сування е лише одним i3 BapiaHTiB р1шення, що приймаеться ад- мшютративно-юрисдикцшним органом. 1ншими вар1антами можуть бути рппення про припинення провадження у cnpaBi чи застосування 3aco6iB впливу до неповнолггнього.

Як вщомо, провадження в адмшютративнш cnpaBi вважаеться за- кшченим, коли прийняте за нею ршення виконано у повному обсязг 3 nie'i точки зору законодавець передбачае вщповщну гарантою реаль- HOCTi piineHb, прийнятих адмШстративно-юрисдикщйним органом. Зокрема, постанова про накладення адмшстративного стягнення е обов’язковою до виконання державними i громадськими органами, тдприемствами, установами, оргашзащями, посадовими особами i громадянами (ст. 298 КУпАП).

Адмшютративно-правов1 спори розглядаються на ocHoei вщповщ- них нормативно-правових актов, яю закршлюють порядок розгляду скарг на неправом1рш дп чи безд1яльнють opraHiB та посадових oci6, що порушують права i законш штереси громадян. Що ж стосуеться адмшютративних делктов, то процесуальний порядок розгляду таких справ закршлено в Особливш частиш КУпАП.

Ще одшею особливхстю адмшютративно'1 юрисдикцп е р1зномашт- HicTb opraHiB и здшснення. Це зумовлено перш за все можливютю шстанцшного оскарження дш i piineHb opraHiB та посадових oci6, що порушують права громадян. 1накше кажучи, будь-який вищий вщнос- но них орган повинен розглянути таке звернення та прийняти по ньо- му вщповщне рШення. 3шшого боку, особливосто правопорушень, що вчиняються в р1зних галузях управлшня, зумовлюють наявшсть знач- ного числа opraHiB (посадових oci6), уповноважених розглядати ix та вирШувати по cyTi. У переважнш бшьшосто випадюв розгляд справ про адмшютративш правопорушення покладено законодавцем на ор- гани, основным завданням яких поряд з виконанням юрисдикцшних с здшснення управлшня в р1зних галузях. Разом з тим адмппстративно- юрисдикцшш функцп здшснюються i органами, спещально створени- ми для розгляду справ про адмшютративш правопорушення, — адмь шстративними комьями.

Особливе мюце в систем! адмшютративно-юрисдикцшних оргашв посщають суди. При цьому слщ мати на уваз1, що адмшютративне судочинство у справах про адмшютративш правопорушення виступае р1зновидом звичайного правосудця i його не можна розглядати як фор­му управлшсько! д1яльност1, оскшьки суд не е органом управлшня. У противному pa3i птюруеться принцип подшу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Застосовуючи заходи адмшютративного стягнен­ня за адмш1стративш правопорушення, суддя здшснюе не управлшську (виконавчо-розпорядчу) д!яльнють, а функцп правосуддя. Розгляд адмипстративного делжту протжае у вщповщнш процесуальнш фор- Mi та грунтуеться на закршлених у закош принципах правосуддя. Як правосуддя по адмшютративних справах слщ розглядати i д1яльнють суду з вир1шення скарг громадян на неправом1рш дн чи безд1яльшсть оргашв та посадових oci6, що порушили права громадян. Ураховуючи викладене, правосуддя по адмшютративних справах можна розглядати як елемент адмшютративно!’ юстицй.

Для з’ясування сшввщношення понять «адмш1стративна юрисдик­щя» та «адмшютративна юстищя» видаеться за необхщне чггко визна- чити, що Bci органи, яю розглядають адмшютративно-правов1 спори та справи про адм1шстративш правопорушення, е адмЫстративно- юрисдикцшними, але тшьки суд, що здшснюе правосуддя по адмшь с гративних справах, е органом адмш!стративно! юстицп. Отже, по- иятгя адмппстративно! юрисдикцп' бшын широке за поняття адмпп­стративно! юстицп'. Останне являе собою вишу, найбшьш розвинену форму здшснення адм1шстративно-юрисдикцшно! д1яльност1.

Адмшютративно-юрисдикцшна д1яльнють грунтуеться на певних принципах, яю дають змогу вщобразити специфжу об’еднання в нш рис виконавчо-розпорядчо! д1яльносй та правосуддя по адмппстратив- иих справах. Такими принципами е: законшеть, професюнашзм, захист inrepecie держави i особи, об’ективна iстина, змагальнють, офщшнють, сконом1чн1сть та iH.

Таким чином, адмшютративна юрисдикция полягае в розглядi справ про адмшютративш правопорушення у встановлетй законом адмШстративно-процесуалънш форт специально уповноваженшш на те органами (посадовими особами), яш надшет правом розглядати спори та накладати адмшстративм стягнення.

Запитання для самоконтролю

1. Яю основш юнують пщходи до визначення поняття адмшь стративного процесу?

2. Яю ознаки характеризують адмшютративний процес як р1зновид юридичного процесу?

3. Система суб’екпв ад м i н i стр ати в н о го процесу.

4. Як сшввщиосяться поняття «суб’ект адмшютративного про­цесу» i «учасник адмшстративного процесу»?

5. Принципи здшснення адм1шстративно-процесуально1 дь яльность

6. У чому полягае сутнють презумпцп невинуватосп та право- MipnocTi дш громадян?

7. Види адмшютративних проваджень.

8. Поняття та характерш риси адмшютративно! юрисдикцп.