§ 6. Служба в органах внутрішніх справ

Служба в органах внутрішніх справ має певні особливості, зумов­лені характером здійснюваних ними завдань та функцій. Правову основу служби в органах внутрішніх справ складають Конституція України, закони та інші нормативно-правові акти, у тому числі норма­тивні акти МВС України, акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень.

Проходження служби в органах внутрішніх справ включає прийом на службу, переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань, умови служби, припинення служби та ін. Основним нормативним ак­том, що регулює питання проходження служби в органах внутрішніх справ України, є Положення про проходження служби рядовим і на- 526 чальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене поста­новою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальниць­кого складу органів внутрішніх справ, їх права і обов’язки.

До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України належать особи, які перебувають у кадрах МВС України і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Спеціальні звання: а) рядовий склад: рядовий міліції, рядовий внутрішньої служби; б) молодший начальницький склад: молодший сержант міліції, сержант міліції, старший сержант міліції, старшина міліції, молодший сержант внутрішньої служби, сержант внутрішньої служби, старший сержант внутрішньої служби, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик вну­трішньої служби; в) середній начальницький склад: молодший лейте­нант міліції, лейтенант міліції, старший лейтенант міліції, капітан міліції, молодший лейтенант внутрішньої служби, лейтенант внутріш­ньої служби, старший лейтенант внутрішньої служби, капітан внутріш­ньої служби; г) старший начальницький склад: майор міліції, підпол­ковник міліції, полковник міліції, майор внутрішньої служби, підпол­ковник внутрішньої служби, полковник внутрішньої служби; д) вищий начальницький склад: генерал-майор міліції, генерал-лейтенант міліції, генерал-майор внутрішньої служби, генерал-лейтенант внутрішньої служби, генерал-полковник внутрішньої служби.

На службу в органи внутрішніх справ приймаються на добровіль­них засадах особи, які досягли 18-річного віку, здатні за особистими якостями, освітою і станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки. Призовники не підлягають прийому на службу в органи внутрішніх справ, за винятком випадків, передбачених законодавством. Зарахування осіб середнього і старшого начальницького складу до кадрів МВС України здійснюється наказами Міністра внутрішніх справ України, рядового і молодшого начальницького складу — наказами начальників, яким надано право прийому їх на службу.

Спеціальним законодавством та відомчими нормативними актами (Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служ­би) встановлено певні обмеження в прийомі на службу в органи вну­трішніх справ. Громадяни України не можуть бути прийняті до органів внутрішніх справ, якщо вони: 1) мали або мають судимість або від­носно них були припинені кримінальні справи за нереабілітованими підставами за навмисні злочини; 2) визнані недієздатними або обме­жено дієздатними за рішенням суду; 3) не відповідають вимогам, ви­значеним у Положенні про проходження служби. Крім того, особам рядового і начальницького складу, які є між собою близькими родича­ми або свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), не дозволяється проходити службу в одному й тому самому органі внутрішніх справ, якщо їх служба пов’язана з безпосередньою підлеглістю або підконтрольністю одного з них іншому.

Кожен працівник органів внутрішніх справ складає присягу на вір­ність народу України, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особам, прийнятим на службу в органи внутрішніх справ, з ураху­ванням їх особистих якостей, спеціальної або військової освіти, під­готовки, службового досвіду та інших умов, передбачених Положенням про проходження служби, присвоюються спеціальні звання рядового і начальницького складу. Чергові спеціальні звання особам начальниць­кого складу присвоюються в послідовному порядку при відповідності чергового звання спеціальному званню, передбаченому за займаною штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні та при позитивній атестації.

Працівники органів внутрішніх справ мають формений одяг, мають право на зберігання, носіння та використання вогнепальної зброї та спеціальних засобів у передбачених законодавством випадках. Для виконання службовйх обов’язків вони наділені спеціальними держав­но-владними повноваженнями, володіють правом застосовувати за­ходи адміністративного та іншого державного примусу аж до застосу­вання зброї.

Працівники органів внутрішніх справ користуються всіма соціально- економічними, політичними та особистими правами і свободами, ви­конують усі обов’язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов’язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, присягою, статутами органів внутрішніх справ, Положенням про проходження служби. Вони зобов’язані проходити службу там, де це викликано інте­ресами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ передбачено певні обмеження пов’язані зі службою: вони не можуть зай­матися іншою оплачуваною роботою на умовах сумісництва, за винятком 528

наукової, педагогічної, творчої та медичної практики; їм забороняється бути членами будь-яких політичних партій, рухів та інших організацій, які мають політичну спрямованість; вони не можуть займатися підпри­ємницькою діяльністю особисто або через посередників, сприяти фізич­ним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, використовуваги своє службове становище з метою одержання за це ви­нагороди у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг тощо; їм заборо­няється використовувати своє службове становище в інших корисних цілях; вони не можуть брати участь у страйках і несанкціонованих демон­страціях та мітингах; їм забороняється використовувати у неслужбових цілях засоби матеріально-технічного, фінансового та інформаційного за­безпечення, інше службове майно та інформацію без безпосередньої зго­ди відповідних керівників та матеріально відповідальних осіб; вони не можуть вчиняти дії, які можуть заподіяти шкоду інтересам служби або негативно вплинути на репутацію органів внутрішніх справ, дискредиту­вати орган, у якому вони проходять службу.

Працівники органів внутрішніх справ перебувають під захистом держави. Держава гарантує захист їх життя, здоров’я, честі, гідності, житла, майна, членів їх сімей та близьких родичів від злочинних по­сягань та інших протиправних дій. Образа працівників, опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на них завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Під час проходження служби працівникам органів внутрішніх справ встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках працівники несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законо­давства. Працівники органів внутрішніх справ підлягають обов’язковому державному страхуванню. Час перебування на службі в органах вну­трішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно із законодавством. Для охорони своїх професійних, службово-трудових, соціально-економіч­них прав та інтересів працівники органів внутрішніх справ можуть об’єднуватися в громадські організації, діяльність яких здійснюється згідно із законодавством.

Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Просування по службі осіб рядового і начальницького складу про­вадиться, як правило, на конкурсній основі з урахуванням їх ділових і особистих якостей, результатів роботи і виявленої здатності виконан­ня обов’язків на вищій посаді, а також висновків атестації.

Ділова оцінка особового складу здійснюється в органах внутрішніх справ за допомогою атестації. Атестація спрямована на вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх ро­боти, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулю­вання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників. При цьому всебічно оцінюються їх ді­лові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здат­ність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби. Атес­тація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу про­водиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільнен­ні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звіль­нення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

Для працівників органів внутрішніх справ передбачено граничний вік перебування на службі, пов’язаний із відповідним спеціальним зван­ням. Для рядового і молодшого начальницького складу, а також для начальницького складу від молодшого лейтенанта до підполковника граничний вік встановлено у 45 років, полковників — 50 років, генерал- майора та генерал-лейтенанта — 55 років, генерал-полковника внутріш­ньої служби — 60 років. Разом з тим у Положенні передбачено випадки, за яких працівники можуть служити вище встановленого строку.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби про­вадиться: а) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військо­вий облік), якщо звільнені особи не досягай граничного віку, встанов­леного для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров’я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягай граничного віку для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби (із зняттям з військового обліку). Особи рядового і начальницького скла­ду, засуджені за вчинення злочину (в тому числі без позбавлення спе­ціального звання), підлягають звільненню зі служби в органах вну­трішніх справ після набрання законної сили вироку суду.