§ 2. Повноваження Міністерства юстиції України та його органів

Міністерство юстиції України (Мін’юст України) згідно з Поло­женням про нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р.¹, є центральним органом виконавчої влади, який організовує здійснення державної правової політики, керує дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток.

За роки незалежності України значно розширилися завдання і пов­новаження Мін’юсту України, і сьогодні він є провідним органом із забезпечення реалізації державної правової політики та проведення правової реформи. Основними завданнями Мін’юсту України є: під­готовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи та вдосконалення законодавства, сприяння розвитку правової науки; за­безпечення захисту прав і свобод людини і громадянина; організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законодавства, робота з кадрами, експертне забезпечення право­суддя; організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів цивільного стану; розвиток правової інформації, формування у грома­дян правового світогляду; здійснення міжнародно-правового співро­бітництва.

Мін’юст України розробляє проекти законів та інших нормативно- правових актів; здійснює роботу із систематизації законодавства Укра­їни, веде Єдиний загальноправовий рубрикатор; організовує в межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією; здійснює заходи щодо вдосконалення роботи органів реєстрації актів громадянського стану та установ нотаріату, контролює їх діяльність; сприяє роботі об’єднань адвокатів; видає та анулює спе­ціальні дозволи (ліцензії) на здійснення юридичної практики суб’єктами підприємницької діяльності та ін.

Важливим напрямком діяльності Мін’юсту України є організація виконання рішень судів та інших органів. Згідно із Законом України від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу»¹ Мін’юст України здійснює підбір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців.

Мін’юст України має право: одержувати від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самовряду­вання інформацію, документи і матеріали, а від органів статистики — статистичні дані для виконання покладених на нього завдань, залучати вчених, спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої вла­ди, підприємств, установ і організацій для розгляду питань, що нале­жать до його компетенції; скасовувати акти управлінь юстиції, що суперечать рішенням Мін’юсту України та актам законодавства Укра­їни, та ін.

Мін’юст України як орган управління являє собою систему взаємо­діючих елементів. До його організаційної структури входять: керівни­цтво Мін’юсту України, патронатна служба Міністра юстиції України, галузеві та функціональні департаменти, управління та відділи.

Мін’юст України очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України. У межах своїх повно­важень Міністр видає накази, інструкції та вказівки, які є обов’язковими для органів підпорядкованої йому системи, і перевіряє їх виконання.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін’юсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяль­ності у Міністерстві утворюється колегія. Члени колегії затверджують­ся на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра юстиції України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра юстиції України.

Центральний апарат Мін’юсту України структурно організований залежно від виконуваних завдань та функцій. Він складається із депар­таментів (законопроектної роботи та експертизи законодавчих актів; забезпечення реалізації конституційних прав громадян, юридичних осіб та інтересів держави; державної виконавчої служби; міжнародно- правової діяльності; фінансово-господарської діяльності), управлінь та відділів.

Мін’юст України в межах своїх повноважень видає накази, органі­зовує і контролює їх виконання. Рішення Мін’юсту України, прийняті в межах його повноважень, обов’язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого само­врядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Безпосередньо керівництво установами та організаціями юстиції здійснюють Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські головні управління юстиції, а також районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. Ці управління утворюються та діють згідно з відповідними положення­ми, затвердженими наказом Мін’юсту України від 14 лютого 2007 р.¹

Управління юстиції беруть участь в організації здійснення на міс­цях державної правової політики; узагальнюють практику застосуван­ня законодавства, розробляють пропозиції щодо його вдосконалення та подають їх до Мін’юсту України; здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, республіканських комітетів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх підрозділів та місцевих органів господарського управ­ління та контролю; здійснюють контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності ліцензійних умов щодо провадження під­приємницької діяльності з юридичної практики та ін.

Для виконання покладених на них завдань та функцій управління юстиції наділені правами перевіряти у місцевих органах виконавчої влади додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно- правових актів, стан організації нормотворчості; здійснювати пере­вірки у підвідомчих установах; залучати до своєї роботи в установле­ному порядку відповідних висококваліфікованих спеціалістів. Нормативно-правові акти управлінь юстиції, прийняті в межах їх повноважень, є обов’язковими до виконання місцевими органами ви­конавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, а також громадянами.