§ 3. Систематизація адміністративного права

Різноманітні адміністративно-правові норми містяться в численних, прийнятих у різний час нормативних актах, які потребують певної сис­тематизації. Під систематизацією розуміють впорядкування і вдоскона­лення чинного законодавства та інших нормативно-правових актів шляхом їх оброблення і викладення за певною системою у вигляді збір­ників (довідників) актів (предметних, системно-предметних, хроноло­гічних тощо) чи у формі зведених (зібраних) кодифікованих актів.

Систематизації в праві досягають у два способи: 1) кодифікацією та 2) інкорпорацією.

Кодифікація — це вид правотворчості, предметом упорядкуван­ня якого є не нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми.

Кодифікацію як напрямок систематизації адміністративного права здійснюють шляхом: а) об’єднання в єдиному акті адміністративно- правових норм, що містяться в різних нормативних документах, однак належать до одного правового інституту; б) вдосконалення змісту цих норм; в) усунення застарілих норм; г) заповнення прогалин у адміні­стративно-правовому регулюванні. Результатом застосування цього способу систематизації завжди виступають нові комплексні (єдині, юридично та логічно завершені, узгоджені усередині і за змістом) акти. Кодифікація має офіційний характер, оскільки її здійснюють тільки державні органи, що мають відповідну компетенцію.

На відміну від норм деяких галузей права об’єднати всі норми адміністративного права в одному чи навіть у декількох комплексних (кодифікованих) актах неможливо з об’єктивних причин. Адміністра­тивне право регулює широке коло суспільних відносин. Його норми містяться у численних актах різної юридичної сили. Крім того, нор- мотворчість в управлінській сфері характеризується високим рівнем динамічності, частим виникненням нових норм, що ускладнює зміст і структуру правового матеріалу і обмежує можливість його кодифіка­ції.

У зв’язку з цим упорядкування адміністративного права можуть здійснювати шляхом видання кодифікованих актів за окремими сфе­рами та інститутами адміністративно-правового регулювання.

Прикладом систематизації шляхом кодифікації може слугувати Кодекс адміністративного судочинства України, правові приписи яко-

55

го спрямовано на регламентацію відносин, що виникають внаслідок звернення фізичних та юридичних осіб до суду за захистом своїх прав¹.

Інкорпорація — це впорядкування чинних нормативно-правових актів шляхом їх розміщення за відповідною системою в єдиних збір­никах або інших виданнях. Такий спосіб систематизації передбачає тільки об’єднання нормативних документів без оброблення норм, що в них містяться, а тому його можуть здійснювати як компетентні орга­ни за дорученням суб’єктів гіравотворчості, так і фізичні чи юридичні особи за власною ініціативою. Результатом інкорпорації є видання хронологічних, системно-предметних або предметних збірників, ви­користання яких полегшить пошук нормативного матеріалу.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення адміністративно-правової норми та на­звіть її специфічні ознаки.

2. За якими критеріями виокремлюють види адміністративно- правових норм?

3. Сформулюйте поняття та охарактеризуйте види джерел адміністративного права.

4. Які нормативно-правові акти відіграють провідну роль у сис­темі джерел адміністративного права?

5. Які способи систематизації використовують в адміністра­тивному праві?