XI.4. Нотаріат в Україні

У системі правозахисних органів важливе місце належить нотаріатові — системі органів і посадових осіб, на яких покладений обов'язок свідчити права, а також факти, що мають юридичне значення, і робити нотаріальні дії, передбачені Законом України "Про нотаріат", для надання їм юридичної вірогідності.

Предметом нотаріальної діяльності є свідкування безперечних прав, безперечних фактів і здійснення інших дій, що випливають з повноважень нотаріальних органів і посадових осіб. Діяльність нотаріату спрямована на охорону і захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, на попередження правопорушень шляхом правильного і своєчасного здійснення нотаріальних дій.

Джерелами нотаріального права є Конституція України, де закріплені теоретичні положення, що обумовлюють діяльність нотаріату, а також Закон України "Про нотаріат". Законом уперше було передбачене введення приватного нотаріату. Нотаріуси у своїй діяльності керуються також постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами й інструкціями Міністерства юстиції.

Нотаріуси і службові особи, що виконують ці функції, діють відповідно до діючого законодавства (ст. 7 Закону) і повинні вимагати дотримання законності всіма громадянами і юридичними особами, що звертаються до них із проханням виконати визначену нотаріальну дію; відмовляти у виконанні дій, що суперечать законові; не приймати документи, оформлені з порушенням закону або утримуючих зведень, що ганьблять честь і достоїнство громадян. Не менш важливим у діяльності нотаріату є дотримання таємниці виконуваних нотаріальних дій. Саме тому довідки і документи нотаріальні контори і приватні нотаріуси видають тільки тим громадянам, державним установам і організаціям, для яких або з доручення яких виконувалися нотаріальні дії. Важливе значення в діяльності нотаріату має також дотримання об'єктивної істини, тобто обґрунтованості дій нотаріусів і інших посадових осіб, що виконують нотаріальні дії. Підставою для виконання нотаріальних дій є дійсні обставини, підтверджені необхідними і достатніми письмовими доказами (документами). Представлені матеріали нотаріус оцінює з погляду їхньої приналежності, допустимості і вірогідності (ст. 4 Закону).

За здійснення нотаріальних дій нотаріуси беруть державне мито в розмірах, установлених декретом Кабінету Міністрів України з наступними змінами і доповненнями.

Приватні нотаріуси за здійснення нотаріальних дій стягують плату, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін (ст. 31 Закону). З доходу приватного нотаріуса стягується прибутковий податок по ставках, установленим чинним законодавством.

Посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад депутатів України в населених пунктах, де немає державних нотаріусів, можуть відбуватися визначені нотаріальні дії.

У державних нотаріальних конторах відбуваються наступні нотаріальні дії (ст. 34 Закону):

1. засвідчуються угоди (договору, заповіту, доручення, шлюбні контракти й ін.);

2. приймаються заходи для охорони спадкоємного майна;

3. видаються свідчення про право на спадщину;

4. видаються свідчення про право власності на частину в загальному майні чоловіка і жінки;

5. видаються свідчення про придбання житлових будинків на публічних торгах;

6. видаються дублікати документів, що зберігаються в справах нотаріальної контори;

7. накладається заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

8. засвідчується правильність копій документів і виписок з них;

9. засвідчується дійсність підпису на документах;

10. засвідчується правильність перекладу документів з однієї мови на іншій;

11. засвідчується факт, що громадянин є живим;

12. засвідчується факт перебування громадянина у визначеному місці;

13. засвідчується ідентичність громадянина з особою, зображеною на фотографії;

14. засвідчується час пред'явлення документів;

15. передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;

16. приймаються на депозит (тобто на збереження на певний строк) грошові суми і цінні папери і т.д.

Цей перелік не є вичерпним. Відповідно до діючого законодавства на державних нотаріусів може бути покладені здійснення й інші нотаріальні дії. Приватні нотаріуси роблять подібні нотаріальні дії, за винятком деяких. Так, зокрема, вони не мають права накладати і знімати заборону відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; видавати свідчення про право власності на частину в загальному майні чоловіка і жінки у випадку смерті одного з них; видавати свідчення про право на спадщину і т.д.

Заповіту громадян, що знаходяться на лікуванні в лікарнях, санаторіях або проживають у будинках для старих і інвалідів, засвідчені головними лікарями, їх заступниками по медичній частині або черговими лікарями будинків для старих і інвалідів, прирівнюються до нотаріально засвідченого.

Право засвідчувати заповіт даний капітанам морських судів або судів внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, а також начальникам експедицій щодо заповітів громадян, що знаходяться в плаванні або експедиції.

Заповіти і доручення військовослужбовців, а також робітників та службовців, членів їхніх родин і членів родин військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб і органів, що роблять нотаріальні дії, можуть засвідчувати командири (начальники) цих частин, з'єднань, установ і закладів.

Начальники місць позбавлення волі мають право засвідчувати заповіти і доручення осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі.