VI.1. Підприємництво: поняття, ознаки, мета, суб'єкти, принципи

Закон України "Про підприємництво", що утратило відповідно до Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року силу з 1 січня 2004 року, крім статті 4, визначає підприємництво як безпосередню самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку, здійснювана фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, установленому законодавством.

Майже аналогічно визначає підприємництво і Господарський кодекс.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку.

Можна виділити наступні ознаки підприємництва:

1. самостійність (складається у волі підприємництва, його незалежності від державних органів, що можуть втручатися в діяльність підприємців тільки у відповідності зі своєю компетенцією);

2. ініціативність (означає активне ведення господарської діяльності);

3. систематичність полягає в тому, що підприємництвом визнається не одноразова дія, а постійна діяльність;

4. ризик (можливість одержання негативних результатів, самостійна майнова відповідальність за результати своєї господарської діяльності, заподіяні збитки);

5. спеціальна мета - одержання прибутку;

6. підприємець має право залучати до своєї діяльності грошові кошти і майно інших осіб на договірних основах.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Господарського кодексу від 16,01.03р. суб'єктами господарювання є:

1. господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Кодексу, а також інші юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку;

2. громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3. філії, представництва, інші підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Для здійснення підприємницької діяльності необхідно пройти державну реєстрацію винятково у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або в районної, районної в містах Києві і Севастополю державної адміністрації по місцезнаходженню юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-як підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Особливості здійснення окремих видів підприємницької діяльності встановлюються законодавчими актами.

Наприклад, діяльність, зв'язана з оборотом наркотичних кошт, психотропних речовин, їхніх аналогів здійснюється відповідно до Закону України «Про оборот в Україні наркотичних кошт, психотропних речовин, їхніх аналогів ».

Діяльність, зв'язана з виготовленням і реалізацією зброї та боєприпасів до неї, видобутком янтарю, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також діяльність, зв'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз і розробкою, іспитом, виробництвом і експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їхніми космічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами й організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами.

Крім того, здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади й органам місцевого самоврядування.

Таким чином, господарська діяльність, здійснювана для досягнення економічних і соціальних результатів і з метою одержання прибутку, розглядається як підприємництво, а суб'єкти підприємництва - підприємці.

Підприємництво здійснюється на основі наступних принципів:

• вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

• самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів виробленої продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових і інших видів ресурсів, використання яких не обмежується законом, установлення цін на продукцію і послуги відповідно до закону;

• вільного наймання підприємцем працівників;

• комерційного розрахунку і власного комерційного ризику;

• вільного розпорядження прибутком, що залишається в підприємця після сплати податків, зборів і інших платежів, передбачених законом;

• самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем приналежної йому частини валютного виторгу за своїм розсудом.