ДВНЗ «ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра практичної психології

Програма

психолого-діагностичної практики

у закладах освіти

ІV курс (8 семестр)

Слов’янськ 2012

МЕТА ПРАКТИКИ

Психолого-діагностична практика є підсумковим видом практики та важливим етапом практичної підготовки майбутніх психологів. Саме під час практики об’єднуються, систематизуються знання, набуті студентами при вивченні спеціальних психологічних дисциплін (вікової та педагогічної психології, психодіагностики та корекції, соціальної психології тощо), а також практично застосовуються під час виконання основних видів роботи психолога у закладах освіти.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

• ознайомити студентів з нормативною та спеціальною документацією практичного психолога у закладах освіти;

• виконувати всі види робіт згідно основним напрямкам діяльності шкільного психолога: прикладна психодіагностика; психокорекційна та розвиваюча робота; консультативна, профорієнтаційна та профілактична робота;

• вчитися застосовувати в практиці роботи набуті знання, вміння та навички з основних дисциплін психологічного циклу;

• пропагувати та поширювати психологічні знання серед батьків та педагогічних колективів закладів освіти;

• допомогти студентам у вирішенні проблеми професійного самовизначення.

Організація та керівництво практикою

Психолого-діагностична практика проходить протягом 4 тижнів у 8 семестрі в період з __________ по _____________.

Студенти розподіляються по закладах освіти й закріплюються за певними класами, (починаючи з 1 по 11 клас), групами чи іншими підрозділами. Даний вид практики передбачає виконання студентами всіх функцій практичного психолога: діагностичної, корекційної, консультативної, профілактичної та профорієнтаційної.

Кожна група студентів працює під керівництвом методиста-психолога – викладача кафедри практичної психології. Він контролює відвідування й проведення різних видів діяльності практичного психолога (студента-практиканта), оцінює його поточні досягнення, спрямовує й проводить необхідні консультації, контролює умови роботи практикантів, домагається виконання програми практики усіма студентами й робить загальні висновки щодо результатів психолого-діагностичної практики кожного студента своєї підгрупи.

У перші два-три дні студент знайомиться зі школою, класом, за яким він закріплений, умовами та організацією навчально-виховної роботи, матеріально-технічною базою школи, педагогічним колективом та адміністрацією. За цей час студент-практикант проводить ознайомлювальні бесіди із класним керівником, вивчає проблеми й досягнення класу, класну успішність, виявляє проблемних дітей; відвідує уроки, з метою вивчення пізнавальної активності учнів, проявів уважності чи неуважності, ставлення до навчальної діяльності й окремих дисциплін; проводить спостереження в позаурочний час (перерви, позакласні заходи та ін.) з метою ознайомлення з особливостями поведінки дітей, проявів їх схильностей, інтересів, міжособистісних стосунків, рис характеру, особистісних якостей, емоційно-вольової сфери тощо. Визначаються учні, які будуть обстежені й вивчені студентом-практикантом: можливо за власним спостереженням і власному вибору, можливо за запитами класних керівників й опосередкованим запитом батьків. Визначаються також й психодіагностичні технології: групи методів обстеження учнів, конкретні методики і тести, стимулюючі матеріали до них та ін., тематика бесід, консультації по запитах, профілактичного й профорієнтаційного характеру. Все це дозволить практиканту скласти індивідуальний план роботи на весь період практики.

Протягом усього періоду практики студент-практикант веде щоденник з докладним аналізом процесу своєї роботи.

У подальшому студент-практикант проводить наступну роботу:

1. Індивідуальне обстеження учнів класу (5 чоловік) – за вибором чи за запитом. Передбачається поглиблене вивчення учнів з метою виявлення подальших шляхів їх вдосконалення у процесі корекційно-розвиваючої роботи. Особлива увага приділяється тим сторонам діагностики, які допоможуть визначити основну проблему учня, причини, що викликають цю проблему.

У процесі обстеження учнів ведуться протоколи обстеження, які повинні містити: дані, хто був обстежений, дату, мету проведення вивчення, методику і процедуру обробки, висновки та рекомендації.

2. Поглиблене вивчення одного учня для складання на нього психолого-педагогічної характеристики (див.: Додаток Б).

3. Вивчення колективу учнів класу: міжособистісні стосунки, інтереси, схильності, потреби, особистісні якості, риси характеру, вольові прояви та ін. За результатами складається характеристика класу (див.: Додаток А), до якої додаються протоколи обстеження, висновки, певні пропозиції та рекомендації.

4. Аналізуються результати діагностичного вивчення окремих дітей, класу, учнів в цілому, запити вчителів, класного керівника й батьків. У результаті накреслюються основні можливості корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, добираються необхідні методи і матеріали. Студенти-практиканти складають (залежно від потреб) тренінги, переліки занять, комплекси ігор та ігрових вправ чи програми для корекційно-розвиваючої роботи, які у подальшому зможуть проводити педагоги школи. Крім того, практиканти самі проводять корекційно-розвиваючі заняття як у індивідуальній, так і у груповій формі, з тими учнями, які потребують такої роботи. Розробки корекційного характеру складаються у двох примірниках: один для документації, інший залишається у класного керівника.

5. Проводиться психологічне спостереження за перебігом уроку (див.: Додаток В). Записи відвідувань, аналіз, відповідно до схеми, висновки та рекомендації фіксуються у щоденнику практиканта.

6. Проводяться бесіди й консультації з учнями, класним керівником й вчителями, батьками по результатах діагностуючого обстеження учнів, аналітичні спостереження по запитах як учнів, так й педагогічного персоналу школи чи батьків. Крім того, бесіди і консультації проводяться з метою профорієнтації й профілактики відхилень у поведінці.

7. Проводиться один захід (класний, міжкласний, загальношкільний) психологічного характеру: інтелектуальні ігри, вікторини, конкурси; змагання на кмітливість; прояви волі, характеру, потенційних можливостей учнів у різних областях емоційно-вольової сфери й сфери поведінки та ін.

Висновки роботи практикантів підводяться на педраді у школі, де обговорюються результати, досягнення, й недоліки у роботі студентів, виставляються оцінки.

По закінченню практики студенти подають наступну документацію:

1. індивідуальний план роботи практиканта;

2. щоденник практиканта;

3. протоколи індивідуального обстеження 5 учнів;

4. протоколи обстеження класу;

5. документи про корекційну роботу;

6. психологічний аналіз одного уроку;

7. конспект заходу психологічного характеру;

8. психолого-педагогічну характеристику на одного учня;

9. звіт про психолого-діагностичну практику;

10. завірену характеристику на студента-практиканта (з попередньою оцінкою).

Остаточна оцінка виставляється методистом після перевірки документації і оголошується на підсумковій конференції.

ДОДАТКИ

Додаток А