II.34. Правовий статус міліції: система, задачі і функції органів міліції.

Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом державної виконавчої влади. Згідно «Положенню про Міністерство внутрішніх справ України», його основними задачами валяються:

• забезпечення реалізації державної політики по боротьбі зі злочинністю

• організація охорони суспільного порядку

• здійснення оперативно-розшукових заходів

• здійснення протипожежного нагляду.

Міліція є найважливішою складовою частиною Міністерства внутрішніх справ України.

У Законі України «Про міліції» сказано, що міліція України - державний збройний орган виконавчої влади, що захищає життя, здоров'я, права і волі громадян, власність, природну середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних зазіхань.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особистості, соціальній справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.

Основними задачами міліції є:

• забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і воль, законних інтересів;

• попередження правопорушень і їхнє припинення;

• охорона і забезпечення суспільного порядку;

• виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що зробили них;

• забезпечення безпеки дорожнього руху;

• захист власності від злочинних зазіхань;

• участь у наданні соціальної і правової допомоги громадян, сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконання покладених на них законом обов'язків.

Відповідно до задач, покладеними на міліцію, вона виконує наступні функції: адміністративну, профілактичн, оперативно-розшуков, карно-процесуальн, виконавч а охоронну (на договірних засадах).

Міліція представляє єдину систему органів і складається з

підрозділів:

• карної міліції;

• карної міліції по справах неповнолітніх;

• міліції суспільної безпеки;

• транспортної міліції;

• державної автомобільної інспекції;

• міліції охорони;

• спеціальної міліції

Міністр внутрішніх справ здійснює керівництво всією міліцією України. У Законі України «Про міліції» передбачений порядок керівництва місцевими підрозділами міліції. В Автономній Республіці Крим міліцією керує заступник міністра внутрішніх справ України - начальник Головного керування МВС України в Криму; в областях, містах, районах керівництво міліцією здійснюють відповідно начальники головних керувань, керувань МВС України в області, місті, начальники міських і районних відділів (керувань) головних керувань МВС України в області, місті.

На службу в міліцію приймають на контрактній основі громадян України, здатних своїми діловими і Моральними якостями, освітньому рівневі, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію задач».

II.35. Правовий статус Служби безпеки України: задачі, система органів Служби безпеки.

Організація і діяльність органів Служби безпеки України регулюється Законом "Про Службу безпеки України". У ст. 1 цього закону сказано, що Служба безпеки України (СБУ) - державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державі іншу безпеку України. Відповідно до закону СБУ підкоряється Президентові України і підконтрольна Верховній Раді України.

На Службу безпеки України покладаються наступні задачі:

захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, экономическою науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань з боку окремих організацій, груп і осіб. У задачі СБУ також входить попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів проти світу і безпеки людства, тероризму, корупції й організованій злочинності в сфері керування й економіки, інших протиправних дій, що безпосередньо створюють погрозу життєво важливим інтересам України.

Діяльність Цих органів ґрунтується на принципах:

• законності;

• відповідальності перед народом України;

• повага вдача і достоїнства особистості;

• єдиноначальності і колегіальності;

• гласності і конспірації;

• безпартійності.

Систему Служби безпеки України складають:

• Центральне керування Служби безпеки України;

• Служба безпеки Автономної Республіки Крим;

• регіональні органи (обласні, міські, районні, і міжрайонні керування і відділи СБУ);

• органи військової контррозвідки;

• військові формування;

• навчальні, науково-дослідні й інші установи Служби безпеки України.

У Центральне керування Служби безпеки України входять апарат Голови СБУ і різні функціональні підрозділи. Центральне керування СБУ відповідає за стан дотримання безпеки, координує і контролює діяльність всіх органон цієї системи. Центральне керування видає накази, положення, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання в системі СБУ.

До регіональних органів, крім перерахованих вище, відносяться підрозділи на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях.

Органи військової контррозвідки у відповідності зі ст. 12 Закону "Про Службу безпеки України" створюються в Збройних Силах України, Національної гвардії України, Прикордонних військах України й інших військових формувань, дислокованих на території України.

III