VI.2. Право фізичних осіб на здійснення підприємницької діяльності

Ст. 42 Конституції України передбачає- право кожного на підприємницьку діяльність.

Згідно ст. 1 Закону України "Про підприємництво", що утратило відповідно до Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року силу з I січня 2004 року, крім статті 4, громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями).

Згідно ст. 50 Цивільного кодексу від 16.01.03р. право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа тільки з повною цивільною дієздатністю, тобто по досягненню вісімнадцяти років (повноліття) або з моменту реєстрації шлюбу.

Згідно ст. 35 ГК повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, що досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, неповнолітній особі, записаному матір'ю або батьком дитини, а також - фізичній особі, що досягла шістнадцяти років і бажає займатися підприємницькою діяльністю.

При наявності письмової згоди на це батьків (усиновителів), опікуна або органа опіки і піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови його державної реєстрації. Державна реєстрація проводиться відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 25.05.98р. №740. 35 травня 2003р. Верховною Радою був прийнятий Закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" (вступає в дію 1 липня 2004р.), що у ст.ст. 42-52 докладно регулює порядок державної реєстрації фізичної особи, що бажає стати підприємцем, а також порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа - підприємець відповідає по зобов'язаннях, зв'язаним з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернене стягнення.

Фізична особа - підприємець, що знаходиться в шлюбі, відповідає по зобов'язаннях, зв'язаним з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і частиною в праві загальної спільної власності чоловіка і жінки, що буде належати йому при розділі цього майна.

VI.3.Основні організаційно-правові форми здійснення підприємницької діяльності

Згідно ст. 45 Господарського кодексу від 16.01.03р. підприємництво в Украййе здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Вибір організаційно-правової форми проводиться через механізм державної реєстрації.

Фізичні особи можуть бути зареєстровані як індивідуальні підприємці (фізична особа - підприємець) без створення юридичної особи.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, що володіє цивільною правоздатністю і дієздатністю, що може бути позивачем і відповідачем у суді.

Ст. 81 Цивільного кодексу виділяє такі види юридичних осіб:

1. у залежності від мети їхнього створення:

   • юридична особа, створена шляхом об'єднання осіб (благодійні фонди, партії);

   • юридична особа, створена шляхом об'єднання капіталу (господарчі товариства);

   • юридична особа, створена шляхом об'єднання осіб і капіталу (виробничі кооперативи, члени яких формують майно кооперативу з пайових внесків і одночасно своєю роботою беруть участь у діяльності кооперативу).

2. у залежності від порядку їхнього створення (ст. 81 ГК):

• юридичні особи приватного права (створюються на^ підставі установчих документів);

• юридичні особи публічного права (створюються розпорядницьким актом Президента України, органа державної влади, органа влади Автономної Республіки Крим або органа місцевого самоврядування).

Згідно ст. 83 ГК України юридичні особи можуть створюватися у формі суспільств, установ і в інших формах, установлених законом.

Суспільством визнається організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), що мають право участі в цьому суспільстві. Суспільство може бути створено одною особою, якщо інше не встановлено законом.

Суспільства поділяються на підприємницьку, здійснюючу підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку і наступного його розподілу між учасниками - господарчі товариства (повне товариство, командитне товариство, суспільство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або непідприємницькі (не мають метою одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками).

Повним є суспільство, учасники якого відповідно до ув'язненого між ними договором здійснюють підприємницьку діяльність від імені суспільства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність по його зобов'язаннях усім приналежної їм майном.

Командитним товариством є суспільство, у якому поряд з учасниками, що здійснюють від імені суспільства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) ответственноегь по зобов'язаннях суспільства усім своїм майном (повні учасники), є один або трохи учасників (вкладників), що несуть ризик збитків, зв'язаних з діяльністю суспільства, у межах сум внесених ними внесків і не приймають участі в діяльності суспільства.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або декількома особами суспільство, статутний капітал якого розділений на частини, розмір яких установлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, зв'язаних з діяльністю суспільства, у межах своїх внесків.

Товариством з додатковою відповідальністю є суспільство, засноване одним або декількома особами, статутний капітал якого розділений на частини, розмір яких визначається статутом. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність по його зобов'язаннях своїм майном у розмірі, що встановлюється статутом суспільства і є однаково кратним для всіх учасників до розміру внесеного кожним учасником внеску.

Акціонерним є суспільство, статутний капітал якого розділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Установою визнається організація, створена одним або декількома особами (засновниками), що не приймають участі в керуванні їм, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Господарський кодекс виділяє такі види юридичних осіб, як підприємства й об'єднання,

Згідно ст. 62 ХК підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, інший господарської діяльності.

У залежності від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян або суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діють на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

У залежності від способу утворення (установи) і формування статутного фонду в Україні діють підприємства:

• унітарні (створюється одним засновником, що виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не розділений на частині (паї), затверджує статут, розподіляє- доходи, безпосередньо йди через керівника, що їм призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на основах трудового найманню, вирішує питання реорганізації і ліквідації підприємства - підприємства державного, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника);

• корпоративні (створюється, як правило, двома або більше засновниками їхнім загальним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна і/або підприємницької або трудової діяльності засновників (учасників), їхнього загального керування справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через створювані ними органи, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства - кооперативні підприємства, підприємства, створювані у формі господарчого товариства, а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більш осіб).

У залежності від кількості працюючих і обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малим, середнім, великим.

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена з двох або більш підприємств із метою координації їх виробничої, наукової й іншої діяльності для рішення загальних економічних і соціальних задач.

У залежності від порядку установи об'єднання підприємств можуть бути у виді:

• господарських об'єднань (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом)

• державні або комунальні господарські об'єднання.