Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 ПРАВОЗНАВСТВО.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
4 Mб
Скачать

III.14.Звільнення від цивільно-правової відповідальності відповідальності

Законодавством передбачені випадки, коли особа, що заподіяла шкода, звільняється від відповідальності. По-перше, варто підкреслити, що той, хто діяв правомірно, не відповідає за заподіяний їм шкода за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, не підлягає відшкодуванню збиток, заподіяний у стані необхідної оборони.

По-друге, що заподіяла шкода звільняється від його відшкодування, якщо доведе, що це зроблено не по його провині. Особа, що не виконало зобов'язань або выполнившее їх майнову відповідальність, що не належним образом, несе, лише при наявності провини (наміру або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність провини доводиться особою, що порушила зобов'язання. Тут потрібно відзначити, що випадкові дії, що на відміну від необережні або навмисних мають зовнішні ознаки правопорушення, але не містять елемента провини, визнаються казусом і в основному не спричиняють цивільно-правової відповідальності. Крім того, у випадку, якщо виникненню або збільшенню шкоди сприяла груба необережність самого потерпілого, то в залежності від ступеня його провини (а при провині шкоду, що заподіяла — і в залежності від ступеня його провини) розмір відшкодування може бути зменшений або у відшкодуванні шкоди може бути відмовлено.

У деяких випадках законом передбачена цивільно-правова відповідальність безвинно.

Наприклад, юридичні і фізичні особи, діяльність яких зв'язана з підвищеною небезпекою для навколишніх (транспортні або будівельні організації, промислові підприємства, власники автомобілів і ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода заподіяна внаслідок нездоланної сили або наміру потерпілого, тобто вони фактично несуть відповідальність безвинно.

Під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, здійснення якого створює підвищену імовірність заподіяння збитку в зв'язку з неможливістю контролю за нею людиною, а також діяльність по використанню, транспортуванню, збереженню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського або іншого призначення, що мають такої ж властивості. До таких об'єктів відносяться насамперед автомобілі, інші транспортні засоби, небезпечні тварини й ін.

Підкреслимо, що до цивільно-правової відповідальності залучається не водій (оператор) відповідного об'єкта, а його власник, тобто юридична особа або громадянин, що у силу права власності або на інших законних підставах (права господарського ведення, договору оренди, доручення й ін.) володіють об'єктом.

Одним з обставин, що звільняють від відповідальності, визнається нездоланна сила-

надзвичайних і невідворотне в даних умовах подія (стихійне лихо, наприклад землетрус, повінь; суспільна подія, наприклад бойові дії, страйк). Іноді замість цього терміна вживається інший — форс-мажорні обставини. Оскільки нездоланна сила — це явище, наслідки якого не можуть бути усунуті особою, що заподіяла збиток, вона звільняється від відповідальності. Тому навіть тоді, коли закон покладає на боржника обов'язок відшкодувати збиток, заподіяний не тільки по його провині, але і безвинно, у випадках дії нездоланної сили боржник звільняється від відповідальності. Однак у світовій практиці навіть при наявності нездоланної сили не звільняються від відповідальності за заподіяний збиток організації, що здійснюють авіаційні перевезення. Своєрідну, так називану абсолютну цивільно-правову відповідальність несуть і організації, що експлуатують атомні електростанції.

Ще одним випадком звільнення боржника від відповідальності є так називана провина кредитора. Суть даної підстави укладається в тім, що якщо невиконання або неналежне виконання обов'язків обумовлене наміром або необережністю кредитора, боржник звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов'язків, якщо інше не визначено законом.

Окремі правила встановлені у випадку заподіяння збитку в стані крайньої необхідності. За загальним правилом такий збиток повинний бути відшкодований особою, його що причинили. Однак суд, з огляду на обставини, при яких він був заподіяний, може зобов'язати відшкодувати збиток третя особа, в інтересах якого діяла особа, що заподіяла збиток, або звільнити від відшкодування збитку цілком або частково як ця третя особа, так і того, хто завдав шкоди.