III.11. Поняття і характеристика договору майнового наймання (оренди): зміст, форма, права, обов'язки і відповідальність сторін

За договором майнового наймання (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк (ст. 759 ГК).

По характеристиці цей договір консенсуальный, двосторонній зобов'язуючий, возмездный.

На відміну від договору закупівлі-продажу майно в майновому найманні передається в користування, а не у власність. Власником переданого майна як був, так і залишається наймодавець, поза залежністю від терміну користування право власності до наймача не переходить.

У зміст договору включаються сторони, об'єкт договору, права та обов'язки сторін, термін, плата, відповідальність і інші умови за бажанням сторін.

Сторонами договору є наймодавець - власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважене на укладання договору наймання. Другою стороною в договорі є наймач майна (фізична або юридична особа).

Предметом договору наймання може бути річ, що визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вид при кількаразовому використанні (не споживана річ), а також майнові права (ст. 760 ГК).

Законом можуть бути установлені види майна, що не можуть бути предметом договору наймання.

У випадку припинення договору наймання наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу, або в стані, що було обумовлено в договорі (ст. 785 ГК).

Плата за користування майном стягується з наймача в розмірі, що був установлений договором. Якщо ж розмір оплати не був установлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі й інших обставин, що мають істотне значення. Плата на вибір сторін може вноситися в грошовій або натуральній формі щомісяця, якщо інше не передбачено договором.

Термін у договорі майнового наймання визначається угодою сторін. Якщо термін у договорі не встановлений, договір вважається ув'язненим на невизначений термін. Крім того, законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) терміни договору наймання окремих видів майна.

Якщо до закінчення встановленого законом максимального терміну наймання жодна зі сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений термін, він припиняється з закінченням максимального терміну договору (ст. 763 ГК).

Якщо ж наймач продовжує користуватися майном після закінчення терміну договору наймання, то при відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається відновленим на термін, що був раніше встановлений договором (ст. 764 ГК).

З моменту досягнення угоди по всіх істотних умовах, договір вважається ув'язненим і з цього моменту сторони зв'язані взаємними правами й обов'язками.

Наймодавець зобов'язаний:

1. передати наймачеві майно в користування негайно або в термін, установлений договором;

2. передати наймачеві річ у комплекті й у стані, що відповідає умовам договору і її призначенню;

3. попередити наймача про особливі властивості і недоліки веши, що йому відомі;

4. повідомити наймача про права третіх осіб на річ;

5. робити за свій рахунок капітальний ремонт, якщо інше не передбачено законом або договором.

6. прийняти майно після закінчення терміну договору, якщо цього вимагає наймач.

Наймодавець має право:

1. вимагати розірвання договору і відшкодування збитків, якщо наймач користується річчю, переданої йому в наймання не по призначенню;

2. відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд;

3. вимагати розірвання договору, якщо наймач без дозволу передав річ у користування іншій особі;

4. вимагати розірвання договору, якщо наймач своїм недбалим поводженням створить погрозу ушкодження речі.

Наймач зобов'язаний:

1. у присутності наймодавця перевірити справність речі;

2. вносити щомісяця найману плату;

3. користуватися майном відповідно до призначення майна і договором;

4. підтримувати узяте в наймання майно в справному стані;

5. робити за свій рахунок поточний ремонт найнятого майна;

6. повернути майно в справному стані за мінусом нормального зносу.

Наймач має право:

1. вимагати передачі обумовленого договором майна і відшкодування збитків, заподіяних затримкою;

2. вимагати зменшення оплати, якщо через обставини, за які він не відповідає, зменшилася можливість користування найманим майном;

3. вимагати зменшення розміру оплати за користування річчю або розірвання договору, якщо наймодавець не повідомив його про права третіх осіб на річ;

4. змінювати стан речі, переданої йому в наймання, лише по згоді наймодавця;

5. на плоди, продукцію, доходи, отримані їм у результаті користування річчю, переданої в наймання;

6. переважно перед іншими особами на укладання договору наймання на новий термін, якщо він надлежаще виконував свої обов'язки;

7. вимагати розірвання договору, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору і призначенню речі.

Якщо одна зі сторін договору не виконала узяті на себе обов'язку або виконала їхній не в повному обсязі (неналежне виконання), винна сторона залучається до майнової відповідальності. Майнова відповідальність може виступати у виді збитків і неустойки.