V.4. Поняття, сторони і зміст трудового договору. Контрактна форма трудового договору
Трудовий договір - це основна форма здійснення громадянами свого конституційного права на працю.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим їм органом або фізичною особою, по якому працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену даною угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений їм орган або фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
-
ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
БЕЗСТРОКОВИЙ |
|
ТЕРМІНОВИЙ |
|
НА ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ |
|
КОНТРАКТ |
Працівник має право укладати трудові договори одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Сторонами трудового договору виступають: працівник (громадянин, що володіє трудовий право- і дієздатністю) і власник або уповноважений їм орган або фізична особа, що є підприємцем.
Право- і дієздатність до висновку трудового договору в .працівника виникає з 16-літнього віку. Однак у виняткових випадках - за згодою одного з батьків або особи, його що заміняє, можуть прийматися на pa6oiy особи, що досягли 15-літнього віку, а учні загальноосвітніх шкіл, профтехучилищ, технікумів, по досягненні 14-літнього віку, у вільне від навчання час, для виконання легкої роботи, що не заподіює шкоди здоров'ю і не порушує процес навчання. Усі неповнолітні проходять медичний огляд.
Змістом трудового договору є умови, що визначають права й обов'язки його сторін із приводу реалізації права на працю. Права та обов'язки сторін установлюються чинним законодавством про працю, а також за згодою сторін. Чинним законодавством визначаються робочий час, час відпочинку, дисципліна праці, охорона праці й ін. За згодою сторін визначаються необхідні (обов'язкові) і додаткові (факультативні) умови трудовогодоговору.
До необхідних умов відносяться: місце роботи, трудова функція працівника, тобто робота з визначеної спеціальності, посаді або кваліфікації, що він буде виконувати, розмір заробітної плати. До додаткового відносяться умови про надання житлової площі, службового транспорту, іспитовому терміну, неповному робочому пні й ін.
Законодавством передбачені наступні види трудових договорів:
безстроковий, тобто такий трудовий договір, що укладається на невизначений термін;
терміновий, тобто уклада на визначений термін, установлений за узгодженням сторін;
на час виконання визначеної роботи.
Трудовий контракт - це особлива форма трудового договору. Він може встановлюватися за згодою сторін. При цьому встановлюються термін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення н організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового.
Від трудового договору трудовий контракт відрізняється тим, що в ньому передбачене більше умов, він дозволяє більш детально регулювати трудові права й обов'язки як працівника так і власника або уповноваженого їм органа. У контракті вказується термін, на який він укладається, тобто завжди носить терміновий характер. Наступна відмінність складається тім, що угодою сторін він може бути продовжений або укладений на новий термін. Якщо для трудового договору в законодавстві передбачена як усна, так і письмова форма, то трудовий контракт завжди укладається тільки в писемній формі.
Слід зазначити, що контрактна форма трудового договору застосовується в тих випадках, коли його застосування відповідає законодавству. Власник або уповноважений їм орган може жадати від працівника, що працює за трудовим договором, висновок контракту тільки в тому випадку, коли він відноситься до категорії працівників, для яких законом передбачена контрактна форма трудового договору.