IV.4. Шлюбний договір: поняття, зміст і форма
Шлюбний договір - угода осіб, що вступають до шлюб або складаються в шлюбі, спрямоване на врегулювання їхніх майнових відносин.
Шлюбний договір може бути укладений особами, що подали заява про реєстрації шлюбу, а також чоловіками.
Сімейний кодекс містить ряд вимог до змісту і форми шлюбного договору.
Зміст шлюбного договору включає тільки майнові права й обов'язки чоловіка і жінки по відношенню друг до друга, а також майнові права й обов'язки чоловіка і жінки як батьків (правовий режим майна дружиною, порядок користування житловим приміщенням, що належить одному з чоловіка і жінки, права й обов'язки чоловіка і жінки по наданню змісту, можливий порядок роздягнула майна і т.д.).
Особисті відносини чоловіка і жінки, а також особисті відносини між ними і дітьми шлюбним договором регулюватися не можуть. Крім того, шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, установлених Сімейним кодексом, а також ставити одного з чоловіка і жінки в надзвичайно невигідне матеріальне становище. Але шлюбному договорові не може передаватися у власність одному з чоловіка і жінки нерухоме майно й інше майно, право на которое підлягає державної реєстрації.
Шлюбний договір укладається в писемній формі і нотаріально засвідчується. Ні висновок шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, необхідно письмова згода його батьків або попечителя, засвідчена нотаріусом.
Якщо шлюбний договір укладений до реєстрації шлюбу, він набирає сили в день, реєстрації шлюбу. Шлюбний договір, укладений чоловіками, набирає сили і день його нотаріального посвідчення.
У шлюбному договорі може бути встановлений:
загальний термін його дії;
терміни тривалості окремих прав і обов'язків;
дія договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.
Чоловік і жінка вправі змінити умови шлюбного договору або відмовитися від нею по взаємній згоді. Однобічна зміна умов шлюбного договору не допускається. Угода про зміну шлюбного договору, а також заява про відмовлення від нього підлягають нотаріальному посвідченню. За вимогою одного з чоловіка і жінки шлюбний договір може бути змінений або розірвуть за рішенням суду на підставах, що мають істотне значення. Шлюбний договір за вимогою одного на чоловіка і жінки або іншої особи, права й інтереси якого цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду па підставах, установлених цивільним кодексом України.
IV.5. Права й обов'язки чоловіка і жінки
Права й обов'язки чоловіка і жінки виникають з моменту реєстрації шлюбу і підрозділяються на особисті і майнові.
До особистих немайнових прав чоловіка і жінки відносяться:
право на материнство і батьківство;
право па повага до своєї індивідуальності;
право на фізичний і духовний розвиток;
право па зміна прізвища;
право на розподіл обов'язків і спільне рішення питань життя родини;
право на особисту волю.
До числа особистих немайнових обов'язків чоловіка і жінки закон відносить:
обов'язок спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою й іншими членами родини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги;
обов'язок затверджувати в родині повага до матері і батька;
обов'язок спільно піклуватися про матеріальне забезпечення родини;
дружина і чоловік відповідальні друг перед іншому, перед іншими членами родини за своє поводження в ній.
До майнових прав і обов'язків чоловіка і жінки відносяться права й обов'язки чоловіка і жінки щодо майна, а також вдачі й обов'язку чоловіка і жінки по наданню матеріального змісту.
Сімейний кодекс України передбачає два режими власності чоловіка і жінки: право особистої приватної власності дружини, чоловіка і право загальної спільної власності чоловіка і жінки.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
майно, придбане нею, їм до шлюбу;
майно, придбане нею, їм за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
майно, придбане нею, їм за час шлюбу, але за кошта приналежні їй, йому особисто;
речі індивідуального користування, у тому числі цінності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок загальних кошт чоловіка і жінки;
премії, нагороди, отримані за особисті заслуги;
кошти, отримані як відшкодування матеріального або морального збитку;
страхові суми, отримані по обов'язковому або добровільному особистому страхуванню;
плоди і доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
-
ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ЧОЛОВІКА І ЖІНКИ
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ
|
|
ОСОБИСТІ МАЙНОВІ |
-
ОСОБИСТА ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ
ЗАГАЛЬНА СПІЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
Той з чоловіка і жінки, що є власником майна, визначає режим володіння і користування їм з урахуванням інтересів родини, у першу чергу дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів родини, що відповідно до закону мають право користування їм.
Майно, придбане чоловіками за час шлюбу, належить дружині і чоловіку на праві загальної спільної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба і т.п.) самостійного заробітку (доходу).
Об'єктом права загальної спільної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним з чоловіка і жінки і внесені в сімейний бюджет або внесені на його особистий рахунок у банківське (кредитне) установа.
Речі для професійних занять (музичні інструменти, ор1техніка, лікарське устаткування і т.п.), придбані за час шлюбу для одного з чоловіка і жінки, є об'єктом права загальної спільної власності чоловіка і жінки.
Дружина і чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві загальної спільної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Дружина і чоловік мають право на висновок між собою всіх договорів, не заборонених законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, що є об'єктом права загальної спільної власності чоловіка і жінки.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права загальної спільної власності чоловіка і жінки, із взаємної згоди. При висновку договорів одним з чоловіка і жінки вважається, що він діє за згодою іншого з чоловіка і жінки. Для висновку одним з чоловіка і жінки договорів, що вимагають нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, згода іншого з чоловіка і жінки повинне бути виражене в писемній формі і нотаріально засвідчено.
Розірвання шлюбу не припиняє права загальної спільної власності на майно, придбане за час шлюбу.
Дружина і чоловік мають право на розділ майна, що належить їм на праві загальної спільної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У випадку роздягнула майна, що є об'єктом права загальної спільної власності чоловіка і жінки, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При дозволі суперечки про розділ майна суд може відступити від принципу рівності часток чоловіка і жінки при обставинах, що мають істотне значення. До вимоги про розділ майна, заявленій після розірвання шлюбу, застосовується задавнення позову в три роки.
У відповідності зі ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Як правило, цей обов'язок виповнюється добровільно й у передбачених законом випадках зберігається після розірвання шлюбу. Сімейний кодекс визначає категорії осіб, що мають право на зміст (аліменти):
Право на зміст має чоловік, що є непрацездатним, нужденної а матеріальної допомоги, за умови, що іншої з чоловіка і жінки може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається чоловік, що досяг пенсійного віку, установленого законом, або являющийся інвалідом I, II або III групи. Один з чоловіка і жінки є нужденним у матеріальній допомозі, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, установленого законом.
Дружина має право иа зміст від чоловіка під час вагітності;
Дружина, з яким проживає дитина, має право на зміст від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (якщо дитина має недоліки фізичного або психічного розвитку - до досягнення дитиною шести років).Право на зміст вагітна дружина, а також дружина, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи працює вона і незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Чоловік, з яким проживає дитина, має право на зміст від дружини - матері дитини до досягнення, дитиною трьох років (якщо дитина має недоліки фізичного або психічного розвитку - до досягнення дитиною шести років).
Право на зміст чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи працює він, і незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу.
Один з чоловіка і жінки, у тому числі і працездатний, проживаючий з дитиною-інвалідом, що не може обходитися без постійного стороннього догляду, і піклується про нього, має право на зміст за умови, що іншої з чоловіка і жінки може надавати матеріальну допомогу.
У цьому випадку право на зміст одного з чоловіка і жінки продовжується протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом і турботи про нього і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким він проживає.
Права на зміст не має той з чоловіка і жінки, що негідно поводився в шлюбних відносинах, а також той, котрий став непрацездатним у зв'язку зі здійсненням їм навмисного злочину, якщо це встановлено судом.
Рішенням суду один з чоловіка і жінки може бути позбавлений права на зміст або обмежений у цей праві терміном, якщо:
чоловік і жінка складалися в шлюбних відносинах нетривалий час;
непрацездатність чоловіка, що бідує в матеріальній допомозі, виникла в результаті здійснення їм навмисного злочину;
непрацездатність або важка хвороба дружина, що бідує в матеріальній допомозі, була схована від іншого чоловіка при реєстрації шлюбу;
одержувач аліментів свідомо поставив себе в положення нужденних у матеріальній допомозі.
Право одного з чоловіка і жінки на зміст припиняється у випадках:
відновлення його працездатності;
реєстрації з ним повторного шлюбу;
якщо одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;
якщо платник аліментів не в змозі надавати матеріальну допомогу.
Чоловік і жінка, а також особи, шлюб між якими був розірваний, мають право укласти договір про припинення права на зміст замість придбання права власності на житловий будинок, квартиру або інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, зв'язаних із хворобою або каліцтвом іншого з чоловіка і жінки.