II.15. Соціально-економічні права і волі людини і громадянина, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики

Соціально-економічні права і волі - це можливість брати участь у матеріальному виробництві і розподілі матеріальні благ.

Особливу групу основних прав і воль людини і громадянина складають соціально-економічні права.

Найважливіше місце в системі економічних прав займає право приватної власності (ст. 41). Кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Кожний має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42).

В умови ринкової економіки перетерпіло зміну і зміст права людини в сфері праці. Ст. ст. 43, 44 діючої Конституції розкривають зміст цього поняття. З трудовими правами нерозривно зв'язане право на відпочинок (ст. 45).

Соціальний розвиток суспільства в значній мірі характеризується статусом його первинного осередку - родини, захищеності материнства і дитинства (ст. 51, 52).

До числа соціально-економічних прав відноситься і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, утрати годувальника й інших випадків, установлених законом (ст. 46).

Конституційно закріплюється право на житло (ст. 47), на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування (ст. 49).

Вперше в Конституції України закріплене право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї родини, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48).

Кожний має право на безпечну для життя і здоров'я навколишнє середовище, достовірну інформацію про її стан і на відшкодування збитку, заподіяного його здоров'ю або майну екологічним правопорушенням (ст. 50).

До числа соціально-економічних прав відноситься право на утворення (ст. 53).

Відповідно до Конституції України громадянам гарантується воля літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських орав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності (ст. 54).

II.16. Конституційне право громадян на утворення, його гарантії

Дане право гарантується ст. 53 Конституції України і законом "Про утворення". Утворення - основа духовного, соціального, економічного і культурного розвитку всього суспільства і держави. Принципи утворення: гуманізм, демократія, національна саме свідомість, взаємоповага націй і народів.

Мети утворення:

• усебічний розвиток людини, як особистості і найвищої цінності суспільства

• розвиток його талантів, розумових якостей

• формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу

• забезпечення народного господарства кваліфікованими працівникам» і фахівцями.

Дане право забезпечується: розгалуженою системою навчальних закладів, заснованих на державній і іншій формах власності, наукових установ післядипломного утворення, відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання, у відповідності зі здібностями й інтересами громадян, різними формами навчання: очної, вечернею, заочної, екстернату, і ін.

З метою забезпечення визначеного рівня утворення, установлена вимога одержання обов'язкового повного середнього утворення.

Держава забезпечує приступність і безкоштовність дошкільного, повного загального, середнього і професійного утворення в державному і комунальному навчальному закладах. Це забезпечується за допомогою створення різних типів таких закладів.

Порядок забезпечення учнів і студентів стипендіями, гуртожитками, інтернатами, установлюється Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням положень декларації "Прав національностей України" (від I листопаду 1991 року) і закону "Про національні меншості в Україні" (від 25 червня 1992 гола). Конституція гарантує право навчання рідною мовою, або вивчення рідної мови в державному і комунальному навчальному закладах.

Порядок одержання утворення національною мовою визначається в законі "Про мови" в Української РСР (від 28 жовтня 1989 року, з нэы. і доп.).