V.12.Робочий час і час відпочинку неповнолітніх

Неповнолітні, тобто особи до 18 лет. у трудових правовідносинах прирівнюються у вдачах до повнолітніх, а в області робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством.

Трудове законодавство установило для неповнолітніх скорочений робочий час. Його тривалість залежить від віку:

• для працівників у віці від 16 до 18 років робочий час не може перевищувати 36 годин на тиждень;

• для осіб у віці від 15 до 16 років (учнів у віці від 14 до 15 років, що працюють у період канікул) - 24 години на тиждень.

• тривалість робочого часу учнів, що працюють протягом навчального року у вільне від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу учнів, що працюють у період канікул, тобто 12 годин.

Забороняється залучати працівників моложе 18 років до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Тривалість щорічної відпустки для працівників моложе 38 років складає 31 календарний день. Щорічні відпустки надаються їм у зручне для них час.

Забороняється не надання щорічної відпустки протягом робочого року працівникам моложе 18 років.

V.13. Загальні підстави, умови і види матеріальної відповідальності працівників за збиток, заподіяна підприємству, установі, організації

Працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний підприємству, установі, організації в результаті порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом установлення відповідальності лише за прямий дійсний збиток, тільки в межах і порядку, передбачених законодавством, а також за умови, якщо збиток заподіяний винними протиправними діями працівника.

Ця відповідальність, як правило, обмежується визначеною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяного збитку.

При наявності зазначених основ і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від залучення працівника до дисциплінарного й іншого видів відповідальності.

Законом встановлена обмежена і повна матеріальна відповідальність.

Обмежена матеріальна відповідальність укладається в тім, що за заподіяний збиток працівник несе відповідальність у розмірі прямого дійсного збитку, але не більш свого середньомісячного заробітку. Це основний вид матеріальної відповідальності. Таку матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники - за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів, у тому числі при їхньому виготовленні;

2) працівники - за псування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу й інших предметів, виданих працівникові в користування;

3) керівники підприємств, установ, організацій і їхнього заступників, а так само керівники структурних підрозділів і їхніх заступників, якщо шкода заподіяна зайвими грошовими виплатами, неправильно поставленим обліком і збереженням матеріальних або грошових цінностей, незастосуванням необхідних мір до запобігання простоїв, випуском недоброякісної продукції, розкраданням, знищенням і псуванням матеріальних або грошових цінностей.

При повній матеріальній відповідальності працівник зобов'язаний відшкодувати збиток цілком. Ця відповідальність настає у випадках, коли:

1) між працівників і підприємством укладений письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна, переданого йому на збереження;

2) майно й інші цінності були отримані працівником під звіт по разовому дорученню або по інших разових документах;

3) шкода заподіяна діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у карному порядку;

4) шкода заподіяна працівником, що знаходився в нетверезому стані;

5) шкода заподіяна нестачею, навмисним знищенням або псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів, у т.ч. при їхньому виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу й інших предметів, виданих працівникові в користування;

6) відповідно до діючого законодавства на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяна при виконанні трудових обов'язків;

7) шкода заподіяна не при виконанні трудових обов'язків;

8) посадова особа винна в незаконному звільненні або перекладі працівника на іншу роботу.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність має місце тоді, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника й укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.