V.7. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін з ініціативи працівника

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це власника або уповноважений їм орган письмово за двох тижнів.

У випадку, коли заява працівника про звільнення обумовлено неможливістю продовжувати роботу, тобто наявністю поважних причин, власник або уповноважений їм орган повинний розірвати трудовий договір у термін, про яке просить працівник. Такими поважними причинами є; переїзд на нове місце проживання, переклад чоловіка або дружини в іншу місцевість, надходження в навчальний заклад, неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення їм чотирнадцятилітнього віку, вихід на пенсію, прийом на роботу з конкурсу й ін.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений їм орган не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. При цьому йому виплачується вихідна допомога в розмірі не менш тримісячного середнього заробітку.

Після закінчення терміну попередження про звільнення працівник вправі припинити роботу, а власник або уповноважений їм орган зобов'язаний видати йому трудову книжку (із указівкою причини звільнення) і зробити з ним усі розрахунки. Термін попередження обчислюється з наступного дня після попередження про звільнення. Таким чином, письмова заява про бажання звільнитися з роботи і закінчення двотижневого терміну є підставою для звільнення.

Якщо працівник після закінчення терміну попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, то власник або уповноважений їм орган не вправі звільнити його по раніше поданій заяві, крім випадків, коли на його місце був переведений працівник з іншого підприємства або запрошений молодий фахівець.

V.8. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого їм органа

У випадку звільнення працівника з ініціативи власника підприємства, мова йде про те, що працівник сам не має бажання звільнитися з роботи, але на такому звільненні наполягає керівник підприємства (власник або уповноважений їм орган).

Звільнення але ініціативі власника або уповноваженого їм органа провадиться по загальним (для більшості працівників) і додатковим (для окремих категорій працівників) підставам.

Загальні підстави звільнення з ініціативи власника передбачені в ст. 40 Кзот України:

1. Зміни в організації виробництва і праці, а також ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. В останньому випадку керівник підприємства зобов'язаний попередити працівника про майбутнє звільнення по скороченню штатів (чисельності) не пізніше, ніж за два місяці і запропонувати йому іншу роботу на тім же підприємстві, якщо така мається.

2. Невідповідність працівника, що виявилася, займаної посади або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню роботи. Невідповідність у даному випадку означає, що працівник не справляється з роботою по двох причинах: у нього недостатня кваліфікація або стан здоров'я, що перешкоджають виконанню даної роботи. Перш ніж звільнити працівника, власник зобов'язаний запропонувати йому іншу роботу (посада) на тім же підприємстві.

3. Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раннє застосовувалися міри дисциплінарного або суспільного впливу.

4. Прогул (у тому числі відсутність на робочому місці більш трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

5. Неявка на роботу більш чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності (хвороби), не вважаючи відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами. За хворими туберкульозом місце роботи зберігається протягом 12 місяців. Якщо працівник утратив працездатність унаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, то місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

6. Поновлення на роботі працівника, раннє выполнявшего цю роботу. У цьому випадку звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу.

7. Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Такий стан працівника підтверджується медичним висновком або показаннями свідків.

8. Здійснення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, установленого вироком суду, що вступили в законну силу, або постановою органа, у компетенцію якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів суспільного впливу.

Звільнення по підставах, зазначеним у пунктах 1, 2 і 6 дійсні статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, з його згоди на іншу роботу.

Розірвання трудового договору по підставах, передбаченим пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 5 і 7 дані статті може бути здійснено тільки по попередній згоді профкому.

По додаткових підставах, передбаченим ст. 41 Кзо I, звільнення відбувається у випадках:

1. однократного грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації, його заступниками, головним бухгалтером, його заступниками, а також посадовими особами державних органів;

2. винних дій працівника, що безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого їм органа;

3. здійснення працівником, що виконує виховні функції, аморального провини, несумісного з продовженням даної роботи.

При звільненні відповідно до пунктів 2, 3 ст. 41 Кзот попередня згода на звільнення профспілкового органа не потрібно.