- •I. Основи теорії держави і права
- •II. Конституційне законодавство
- •III. Цивільне і житлове законодавство
- •IV. Сімейне законодавство
- •V. Трудове законодавство
- •VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •VIII. Законодавство про соціальний захист
- •IX. Адміністративне законодавство
- •X. Кримінальне законодавство
- •XI. Правозахисні органи України
- •Контрольні тести
- •I.1. Характеристика основних теорій походження держави і права: патріархальної, договірної, теологічної й ін.
- •I.2. Поняття й ознаки держави.
- •I.3. Поняття і класифікація функцій держави. Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
- •I.4. Поняття форми держави і характеристика її основних елементів: форми правління, форми державного устрою і політичного режиму.
- •I.5. Поняття й ознаки права, його місце в системі соціального регулювання. Види соціальних норм.
- •I.6. Поняття і види джерел права.
- •I .7. Поняття системи права і її розподіл на галузі, правові інститути, правові норми.
- •I.8. Поняття і структура правових норм.
- •I.9. Поняття законодавства, його система. Конституція, закони і підзаконні акти.
- •I.10 Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.
- •I.11. Поняття й структура правовідносин.
- •I.12. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень.
- •I.13. Поняття, підстави і види юридичної відповідальності.
- •I.14. Поняття й ознаки правової держави. Основні напрямки формування правової держави.
- •Взаємні права, обов'язки і відповідальність держави і його громадян.
- •Юридичного закріплення основних прав і воль людини в Конституції й інших законах, їхнє Фактичне забезпечення;
- •Верховенства цивільного суспільства над державою і його апаратом.
- •II.1. Поняття й ознаки державного суверенітету. Основні характеристики України як суверенної держави.
- •II.2. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України
- •II.3. Конституція - Основний закон держави: поняття, функції і юридичні властивості. Загальна характеристика і структура Конституції України — Основного закону держави
- •II.4. Державна мова в Україні, статус мов національних меншин
- •II.5. Державні символи України
- •II.6. Поняття громадянства України. Підставі придбанні до припиненні громадянства України.
- •II.7. Поняття невід'ємних прав людини. Сучасні міжнародні стандарти в області прав людини
- •II.8. Конституційні принципи правового статусу особистості в Україні.
- •II.9. Поняття і види конституційних прав і воль людини і громадянина
- •II.11. Особисті орава у волі людини і громадянина, закріплені в Конституції України. Їхня коротка характеристика
- •II.12. Поняття в зміст конституційного правлячи громадян на волю совісті у віросповідання
- •II.13. Політичні права і волі громадян України, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики
- •II.14. Конституційне право громадян на волю об'єднання в політичні партії і громадські організації
- •II.15. Соціально-економічні права і волі людини і громадянина, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики
- •II.16. Конституційне право громадян на утворення, його гарантії
- •Система утворення в Україні
- •II.17. Поняття і форми здійснення народного суверенітету в Україні
- •II.18. Поняття референдумів, його види. Порядок призначення Всеукраїнського референдуму.
- •II.19. Поняття і принципи виборчого права України, їхня коротка характеристика
- •II.20. Поняття і види виборчих систем, їхня коротка характеристика. Виборча система України
- •II.21. Призначення державної влади в демократичному суспільстві. Поняття і зміст конституційного принципу поділі державної влади
- •II.22. Система органів державної влади по Конституції України, її коротка характеристика
- •II.23. Верховна Рада України: правовий статус, конституційний склад, порядок формування і структура. Характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •Питання, що визначаються винятково законами:
- •2. Питання, що установлюються винятково законами:
- •II.24. Статус народною депутата України: права й обов'язки, гарантії діяльності, підстави дострокового припинення повноважень.
- •II.25. Особливості конституційного статусу Президента України. Характеристика повноважень Президента України.
- •II.26. Порядок налаявши Президента України. Випадки дострокового припинення його повноважень.
- •II.27. Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження. Центральні органи виконавчої влади й Україні. Центральні органи виконавчої влади в Україні
- •II.28. Конституційний статус місцевих державних адміністрацій, їхня компетенція
- •II.29. Поняття і форми здійснення місцевого самоврядування в Україні. Органи місцевого самоврядування: порядок формування, повноваження.
- •II.30. Законодавчий і бюджетний процеси
- •II.31. Правовий статус Автономної республіки Крим по Конституції України.
- •II.32. Характеристика судової влади України, система і задачі її органів. Система і повноваження судів загальної юрисдикції. Конституційний Суд України. Його призначення, склад, порядок формування.
- •II.33. Система органів прокуратури, се задачі і функції по Конституції України.
- •II.34. Правовий статус міліції: система, задачі і функції органів міліції.
- •II.35. Правовий статус Служби безпеки України: задачі, система органів Служби безпеки.
- •III.1. Відносини, регульовані цивільним правом
- •1) Майнові відносини;
- •2) Особисті немайнові відносини.
- •III.2. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права: поняття і загальна характеристика їхньої правоздатності і дієздатності.
- •III.3. Особисті немайнові удачі фізичної особи і їхній захист
- •III.4. Поняття, ознаки і види юридичної особи
- •У залежності від мети їхнього створення:
- •У залежності від порядку створення юридичні особи:
- •3. У залежності від того, має юридична особа своєю метою одержання прибутку чи ні, виділяються
- •III.5. Поняття і зміст права власності
- •III.6. Право приватної власності: поняття і зміст
- •III.7. Право інтелектуальної власності: поняття і зміст
- •III.8. Способи захисту права власності
- •III.9. Цивільно-правові угоди: поняття, види і форма
- •III.10. Поняття і характеристика договору закупівлі-продажу: зміст, форма, права, обов'язки і відповідальність сторін
- •III.11. Поняття і характеристика договору майнового наймання (оренди): зміст, форма, права, обов'язки і відповідальність сторін
- •III.12. Поняття спадщини. Спадкування за заповітом і законом
- •III.13. Цивільно-правова відповідальність
- •III.14.Звільнення від цивільно-правової відповідальності відповідальності
- •III.15.Право громадян на житло і форми його реалізації
- •III.16. Поняття і зміст договору наймання житлового приміщення
- •III.17. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду
- •IV.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Його призначення і структура
- •VI.2. Поняття шлюбу, умови в порядок його висновку
- •IV.3. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним
- •IV.4. Шлюбний договір: поняття, зміст і форма
- •IV.5. Права й обов'язки чоловіка і жінки
- •IV.6. Взаємні права й обов'язки батьків і дітей
- •IV.7. Підстави і порядок позбавлення батьківських прав
- •IV.8. Опіка і піклування над дітьми: поняття, порядок установлення. Патронат над дітьми.
- •V.1. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України
- •V.2. Поняття трудового права
- •V. 3. Характеристика колективного договору: його сторони, зміст, порядок висновку
- •V.4. Поняття, сторони і зміст трудового договору. Контрактна форма трудового договору
- •V.5. Умови і порядок прийняття на роботу. Особливості прийняття на роботу неповнолітніх
- •V.6. Підстави припинення трудового договору
- •V.7. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін з ініціативи працівника
- •V.8. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого їм органа
- •V.9. Поняття робочого часу і його види
- •V.10. Поняття і види часу відпочинку
- •V.11.Щорічні відпустки, їхні види
- •V.12.Робочий час і час відпочинку неповнолітніх
- •V.13. Загальні підстави, умови і види матеріальної відповідальності працівників за збиток, заподіяна підприємству, установі, організації
- •V.14. Поняття і зміст трудової дисципліни
- •V.15. Види дисциплінарних стягнень. Порядок їхнього накладення і зняття
- •V.16. Органи, уповноважені розглядати індивідуальні трудові суперечки. Порядок розгляду таких суперечок
- •VI.1. Підприємництво: поняття, ознаки, мета, суб'єкти, принципи
- •VI.2. Право фізичних осіб на здійснення підприємницької діяльності
- •VI.3.Основні організаційно-правові форми здійснення підприємницької діяльності
- •VI.4. Поняття податку і його види
- •VI.5. Податок з доходів фізичних осіб
- •VII.1. Загальна характеристика екологічного права й екологічного законодавства
- •VII.2. Екологічні права й обов'язки громадян України
- •VII.3. Права й обов'язки власників і користувачів природних ресурсів
- •VII.4. Право власності на землю
- •VII.5. Оренда землі
- •VII.6. Земельні суперечки. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •VIII.1. Поняття соціального захисту і її види
- •VIII.2. Види пенсій по законодавству України
- •Довічні пенсії:
- •VIII.3. Види соціальної допомоги родинам з дітьми
- •VIII.4. Юридичні гарантії права на охорону здоров'я
- •IX.1. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
- •IX.2. Відносини, регульовані адміністративним правом
- •IX.3. Поняття адміністративної провини
- •IX.4. Адміністративна відповідальність: поняття, підставі, види адміністративних стягнень
- •IX.5. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •X.1. Загальна характеристика Кримінального кодексу і карного права України
- •XI.2. Уповноважений Верховної Ради України по правах людини
- •XI.3. Юстиція України
- •XI.4. Нотаріат в Україні
- •XI.5. Поняття адвокатури, се задачі і функції по Конституції України. Форми і види адвокатської діяльності.
- •Контрольні тести Роздягнув I. Основи теорії держави і права
- •106. Захист територіальної цілісності України Конституцією покладена на:
- •107. Конституція України є:
- •105. У відповіді, під яким номером неправильно названі випадки дострокового припинення повноважень народного депутата України?
- •Роздягнув III. Цивільне і житлове законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув III. Цивільне і житлове законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув V. Трудове законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув V. Трудове законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •1 Рівень
- •Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •2 Рівень
- •16. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо їм протягом звітного податкового місяця були отримані такі доходи, як:
- •Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •1 Рівень
- •1. Екологічне право являє собою:
- •14. Право загального природокористування - це:
- •Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •2 Рівень
- •Роздягнув IX. Адміністративне законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув X. Карне законодавство
- •1 Рівень
- •21. Які положення, що стосуються кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх, названі не правильно:
- •29. Чинність карного закону в часі - це:
- •30. Чинність карного закону в просторі - це:
- •31. Несамовитим визнається особа, що:
- •32. Провина в карному праві розуміється як:
- •33. Карне покарання від інших заходів державного впливу на правопорушників відрізняє:
- •34. Провина виражається у формі:
- •35. Презумпції невинності:
- •37. Об'єктивна сторона злочину визначається як:
- •38. Суб'єктивна сторона - це:
- •39. Організатором злочину визнається особа, що:
- •40. Сутність протиправності, як ознаки злочину, укладається в наступному:
- •41. Критеріями розмежування злочинів від адміністративних правопорушень є:
- •42. Види злочинів за формою провини:
- •44. Які ознаки включає об'єктивна сторона складу злочину:
- •45. Провина в карному праві розуміється як:
- •46. Злочин визнаєте» зробленим навмисне, якщо особа:
- •47. Злочин визнається зробленим по необережності, якщо:
- •Роздягнув IX,X. Адміністративне і карне законодавство
- •2 Рівень
III.6. Право приватної власності: поняття і зміст
Право приватної власності є однієї з головних правових форм індивідуального присвоєння благ у всіх країнах з ринковою економікою.
Право приватної власності передбачає наділення власника юридично забезпеченою можливістю здійснювати у встановлених законом границях права щодо володіння, користування і розпорядження приналежної йому майном.
У настою ідеї час правове регулювання права частої власності здійснюється на підставі Цивільного Кодексу України, Земельного Кодексу України, Закону України «Про власність» і інших законів.
У відповідності зі ст. 325 ГК суб'єктами права приватної власності є фізичні і юридичні особи, що можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів, що відповідно до закону не можуть їм належати.
Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності фізичних і юридичних осіб, не є обмеженим. Законом може бути встановлене обмеження розміру земельної ділянки, що може бути у власності фізичної і юридичної особи.
Необхідними економіко-правовими ознаками для визначення сутності приватної власності, як і будь-якої іншої існуючої форми власності, у першу чергу можуть бути: її об'єктний і суб'єктний склад; обсяг правомочий власника; особливості співіснування приватної власності з іншими формами власності.
Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про власність» об'єктами права приватної власності є: житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засобу виробництва, зроблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Відповідно до Закону України «Про власність» суб'єктами права приватної власності фізичних осіб в Україні є громадяни України, громадяни інших республік, іноземні громадяни й особи без громадянства. Іноземні громадяни й особи без громадянства мають права і несуть обов'язку щодо приналежних їм на території України майна нарівні з громадянами України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України (ст. II). Відповідно до ПС України (ст. 325) суб'єктами права приватної власності можуть бути і юридичні особи.
Важливе значення має встановлення в законодавстві про власність принципу рівності всіх суб'єктів права приватної власності. Це, однак, не виключає встановлення можливих обмежень у придбанні окремими суб'єктами деяких видів майна або його використання.
Іншою ознакою, що характеризує сутність права власності в будь-якому суспільстві, є ступінь волі власника в здійсненні права власності.
У ст. 319 ГК визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном по власному розсуді і має право робити щодо нього будь-які дії, що не суперечать законові.
Так, в об'єктивному значенні право приватної власності - це сукупність правових норм, що встановлюють і охороняють приналежність визначеним суб'єктам майна споживчого і фінансово-виробничого призначення і забезпечують власникам здійснення права володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном на свій розсуд, використовувати його для будь-яких цілей, якщо інше не передбачене законом.
Право приватної власності в суб'єктивному значенні - це передбачене і гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування і розпорядження приналежної йому майном на свій розсуд і з будь-якою метою, якщо інше не передбачене законом.
Кожна держава має право визначити об'єкти, що не можуть знаходитися у власності тих або інших суб'єктів правовідносин або повинні здобуватися з дотриманням спеціальних правил. До таких об'єктів відносяться:
зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси;
вибухові речовини і кошти вибуху, усі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали й устаткування для його виробництва;
бойові отруйні речовини;
наркотичні, психотропні, сильнодіючі отрутні лікувальні кошти;
противоградовые установки;
державні еталони одиниць фізичних величин;
спеціальні технічні кошти негласного одержання інформації (відзначені кошти не можуть також перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм власності);
электрошоковые пристрої і спеціальні кошти, застосовувані правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів і патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії.
Також не можуть знаходитися у власності окремих громадян об'єкти права виключної власності народу України.
У відповідності зі ст. 12 Закону України «Про власність» громадянин здобуває право власності на доходи від участі в суспільному виробництві, за рахунок індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення кошт у кредитні установи, акціонерні товариства, а також шляхом спадкування і на підставі укладених договорів. Звичайно, перераховані підстави виникнення в громадян права власності не є вичерпними. Громадяни також можуть здобувати право власності:
шляхом приватизації державного майна;
унаслідок правомірного заволодіння дарунками природи;
шляхом одержання дивідендів від цінних паперів і внесків у фінансово-кредитні установи;
шляхом одержання пенсій, різної державної допомоги, стипендій тощо;
шляхом одержання грошових сум або іншого майна в порядку відшкодування заподіяного збитку;
шляхом одержання кошт по аліментних зобов'язаннях;
шляхом одержання різних премій (наприклад, за досягнення в області науки, культури, мистецтва), виграшів (наприклад, лотерейних), призів (наприклад, від участі в конкурсах, спортивних і інших змаганнях).
Визначені юридичні факти необхідні і для припинення права приватної власності. Вони можуть бути загальними для всіх суб'єктів права власності або специфічним, властивим тільки громадянам.
Значна частина юридичних фактів може бути юридичною основою виникнення права власності й у той же час його припинення. Так, укладання договору купівлі-продажу спричиняє припинення удачі власності в продавця й у той же час виникнення його в покупця. Однак так буває не завжди. Створення громадянином власними зусиллями і з власних матеріалів скульптури, картини, іншої речі веде тільки до виникнення права власності. Припиняється право власності у випадку уживання фізичною особою продуктів харчування. Більш того, можуть мати місце випадки переходу права власності в порядку правонаступництва, у яких підставою виникнення права власності є один юридичний факт, а підставою припинення в попереднього власника іншої. Припинення вдачі приватної власності можливо також усупереч волі громадянина-власника (унаслідок реквізиції, конфіскації, націоналізації і тому подібного).
У відношенні юридичних осіб як суб'єктів права приватної власності варто назвати загальні закономірності, що характеризують право власності юридичних осіб:
Юридична особа є єдиним власником приналежних йому майна. Засновники (учасники) юридичної особи мають на його майно тільки зобов'язальні вдачі, якщо мова йде про господарчі товариства або кооперативах, або взагалі не мають майнових прав, якщо мова йде про суспільні об'єднання, релігійних організаціях, фондах тощо.
Власністю юридичної особи є майно, передане йому як внесок (внесок) засновників (учасників, членів), а також майно, зроблене і придбане юридичною особою в процесі діяльності.
Юридичні особи, як і інші власники, мають право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать законові і не порушують охоронювані законом інтереси інших осіб. Зміст права власності, границі і способи здійснення права власності юридичних осіб залежать від обсягу їхньої правоздатності.
Юридична особа здобуває цивільні права і бере на себе цивільні зобов'язання за допомогою органів, що діють у відповідностей із законом, іншими правовими актами й установчими документами. Порядок призначення або избирания органів юридичної особи визначається установчими документами. У передбачених законом випадках юридична особа може здобувати цивільні права і брати на себе цивільні обов'язки через своїх учасників.
В установчих документах визначаються джерела формування майна юридичної особи, порядок розпорядження майном, поділ прибутків і збитків тощо.
Юридичні особи відповідають за своїми обов'язками всім приналежної їм майном. Засновник (учасник) юридичної особи не відповідає по зобов'язаннях юридичної особи, а юридична особа не відповідає по зобов'язаннях засновника (учасника), за виключеннями, передбаченими законодавством або установчими документами юридичної особи.
Перелік майнових об'єктів, джерела формування власності юридичних осіб (господарчих товариств, кооперативів, суспільних і релігійних організацій, об'єднань тощо) передбачених ГК України, законах України «Про власність», «Про господарчі товариства», «Про споживчу кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», і ін.