Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 ПРАВОЗНАВСТВО.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
4 Mб
Скачать

VIII.4. Юридичні гарантії права на охорону здоров'я

Конституція України гарантує кожній людині право на охорону здоров'я, медичну допомогу, медичне страхування.

Охорона здоров'я - це система заходів, спрямованих на збереження і розвиток фізіологічних і психічних функцій, оптимальній працездатності і соціальній активності людини.

«Основи законодавства України про охорону здоров'я» (19 листопаду 1992 р.) включають у поняття «охорона здоров'я» кілька компонентів, оскільки здоров'я людини залежить від багатьох факторів:

  • життєвий рівень, необхідний для підтримки здоров'я людини;

  • безпечну дли життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

  • санітарно-епідеміологічне благополуччя території проживання;

  • безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту і відпочинку;

  • кваліфіковану медико-санітарну допомогу;

  • достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення;

  • участь у формуванні державної політики в області охорони здоров'я і керуванні охороною здоров'я;

  • відшкодування заподіяного здоров'ю шкоди і деякі інші положення.

Конституція України містить ряд важливих юридичних гарантій охорони здоров'я населення:

  1. державне фінансування програм, зв'язаних з охороною здоров'я;

  2. безкоштовна медична допомога в державних і комунальних установах охорони здоров'я;

  3. неприпустимість скорочення існуючої мережі державних і комунальних медичних установ;

  4. сприяння з боку держави розвиткові лікувальних установ усіх форм власності;

  5. розвиток фізичної культури і спорту;

  6. забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя.

IX

IX.1. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення

Кодекс України про адміністративні правопорушення - це систематизований законодавчий акт, введений у дію з 1 червня 1985 року. Після введення в дію в нього було внесено багато змін.

У Кодексі визначаються юридичні підстави і правила залучення правопорушників до адміністративної відповідальності. Формулюються такі поняття як адміністративне правопорушення (провина), відповідальність неповнолітніх, посадових осіб, військовослужбовців, іноземних громадян, види адміністративних правопорушень (адміністративні правопорушення в області охорони природи, пам'ятників історії і культури, у промисловості, у сільському господарстві й інші).

Призначенням (задачею) Кодексу є охорона суспільного ладу України, власності, соціально-економічних, політичних і особистих прав і воль громадян, а також прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, установленого порядку керування, державного і суспільного порядку, зміцнення законності, попередження правопорушень, Конституції України, повага до прав, честі і достоїнству інших громадян, до правил гуртожитку, сумлінному виконанню своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Структура Кодексу включає двох частин (загальних і особливу), п'ять розділів і 33 глави. У першому розділі викладені загальні положення Коап, де розкриваються задачі адміністративного законодавства й інші питання, що мають загальне значення.

Другий розділ складається з Загальної й Особливої частин, У загальній частині даються поняття адміністративного правопорушення, адміністративної відповідальності, визначений порядок накладення адміністративних стягнень.

В особливій частині зазначена відповідальність за конкретні види адміністративних правопорушень.

У третьому розділі зазначені органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

У четвертому розділі визначені виробництво але справам про адміністративні правопорушення.

У п'ятому розділі визначені порядок і виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.

Кожен розділ складається з глав і статей. Для зручності користування Кодексом кожна глава має свою назву. Наприклад, десята глава Кодексу називається «Адміністративні правопорушення на транспорті, в області дорожнього господарства і зв'язку». У цю главу включені статті 109-148/4. Кожна стаття також має свою назву. Наприклад, ст. 135 називається "Безквитковий проїзд". У ній встановлюється адміністративна відповідальність у виді різних штрафів за безквитковий проїзд пасажирів і провіз без квитків дітей у віці від 7 до 16 років.