III.9. Цивільно-правові угоди: поняття, види і форма

Угоди - один з найбільш розповсюджених юридичних фактів. Юридичний факт - це такий факт реальної дійсності, з яким норми права зв'язують виникнення, зміна і припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності зі ст. 202 ГК угодами визнаються дії особи, спрямовані на придбання, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Угоду характеризують наступні ознаки:

1. угода - вольовий акт;

2. угода - правомірна дія;

3. угода спрямована на виникнення, припинення або зміну цивільних правовідносин;

4. угода породжує цивільне правоотношение, оскільки саме цивільним законом визначаються ті правові наслідки, що настають у результаті здійснення угод.

Угоди класифікуються по видах:

1. У залежності від числа сторін, що беруть участь в угоді, угоди бувають:

• однобічними (складання заповітів)

• двосторонніми або багатобічні (договір закупівлі-продажу).

2. Возмездные і безоплатні. У першому випадку сторона повинна одержати зустрічне надання за виконання своїх обов'язків за договором (купівля-продаж). В другому випадку, таке зустрічне надання не потрібно (дарування).

3. Однобічні і двосторонні. Однобічні - коли одна сторона має только права або тільки обов'язку (займ), а двосторонні – коли сторони, що беруть участь в угоді мають і права й обов'язку (найм).

4. З моменту, до якого пристосовується виникнення угоди, угоди бувають реальними і консенсуальными. Реальної вважається угода за умови передачі речі одним з учасників, тобто при здійсненні визначеної дії (наприклад, передача грошей за договором позики). Консенсуальной визнається угода, для здійснення якої досить досягнення згоди між сторонами (наприклад, договір закупівлі-продажу).

5. За значенням підстави угоди для її дійсності розрізняють каузальні й абстрактні. Угода, дійсність якої залежить від наявності конкретної підстави - мети, є каузальною (договір майнового наймання), а угода, для дійсності якої підстава - ціль не має змісту, є абстрактною (вексель).

6. Умовні угоди. Ними визнаються такі, коли виникнення прав і обов'язків по угоді присвячено до настання події, щодо якого невідомо, наступить воно чи ні. Умови бувають відкладеними й отменительными.

Однією з умов дійсності угоди є викриття волі суб'єктів, що роблять угоду в необхідну законом форму.

За формою угоди бувають усними і письмовими (проста і нотаріально засвідчена),

В усній формі відбуваються угоди:

• якщо законом або угодою сторін для них не встановлена письмова форма;

• якщо вони цілком виповнюються сторонами в момент здійснення.

У писемній формі слід робити:

• угоди між юридичними особами;

• угоди між юридичною і фізичною особою, за винятком угод, чинених в усній формі;

• угоди фізичних осіб між собою на суму, що перевищує в двадцять і більш разів розмір не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян, за винятком угод, чинених в усній формі;

• інші угоди, щодо яких закон вимагає дотримання письмової форми (ст. 208 ГК).

Закон передбачає кваліфіковану письмову форму - форму письмового документа, нотаріально засвідченого. Точна форма передбачена законом для угод, на основі яких відбувається передача права власності на житловий будинок, заповітів, доручень, застава нерухомості, договір довічного змісту і т.д. За бажанням сторін будь-яка угода може бути нотаріально засвідчена. У випадку недотримання нотаріальної форми однобічної угоди, така угода визнається недійсної, а особа, що одержала майно по такій угоді, зобов'язане його повернути. Недотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення угоди (договору), приводить до його недійсності, а отримане майно підлягає поверненню.

У випадках, особливо обговорених у законі (ст.215 ГК), угода визнається недійсної.

Відповідно до Цивільного кодексу України недійсними визнаються угоди:

• невідповідні вимогам закону;

• зроблені малолітньою особою за межами його цивільної дієздатності;

• зроблені неповнолітньою особою за межами його цивільної дієздатності;

• зроблені недієздатною фізичною особою;

• які порушують публічний порядок;

• які зроблені під впливом помилки і т.д.

У випадку визнання угоди недійсної можуть мати місце наступні правові наслідки: двостороння реституція або відшкодування збитків і моральної шкоди.