- •I. Основи теорії держави і права
- •II. Конституційне законодавство
- •III. Цивільне і житлове законодавство
- •IV. Сімейне законодавство
- •V. Трудове законодавство
- •VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •VIII. Законодавство про соціальний захист
- •IX. Адміністративне законодавство
- •X. Кримінальне законодавство
- •XI. Правозахисні органи України
- •Контрольні тести
- •I.1. Характеристика основних теорій походження держави і права: патріархальної, договірної, теологічної й ін.
- •I.2. Поняття й ознаки держави.
- •I.3. Поняття і класифікація функцій держави. Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
- •I.4. Поняття форми держави і характеристика її основних елементів: форми правління, форми державного устрою і політичного режиму.
- •I.5. Поняття й ознаки права, його місце в системі соціального регулювання. Види соціальних норм.
- •I.6. Поняття і види джерел права.
- •I .7. Поняття системи права і її розподіл на галузі, правові інститути, правові норми.
- •I.8. Поняття і структура правових норм.
- •I.9. Поняття законодавства, його система. Конституція, закони і підзаконні акти.
- •I.10 Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.
- •I.11. Поняття й структура правовідносин.
- •I.12. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень.
- •I.13. Поняття, підстави і види юридичної відповідальності.
- •I.14. Поняття й ознаки правової держави. Основні напрямки формування правової держави.
- •Взаємні права, обов'язки і відповідальність держави і його громадян.
- •Юридичного закріплення основних прав і воль людини в Конституції й інших законах, їхнє Фактичне забезпечення;
- •Верховенства цивільного суспільства над державою і його апаратом.
- •II.1. Поняття й ознаки державного суверенітету. Основні характеристики України як суверенної держави.
- •II.2. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України
- •II.3. Конституція - Основний закон держави: поняття, функції і юридичні властивості. Загальна характеристика і структура Конституції України — Основного закону держави
- •II.4. Державна мова в Україні, статус мов національних меншин
- •II.5. Державні символи України
- •II.6. Поняття громадянства України. Підставі придбанні до припиненні громадянства України.
- •II.7. Поняття невід'ємних прав людини. Сучасні міжнародні стандарти в області прав людини
- •II.8. Конституційні принципи правового статусу особистості в Україні.
- •II.9. Поняття і види конституційних прав і воль людини і громадянина
- •II.11. Особисті орава у волі людини і громадянина, закріплені в Конституції України. Їхня коротка характеристика
- •II.12. Поняття в зміст конституційного правлячи громадян на волю совісті у віросповідання
- •II.13. Політичні права і волі громадян України, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики
- •II.14. Конституційне право громадян на волю об'єднання в політичні партії і громадські організації
- •II.15. Соціально-економічні права і волі людини і громадянина, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики
- •II.16. Конституційне право громадян на утворення, його гарантії
- •Система утворення в Україні
- •II.17. Поняття і форми здійснення народного суверенітету в Україні
- •II.18. Поняття референдумів, його види. Порядок призначення Всеукраїнського референдуму.
- •II.19. Поняття і принципи виборчого права України, їхня коротка характеристика
- •II.20. Поняття і види виборчих систем, їхня коротка характеристика. Виборча система України
- •II.21. Призначення державної влади в демократичному суспільстві. Поняття і зміст конституційного принципу поділі державної влади
- •II.22. Система органів державної влади по Конституції України, її коротка характеристика
- •II.23. Верховна Рада України: правовий статус, конституційний склад, порядок формування і структура. Характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •Питання, що визначаються винятково законами:
- •2. Питання, що установлюються винятково законами:
- •II.24. Статус народною депутата України: права й обов'язки, гарантії діяльності, підстави дострокового припинення повноважень.
- •II.25. Особливості конституційного статусу Президента України. Характеристика повноважень Президента України.
- •II.26. Порядок налаявши Президента України. Випадки дострокового припинення його повноважень.
- •II.27. Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження. Центральні органи виконавчої влади й Україні. Центральні органи виконавчої влади в Україні
- •II.28. Конституційний статус місцевих державних адміністрацій, їхня компетенція
- •II.29. Поняття і форми здійснення місцевого самоврядування в Україні. Органи місцевого самоврядування: порядок формування, повноваження.
- •II.30. Законодавчий і бюджетний процеси
- •II.31. Правовий статус Автономної республіки Крим по Конституції України.
- •II.32. Характеристика судової влади України, система і задачі її органів. Система і повноваження судів загальної юрисдикції. Конституційний Суд України. Його призначення, склад, порядок формування.
- •II.33. Система органів прокуратури, се задачі і функції по Конституції України.
- •II.34. Правовий статус міліції: система, задачі і функції органів міліції.
- •II.35. Правовий статус Служби безпеки України: задачі, система органів Служби безпеки.
- •III.1. Відносини, регульовані цивільним правом
- •1) Майнові відносини;
- •2) Особисті немайнові відносини.
- •III.2. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права: поняття і загальна характеристика їхньої правоздатності і дієздатності.
- •III.3. Особисті немайнові удачі фізичної особи і їхній захист
- •III.4. Поняття, ознаки і види юридичної особи
- •У залежності від мети їхнього створення:
- •У залежності від порядку створення юридичні особи:
- •3. У залежності від того, має юридична особа своєю метою одержання прибутку чи ні, виділяються
- •III.5. Поняття і зміст права власності
- •III.6. Право приватної власності: поняття і зміст
- •III.7. Право інтелектуальної власності: поняття і зміст
- •III.8. Способи захисту права власності
- •III.9. Цивільно-правові угоди: поняття, види і форма
- •III.10. Поняття і характеристика договору закупівлі-продажу: зміст, форма, права, обов'язки і відповідальність сторін
- •III.11. Поняття і характеристика договору майнового наймання (оренди): зміст, форма, права, обов'язки і відповідальність сторін
- •III.12. Поняття спадщини. Спадкування за заповітом і законом
- •III.13. Цивільно-правова відповідальність
- •III.14.Звільнення від цивільно-правової відповідальності відповідальності
- •III.15.Право громадян на житло і форми його реалізації
- •III.16. Поняття і зміст договору наймання житлового приміщення
- •III.17. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду
- •IV.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Його призначення і структура
- •VI.2. Поняття шлюбу, умови в порядок його висновку
- •IV.3. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним
- •IV.4. Шлюбний договір: поняття, зміст і форма
- •IV.5. Права й обов'язки чоловіка і жінки
- •IV.6. Взаємні права й обов'язки батьків і дітей
- •IV.7. Підстави і порядок позбавлення батьківських прав
- •IV.8. Опіка і піклування над дітьми: поняття, порядок установлення. Патронат над дітьми.
- •V.1. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України
- •V.2. Поняття трудового права
- •V. 3. Характеристика колективного договору: його сторони, зміст, порядок висновку
- •V.4. Поняття, сторони і зміст трудового договору. Контрактна форма трудового договору
- •V.5. Умови і порядок прийняття на роботу. Особливості прийняття на роботу неповнолітніх
- •V.6. Підстави припинення трудового договору
- •V.7. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін з ініціативи працівника
- •V.8. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого їм органа
- •V.9. Поняття робочого часу і його види
- •V.10. Поняття і види часу відпочинку
- •V.11.Щорічні відпустки, їхні види
- •V.12.Робочий час і час відпочинку неповнолітніх
- •V.13. Загальні підстави, умови і види матеріальної відповідальності працівників за збиток, заподіяна підприємству, установі, організації
- •V.14. Поняття і зміст трудової дисципліни
- •V.15. Види дисциплінарних стягнень. Порядок їхнього накладення і зняття
- •V.16. Органи, уповноважені розглядати індивідуальні трудові суперечки. Порядок розгляду таких суперечок
- •VI.1. Підприємництво: поняття, ознаки, мета, суб'єкти, принципи
- •VI.2. Право фізичних осіб на здійснення підприємницької діяльності
- •VI.3.Основні організаційно-правові форми здійснення підприємницької діяльності
- •VI.4. Поняття податку і його види
- •VI.5. Податок з доходів фізичних осіб
- •VII.1. Загальна характеристика екологічного права й екологічного законодавства
- •VII.2. Екологічні права й обов'язки громадян України
- •VII.3. Права й обов'язки власників і користувачів природних ресурсів
- •VII.4. Право власності на землю
- •VII.5. Оренда землі
- •VII.6. Земельні суперечки. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •VIII.1. Поняття соціального захисту і її види
- •VIII.2. Види пенсій по законодавству України
- •Довічні пенсії:
- •VIII.3. Види соціальної допомоги родинам з дітьми
- •VIII.4. Юридичні гарантії права на охорону здоров'я
- •IX.1. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
- •IX.2. Відносини, регульовані адміністративним правом
- •IX.3. Поняття адміністративної провини
- •IX.4. Адміністративна відповідальність: поняття, підставі, види адміністративних стягнень
- •IX.5. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •X.1. Загальна характеристика Кримінального кодексу і карного права України
- •XI.2. Уповноважений Верховної Ради України по правах людини
- •XI.3. Юстиція України
- •XI.4. Нотаріат в Україні
- •XI.5. Поняття адвокатури, се задачі і функції по Конституції України. Форми і види адвокатської діяльності.
- •Контрольні тести Роздягнув I. Основи теорії держави і права
- •106. Захист територіальної цілісності України Конституцією покладена на:
- •107. Конституція України є:
- •105. У відповіді, під яким номером неправильно названі випадки дострокового припинення повноважень народного депутата України?
- •Роздягнув III. Цивільне і житлове законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув III. Цивільне і житлове законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув V. Трудове законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув V. Трудове законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •1 Рівень
- •Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •2 Рівень
- •16. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо їм протягом звітного податкового місяця були отримані такі доходи, як:
- •Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •1 Рівень
- •1. Екологічне право являє собою:
- •14. Право загального природокористування - це:
- •Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •2 Рівень
- •Роздягнув IX. Адміністративне законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув X. Карне законодавство
- •1 Рівень
- •21. Які положення, що стосуються кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх, названі не правильно:
- •29. Чинність карного закону в часі - це:
- •30. Чинність карного закону в просторі - це:
- •31. Несамовитим визнається особа, що:
- •32. Провина в карному праві розуміється як:
- •33. Карне покарання від інших заходів державного впливу на правопорушників відрізняє:
- •34. Провина виражається у формі:
- •35. Презумпції невинності:
- •37. Об'єктивна сторона злочину визначається як:
- •38. Суб'єктивна сторона - це:
- •39. Організатором злочину визнається особа, що:
- •40. Сутність протиправності, як ознаки злочину, укладається в наступному:
- •41. Критеріями розмежування злочинів від адміністративних правопорушень є:
- •42. Види злочинів за формою провини:
- •44. Які ознаки включає об'єктивна сторона складу злочину:
- •45. Провина в карному праві розуміється як:
- •46. Злочин визнаєте» зробленим навмисне, якщо особа:
- •47. Злочин визнається зробленим по необережності, якщо:
- •Роздягнув IX,X. Адміністративне і карне законодавство
- •2 Рівень
II.30. Законодавчий і бюджетний процеси
Законодавча функція є пріоритетною в діяльності Верховної Ради України. Саме законами, прийнятими парламентом, регулюються в Україні найважливіші суспільні відносини. Коло питань, що визначаються винятково законами України, окреслює ст. 92 Конституції України. Конституція України закріплює основні положення законодавчого процесу, тобто діяльності, спрямованої на створення нових, а також на зміну або скасування діючих законів. Законодавчий процес складається з ряду процедур (стадій). До їхнього числа належать: прояв законодавчої ініціативи, обговорення законопроекту, прийняття закону, його підписання й оголошення (опублікування).
Різновидами законодавчого процесу є конституційний процес (порядок прийняття або зміни конституції) і звичайний законодавчий процес (прийняття, зміна, призупинення або скасування законів). Конституція України визначила коло суб'єктів, яким надається право законодавчої ініціативи, тобто право офіційне вносити в законодавчий орган законопроекти (попередні тексти законів), що Верховна Рада України зобов'язана розглянути власне кажучи. Це право надане Президентові України, народним депутатам України, Кабінетові Міністрів України і Національному банкові України. Інші суб'єкти також можуть звертатися у Верховну Раду України з відповідними пропозиціями, однак вони не будуть обов'язковими для розгляду в парламенті. При розгляді законопроектів у парламенті існує визначена послідовність, що установлена планами законодавчих робіт. Однак у випадку, якщо Президент України визнає свій законопроект невідкладним, він розглядається Верховною Радою України позачергово.
Розгляд законопроектів Верховною Радою України здійснюється в трьох читаннях. При першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради України обговорюються основні положення законопроекту. Обговорення починається з доповіді ініціатора проекту, потім заслуховуються співдоповіді, ведуться дебати. Після цього у випадку позитивної опенки законопроекту Верховна Рала України передає його у відповідний комітет на доробку. Верховна Рада України може також повернути проект ініціаторові для доробки, після чого він буде розглянутий знову в першому читанні. Можливий і варіант напрямку проекту на так називане повторне перше читання. Це значить, що проект буде допрацьовуватися відповідним профільним комітетом Верховної Ради України і після цього розглянутий у першому читанні. У будь-якому випадку успішне проходження першого читання означає лише концептуальне схвалення проекту.
Потім, коли комітет знову подасть дороблений законопроект, у якому уже враховані всі зауваження і пропозиції після першого читання, здійснюється друге читання. Головною метою цього читання є постатейне детальне обговорення законопроекту. Під час другого читання депутатам лунає порівняльна таблиця, де вказується споконвічний текст законопроекту (перший стовпчик), виправлення до цього тексту (другий стовпчик), думка профільного комітету з приводу цих виправлень (третій стовпчик) і остаточний текст відповідної статті, що пропонує комітет (четвертий стовпчик). Верховна Рада України під час постатейного розгляду приймає або варіант комітету (четвертий стовпчик), пли виправлення з другого стовпчика.
Заключна стадія — третє читання законопроекту, у ході якого проходиться прийняття закону в цілому.
Прийнятий Верховною Радою України закон підписує Голова Верховної Ради і невідкладно направляє його Президентові України, що протягом 15 днів повинний ознайомитися з ним і прийняти одне з двох можливих рішень:
1) схвалити і підписати закон — тим самим прийняти його до виконання й офіційно обнародувати текст закону;
2) накласти вето на закон, тобто відхилити і не підписати його, повернувши зі своїми мотивованими і сформульованими пропозиціями у Верховну Раду України для повторного розгляду.
У випадку, якщо Президент України протягом установленого терміну не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і повинний бути підписаний і офіційне обнародуваний. Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий Верховною Радою України не менш чим двома третинами її конституційного складу, вето вважається перебореним. У цьому випадку Президент України зобов'язаний його підписати й офіційно обнародувати протягом десяти днів.
Офіційним обнародуванням вважається публікація закону в «Відомостях Верховної Ради України», «Офіційному віснику України» або в газеті «Голос України». Публікація тексту закону в інших виданнях має сугубо інформаційне значення і не веде ні до яких юридичних наслідків.
Відповідно до загального правила, закон набирає сили через десять днів із дня його офіційного обнародування. Але якщо в самому законі передбачений інший варіант вступу його в силу, наприклад зазначена конкретна дата, те саме він установлює дату вступу закону в силу. Однак ні в якому разі закон не може набрати сили раніше дня його офіційного опублікування.
Як уже відзначалося, бюджетно-фінансова функція є однієї з ведучих у діяльності парламенту. У цілому бюджетом прийнято називати план формування і використання фінансових ресурсів. Бюджети різних рівнів складають бюджетну систему України, до складу якої входять Державний бюджет України і місцеві бюджети, у т.ч. бюджет Автономної Республіки Крим.
Регламентована нормами права діяльність, зв'язана зі складанням, розглядом, твердженням бюджетів, їхнім виконанням і контролем за їхнім виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що входять у бюджетну систему України, утворить бюджетний процес.
Серед інших бюджетів особливої уваги заслуговує Державний бюджет України, що представляє собою план формування і використання фінансових ресурсів держави, необхідний для матеріального забезпечення здійснення його функцій і задач.
Згідно ст. 85 Конституції Верховна Рада затверджує законом Державний бюджет України і вносить у відповідній формі в нього зміни, здійснює контроль за його виконанням, приймає рішення щодо звіту про його виконання.
Відповідно до Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 р. проект Державного бюджету України розробляється Кабінетом Міністрів України. Перед цим він подає на розгляд Верховної Ради України проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період. Не пізніше чим 1 червня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань у Верховній Раді України повинні відбутися парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. На підставі парламентських слухань проект Основних напрямків схвалюється або приймається до зведення. Одночасно Верховна Рада України може подати свої пропозиції до проекту, у тому числі відповідні доручення Кабінетові Міністрів України.
Після цього Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України, що схвалюється Кабінетом Міністрів України і разом із супровідними матеріалами не пізніше 15 вересня подається на розгляд Верховної Ради. Якщо проект бюджету не суперечить схваленим Основним напрямкам, то парламент повинний прийняти його до розгляду. У противному випадку проект відхиляється і не пізніше чим через тиждень після відповідної доробки знову вноситься у Верховну Раду України. Далі проект бюджету розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради України. Усі пропозиції в кінцевому рахунку передаються в Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
На засіданні Верховної Ради України заслуховується доповідь Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (перше читання), після цього проводиться обговорення. Твердження Державного бюджету України в результаті його обговорення в другому або третім читанні на засіданні Верховної Ради оформляється законом про Державний бюджет. У Бюджетному кодексі України зазначені чіткі терміни для кожної стадії бюджетного процесу. Остаточне прийняття Закону України «Про Державний бюджет України» повинне відбутися до 1 грудня року, що передує плановому. Після цього бюджет вважається обов'язковим для виконання.
Щорічно Верховною Радою України розглядається і звіт про виконання торік Державного бюджету України.
Постійно діючим органом контролю є Рахункова палата, которыя створюється Верховною Радою України, підлегла і підзвітна їй. Цей орган здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. У його склад входять: Голова Рахункової палати і її члени: перший заступник і заступник Голови, головні контролери і секретар. Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою терміном на 7 років, а члени Рахункової палати — на цей же термін Верховною Радою по представленню Голови Рахункової палати. Для здійснення своєї діяльності Рахункова палата має відповідний апарат.
Рахункова палата здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України, за фінансуванням загальнодержавних програм, використанням кредитних ресурсів, діяльністю установ банківської системи.