- •Рецензенти:
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе 10
- •Тема 2. Наукові основи національних економік 41
- •Тема 3. Економічний потенціал національної економіки .71
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •28 Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.4. Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Моделі організації національного господарства
- •Ефективність національної економіки
- •2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.3. Моделі організації національного господарства
- •Наукові основи національних економік 56 Тема 2
- •Тема 2
- •60 Тема 2
- •Тема 2
- •2.4. Ефективність національної економіки
- •Наукові основи національних економік 64 Тема 2
- •Тема 2
- •68 Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни
- •72 Тема з
- •76 Тема з
- •78 Тема з
- •80 Тема з
- •84 Тема з
- •3.3. Демографічний і трудовий потенціал
- •92 Тема з
- •94 Тема з
- •96 Тема з
- •100 Тема з
- •101 Економічний потенціал національної економіки
- •Тема 4 політика економічного
- •Тема 4
- •116 Тема 4
- •118 Тема 4
- •Тема 4
- •124 Тема 4
- •126 Тема 4
- •127 Політика економічного зростання і розвитку національної економіки
- •128 Тема 4
- •130 Тема 4
- •Структура ввп за категоріями кінцевого використання (%)
- •132 Тема 4
- •Тема 4
- •136 Тема 4
- •Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування
- •142 Тема 4
- •Тема 4
- •Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
- •Ут.Ч. Мало-відходні ресурсозберігаючі
- •Нових технологічних процесів
- •Тема 4
- •5.1. Формування господарських комплексів національної економіки
- •152 Тема 5
- •Тема 5
- •156 Тема 5
- •158 Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •176 Тема 5
- •178 Тема 5
- •Тема 5
- •5.4. Роль і значення споживчого комплексу
- •181 Господарські комплекси національної економіки
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •6.1. Основні показники, що характеризують стан
- •190 Тема 6
- •Тема 6
- •6.3. Природоохоронна діяльність
- •Тема 6
- •Функціональна
- •Інфраструктура
- •Національного ринку
- •203 202 Тема 7
- •216 Тема?
- •224 Тема?
- •Тема 7
- •Роль держави
- •В регулюванні розвитку
- •Національної економіки
- •8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •246 Тема 8
- •248 Тема 8
- •8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •258 Тема 8
- •259 Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки
- •Тема 8
- •Тема 8
- •264 Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Інструменти регулювання Напрями Цілі економічної політики
- •Тема 9
- •9.3. Адміністративні і правові методи регулювання
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 10
- •Програмування
- •Та прогнозування розвитку
- •Національної економіки
- •10.1. Сутність соціально-економічної стратегії
- •Тема 10
- •294 Тема 10
- •296 Тема 10
- •Класифікація прогнозів
- •10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки
- •Тема 10
- •300 Тема 10
- •302 Тема 10
- •Тема 10
- •Види комплексних програм
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Фінансові інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.2. Бюджет у системі інструментів регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •330 Тема 11
- •331 Ння. Фінансові інструменти забезпечення функціонува
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.4. Податкова система і податне регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Грошово-кредитні інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 12
- •352 Тема 12
- •354 Тема 12
- •12.2. Інфляція в національній економіці
- •12.3. Цінове ренулювання економіки
- •356 Тема 12
- •Тема 12
- •360 Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Національна економіка
- •І міжнародна економічна
- •Інтеграція
- •13.1. Тенденції і фактори міжнародної економічної інтеграції
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •374 Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •380 Тема 13
- •Тема 14
- •14.1. Поняття економічної безпеки та її роль у системі національної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлений фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень зовнішньоекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •410 Тема 14
- •Додатки
- •428 Додатки
Тема 1
Національна економіка: загальне та особливе
25
ність істотних відношень між компонентами в середині цілого. Не менш важливим є й те, що внаслідок відносної незалежності зв'язків між окремим складовими системи структура сама здатна виступати одночасно способом організації таких систем. Тому для вивчення національної економіки і вибору механізмів її регулювання національну економіку потрібно певним чином структурувати, тобто виділити її окремі підсистеми та елементи, щоб виявити їх відмінності та особливості, а також роль для функціонування національної економіки як єдиного цілого. Вивчення структури національної економіки важливо, враховуючи й те, що структура як сукупність сформованих зв'язків, які забезпечують цілісність об'єкта, сприяє збереженню основних властивостей національної економіки при різних зовнішніх і внутрішніх змінах.
Щоб повніше передати складність структури національної економіки, її відображають за різними ознаками чи принципами, що виділяються залежно від потреби конкретного аналізу. Дослідження засвідчують, що найбільш розповсюдженими видами структури національної економіки є структура факторів відтворення, галузева структура, вартісна структура, структура економіки в розрізі її окремих крупних секторів, структура внутрішніх і зовнішніх зв'язків, регіональна структура, структура виробництва і споживання, структура інвестицій тощо.
Структура національної економіки характеризується абсолютними розмірами та частками (щодо загального обсягу виробництва) використаних ресурсів або поточними витратами, чисельністю зайнятих працівників, обсягами спожитих або використаних засобів виробництва. Вона також вимірюється як натуральними, так і вартісними показниками.
Для аналізу структури національної економіки дуже важливим є її вираження через відповідні пропорції, тобто певні кількісні співвідношення, співрозмірність її окремих елементів. Пропорційність - суттєва характеристика економіки: якщо вона підтримується постійно, то існує рівновага; якщо постійно порушується, але все ж досягається, режим розвитку неврівнова-жений, а якщо пропорційність не забезпечується, то це руйнує економічну систему. Розрізняють такі пропорції національної економіки:
загальноекономічні пропорції, які характеризують спів відношення окремих сторін, елементів суспільного вироб ництва;
міжгалузеві пропорції відображають співвідношення між галузями або комплексними галузями;
внутрішньогалузеві пропорції являють собою співвідно шення у межах однієї галузі;
територіальні пропорції відображають територіальне розміщення виробничих ресурсів у межах країни, еко номічне співвідношення економічних районів, регіонів, територіально-виробничих комплексів, а також областей у виробництві та розподілі суспільного продукту;
- зовнішньоекономічні пропорції, що характеризують екс порт та імпорт продукції різних галузей та регіонів.
Слід зазначити, що окремі пропорції взаємопов'язані та в кінцевому рахунку відображають різні стан і положення окремого суб'єкта господарювання в загальній системі суспільного поділу
праці.
За ріенялш економіки, в яких проявляється сутність та зміст національної економіки, її досліджують на макро-, мезо- та мі-крорівнях. На первинному рівні національна економіка є сукупністю суб'єктів господарювання, якими виступають домашні господарства, підприємства (фірми), що формують мікроеко-номічну структуру національної економіки.
За виробничою ознакою підприємства формують галузі, галузі -комплекси, міжгалузеві комплекси, економіку регіону - і таким чином формується мезоекономічна структура національної економіки, що характеризує мезорівень її пізнання.
Макроекономічна структура національної економіки - це її загальна структура; що представляє національну економіку як єдине ціле; вона становить макрорівень дослідження національної економіки.
Якщо розглядати окремі національні економіки у їх взаємозв'язку, що формують міжнародну економіку, то можна вести мову про мегаекономічну структуру, що формує мегарі-вень дослідження господарських систем.
Взагалі найбільш розпозповсюдженим є вивчення національної економіки у наступних розрізах: відтворювальному,
26
Національна економіка: загальне та особливе
27
інституційному, галузевому, технологічному і територіальному (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Характеристика основних макроекономічних структур економіки
Вид структури |
Основна сутність |
Перспективні напрями розвитку |
Відтворю-вальна |
Співвідношення виробництва і споживання благ та послуг на всіх стадіях відтворення |
Зростання питомої ваги валової доданої вартості та зниження частки проміжного споживання |
Інституцій-на |
Пропорції секторів економіки за формами власності |
Приведення секторів економіки за формами власності у відповідність з потребами ринкової економіки |
Галузева |
Пропорції між галузями і міжгалузевими комплексами |
Досягнення відповідності запитам внутрішнього та зовнішнього ринків |
Технологічна |
Співвідношення продукції, виробленої за допомогою різних способів виробництва і поколінь техніки |
Сприяння ефективності економіки, підвищенню рівня конкурентоспроможності її продукції |
Територі -альна |
Територіальні пропорції розміщення народного господарства і його окремих галузей |
Раціональне використання виробничих сил регіонів та поступове вирівнювання умов життя населення окремих регіонів |
Структурний поділ національної економіки через її відтворю-вольну структуру дає уявлення про найважливіші макроеко-номічні пропорції, базові співвідношення між стадіями відтворення ВВП, а тому дуже важливий. Йдеться про співвідношення: підрозділів суспільного виробництва, що відрізняються призначенням виробленого продукту (виробництво засобів виробництва, виробництво товарів споживання), розподілу сукупного суспільного продукту за вартістю (фонди відтворення, фонди накопичення, фонди споживання), співвідношення між якими суттєво змінюються залежно від конкретних завдань та стану економічної системи. Така структура національної економіки дуже важлива для виявлення рівня соціальної орієнтації, динаміки споживання і накопичення, ресурсоємності виробництва тощо. На її основі можна визначити інвестиційні можливості національної економіки та її експортну спрямованість.
Галузева структура економіки є її основним історичним підрозділом, що зумовлено процесом розвитку суспільного поділу праці, внаслідок якого відбувається диференціація галузей. Вона пов'язана із розподілом засобів виробництва і робочої сили між різними підгалузями і галузями.
Пялузева структура національної економіки являє собою сукупність галузей, тобто однорідних господарських одиниць з особливими умовами функціонування (випуск однорідної продукції чи використання однорідних ресурсів, однаковий функціональним змістом виконуваних операцій). До галузей належать: промисловість, будівництво, сільське господарство, торгівля, управління. При віднесенні підприємства, виду виробництва чи послуг до певної галузі економіки враховується, в першу чергу, така ознака, як призначення продукту чи послуги (хутрове - виробництво виробів із хутра), а також вид використаної сировини, або матеріалу (деревина) і особливий характер технологічного процесу. Кожна галузь економіки поділяється на комплексні підгалузі та види виробництва, які характеризуються різним ступенем диференціації виробництва. Так, у складі харчової промисловості налічується більше 20 підгалузей, які також поділяються на окремі види виробництва і види продукції.
Економіка кожної країни включає ті чи інші галузі виробництва залежно від її природних ресурсів, рівня розвитку техніки і технології, потреб економіки і споживачів в тих чи інших видах