- •Рецензенти:
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе 10
- •Тема 2. Наукові основи національних економік 41
- •Тема 3. Економічний потенціал національної економіки .71
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •28 Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.4. Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Моделі організації національного господарства
- •Ефективність національної економіки
- •2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.3. Моделі організації національного господарства
- •Наукові основи національних економік 56 Тема 2
- •Тема 2
- •60 Тема 2
- •Тема 2
- •2.4. Ефективність національної економіки
- •Наукові основи національних економік 64 Тема 2
- •Тема 2
- •68 Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни
- •72 Тема з
- •76 Тема з
- •78 Тема з
- •80 Тема з
- •84 Тема з
- •3.3. Демографічний і трудовий потенціал
- •92 Тема з
- •94 Тема з
- •96 Тема з
- •100 Тема з
- •101 Економічний потенціал національної економіки
- •Тема 4 політика економічного
- •Тема 4
- •116 Тема 4
- •118 Тема 4
- •Тема 4
- •124 Тема 4
- •126 Тема 4
- •127 Політика економічного зростання і розвитку національної економіки
- •128 Тема 4
- •130 Тема 4
- •Структура ввп за категоріями кінцевого використання (%)
- •132 Тема 4
- •Тема 4
- •136 Тема 4
- •Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування
- •142 Тема 4
- •Тема 4
- •Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
- •Ут.Ч. Мало-відходні ресурсозберігаючі
- •Нових технологічних процесів
- •Тема 4
- •5.1. Формування господарських комплексів національної економіки
- •152 Тема 5
- •Тема 5
- •156 Тема 5
- •158 Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •176 Тема 5
- •178 Тема 5
- •Тема 5
- •5.4. Роль і значення споживчого комплексу
- •181 Господарські комплекси національної економіки
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •6.1. Основні показники, що характеризують стан
- •190 Тема 6
- •Тема 6
- •6.3. Природоохоронна діяльність
- •Тема 6
- •Функціональна
- •Інфраструктура
- •Національного ринку
- •203 202 Тема 7
- •216 Тема?
- •224 Тема?
- •Тема 7
- •Роль держави
- •В регулюванні розвитку
- •Національної економіки
- •8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •246 Тема 8
- •248 Тема 8
- •8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •258 Тема 8
- •259 Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки
- •Тема 8
- •Тема 8
- •264 Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Інструменти регулювання Напрями Цілі економічної політики
- •Тема 9
- •9.3. Адміністративні і правові методи регулювання
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 10
- •Програмування
- •Та прогнозування розвитку
- •Національної економіки
- •10.1. Сутність соціально-економічної стратегії
- •Тема 10
- •294 Тема 10
- •296 Тема 10
- •Класифікація прогнозів
- •10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки
- •Тема 10
- •300 Тема 10
- •302 Тема 10
- •Тема 10
- •Види комплексних програм
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Фінансові інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.2. Бюджет у системі інструментів регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •330 Тема 11
- •331 Ння. Фінансові інструменти забезпечення функціонува
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.4. Податкова система і податне регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Грошово-кредитні інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 12
- •352 Тема 12
- •354 Тема 12
- •12.2. Інфляція в національній економіці
- •12.3. Цінове ренулювання економіки
- •356 Тема 12
- •Тема 12
- •360 Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Національна економіка
- •І міжнародна економічна
- •Інтеграція
- •13.1. Тенденції і фактори міжнародної економічної інтеграції
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •374 Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •380 Тема 13
- •Тема 14
- •14.1. Поняття економічної безпеки та її роль у системі національної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлений фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень зовнішньоекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •410 Тема 14
- •Додатки
- •428 Додатки
142 Тема 4
|
||
5. Світове співробітництво |
Міжнародне науково-технічне співробітництво, широкий обмін науковими результатами і технологіями |
Підвищення якості вітчизняного наукового потенціалу |
Високі темпи розвитку науково-технічного потенціалу є необхідною, але недостатньою умовою ефективної інноваційної діяльності. Особливе значення має створення високого рівня інноваційної сприйнятливості. В розвинених країнах, зокрема США, принципи формування інноваційної політики включають:
урядову підтримку фундаментальних досліджень і одно часно перенесення більшої частини витрат на прикладні дослідження на приватний сектор. Адміністрація підтри мує лише ті довгострокові прикладні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДЦКР), що мають по тенційно велике значення для держави;
встановлення пріоритетів у сфері науки і техніки, що, в основному, покладено на Адміністративно-бюджетне управління. При цьому процес формування пріоритетів спрямований на розширення асигнувань на НДЦКР і ре гулювання їх розподілу;
стимулювання перебудови промисловості згідно з планом економічного відродження фактично є непрямим фінан суванням НДДКР з боку приватного сектора (особливо перспективних робіт, прискорення впровадження ново введень).
В Японії державна політика пріоритетів передбачає два шляхи: по-перше, освоєння зарубіжного досвіду на основі закупівлі ліцензій; по-друге, розвиток власних досліджень і розробок. При цьому, якщо до початку 80-х років японський уряд віддавав перевагу освоєнню знань (процесів), то згодом він виступив ініціатором великих національних програму сфері НДЦКР, що свідчить про перехід до політики динамічного планування наукових досліджень і засвоєння нових технологій. Але формування політики у сфері НДДКР відбувається не під егідою єдиного центру, а як
Політика економічного зростання і розвитку національної економіки 143
результат жорсткої конкуренції між багатьма урядовими установами за фінансові ресурси і панівне становище у провідних
напрямах досліджень.
В умовах переходу до постіндустріального суспільства особливого значення набувають знання, як ресурс, що визначає конкурентні переваги країни у сучасному світі. На думку Да-ніеля Белла, сучасне «постіндустріальне суспільство являє собою суспільство знання у двоякому сенсі: по-перше, джерелом інновацій в усе більшій мірі стають дослідження та розробки (крім того, виникають нові відносини між наукою і технологією завдяки центральному місцю теоретичного знання), по друге, прогрес суспільства, який вимірюється зростаючою часткою ВВП та зростаючою часткою зайнятої робочої сили, все більш безпосередньо визначається успіхами в галузі знання». За підрахунками експертів, у 90-ті роки більш ніж 70 % росту ВВП по-стіндустріальних держав обумовлювалося підвищенням освітнього рівня працівників, поширенням нових інформаційних технологій та інших факторів, що належать до невловимих. Усвідомлення цього має знайти відповідне відображення у державній політиці. Зокрема, йдеться про важливість та необхідність забезпечення з боку держави для кожного індивідуума однакових стартових умов для його формування, становлення і розвитку незалежно від його соціального походження і майнового стану.
Інноваційна модель розвитку принципово змінює економічну організацію суспільства, матеріально-технічну базу виробництва та соціальні відносини. Тому не можуть залишатися без змін і функції держави. Дослідження сутності і закономірностей інноваційної діяльності багатьма вченими і практиками свідчить, що вона може бути ефективною, якщо буде задіяний такий важливий фактор, як державне регулювання. Водночас воно повинно доповнювати дію ринкових регуляторів (попиту та пропозиції, конкуренції, мотиваційних механізмів) у сфері розвитку науки і техніки, оскільки саме ринкові потреби є фундаментом активізації сучасних інновацій.
Протягом останніх років практично в усіх країнах значно підвищилася роль держави в реалізації інноваційної політики. При цьому формування механізму управління науково-технічною
2000
2001_ 2002 ^003 2004^ 2005_ 2006 2007 2008
144
політикою є важливим чинником оптимального розвитку науково-технічного потенціалу. Цей механізм, наприклад, у США, складається як результат вибору і прийняття рішень у кількох ключових сферах: розподіл державних ресурсів між різними секторами наукових досліджень і визначення структури державних наукових пріоритетів, виконання досліджень і розробок у державних наукових центрах; непряме державне стимулювання науки і освоєння її досягнень у приватному секторі господарства за допомогою податкової, амортизаційної, антитрестівської, патентної, зовнішньоторговельної політики, підтримка необхідного з точки зору темпів та ефективності НТП рівня конкуренції; формування інноваційного клімату в економіці та інфраструктури забезпечення досліджень і розробок, включаючи національні служби науково-технічної інформації, стандартизації, статистики, вивчення зарубіжного досвіду і міжнародного співробітництва, прогнозування науково-технічного розвитку.
Більшість розвинених країн перейшла від приватнопідприємницької моделі НТП, коли інноваційний цикл проводився силами компаній, до змішаної, ринково-державної моделі НТП, де значну частку адміністративної та фінансово-економічної відповідальності за інноваційну діяльність покладено на уряд. Це сталося і шляхом розробки різних прогнозів, формування науково-технічних програм, їх фінансування та організаційного забезпечення. Таке підвищення виявилося у створенні спеціальних управлінських структур, наприклад, у Франції - це Парламентське управління з питань відбору у галузі науки і техніки, у Німеччині - Комісія з оцінювання технології, у США - Управління з питань оцінювання технології. Європарламент прийняв резолюцію щодо створення європейського парламентського управління з питань оцінки пріоритетів і вибору в галузі науки і техніки. Більшість країн періодично друкують так звані білі книги, в яких відображаються пріоритети національної інноваційної політики.
В Україні масштаби інновацій ще не стали основою її економічного зростання, про що свідчать дані таблиці 4.5.
145
Політика економічного зростання і розвитку національної економіки
Таблиця 4.5
Іннов
придбання
машин та обладнання пов'язані з
упровадженням іннова-
Питома
вага підприємств,
що
займалися
інноваціями
підготовка
виробництва
для
впровадження
інновацій3
придбання
нових технологій3
дослідження!
розробки1
Загальна сума
витрат
182.7
249.8 407.7 250.0_ 419.8 754.6 563.7 2064.9І 2664.0І
у тому числі |
|
вну- |
ЗО- |
тріш- |
ВНІШ- |
ні |
НІ |
НДР |
НДР |
^074,5
1249.4 1865.6 1873.7 2717.5 3149.6 3489.2 7471.1, 7664.8
266.2
Г71.4
270.1
312.9
4453
612.3^
992.9
986.5^
1243,6
ДаніДвржкомстату України
З таблиці простежуються негативні тенденції у сфері інновацій: питома вага підприємств, що займаються інноваціями, в Україні зменшується. Це пов'язано, насамперед, із недостатнім фінансуванням даної сфери. Джерела фінансування технологічних інновацій представлені у наступній таблиці 4.6. Вони свідчать про незадовільну динаміку та нестабільність структури фінансування технологічних інновацій.
146