294 Тема 10

3. Адекватності	максимальне наближення теоретичної мо­делі до сталих тенденцій розвитку та вра­хування ймовірнісного характеру реальних процесів, виявлених тенденцій
4. Альтернатив­ності (варіант­ності)	передбачає розробку не одного, а декількох варіантів майбутнього розвитку. При цьо­му варіанти прогнозу можуть бути: песи­містичними - коли відображається нижня межа можливого розвитку, переважають негативні фактори впливу; оптимістични­ми- коли відображається нижня межа мож­ливого розвитку, переважають позитивні фактори впливу; стриманими (середніми), коли окреслюється найвірогідніша траєкто­рія майбутнього розвитку
5. Ефективності (оптимальності)	прогноз має бути точним, повним і реаль­ним та за критерієм максимізації економіч­ного ефекту - найкращим
6. Безперервнос­ті	коригування прогнозу по мірі надходження нових даних, фактів щодо об'єкта прогно­зування

Важливо враховувати, що прогноз є формою наукового пе­редбачення, тобто передбачення є поняттям ширшим. Перед­бачення - це випереджувальне відображення дійсності. Крім прогнозу, передбачення включає також такі форми як гіпотеза і план. Гіпотеза - характеризує наукове передбачення на рів­ні загальної теорії та відкритих на її підставі закономірностей, причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку об'єктів. Коли порівняти прогноз і гіпотезу, то прогноз має більшу досто­вірність, оскільки ґрунтується не лише на якісних, але й кіль­кісних показниках.

Прогнозування тісно пов'язане з плануванням. План (програ­ма)-це комплекс конкретних заходів, спрямованих на досяг­нення певних цілей. При цьому прогнозування може передувати процесу розробки плану, план і прогноз можуть розроблятися одночасно. Прогноз може також здійснюватися після прийнят-

Програмування та прогнозування розвитку національної економіки 295

тя управлінського рішення. Поряд з цим прогнозування і пла­нування можуть існувати окремо один від одного. Наприклад, існують об'єкти, які не підлягають плануванню, але можуть бути об'єктом прогнозування. Це політичні, демографічні, твор­чі процеси.

Відмінності між прогнозуванням і плануванням обумовлю­ють і відмінності в їх функціях. Якщо планування спрямоване на прийняття та реалізацію управлінських рішень, то метою прогнозування є створення наукових передумов для їх прийнят­тя. Тому основними функціями прогнозування є такі:

• науковий аналіз розвитку національної економіки. Він пе­ редбачає три стадії, яким відповідають певні етапи прогно­ зування: ретроспекцію - на якому досліджується історія розвитку об'єкта; діагноз на якому досліджується об'єкт з метою виявлення тенденцій його розвитку та вибору мето­ дів і моделей прогнозування; проекція- на якому за дани­ ми діагнозу розробляється прогноз об'єкта та здійснюється оцінка точності прогнозу;

• - дослідження об'єкта прогнозу на основі вибраних аль­ тернатив. Дає можливість нагромаджувати необхідні на­ укові матеріали для обґрунтування вибору управлінських рішень;

• - підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рішень. Передбачає розробку відповідних рекомендацій щодо конкретних заходів, форм і методів державного регулювання економіки;

• - оцінка можливих наслідків прийнятих рішень. Запропо­ новані рекомендації повинні супроводжуватися передба­ ченнями щодо результатів майбутнього державного втру­ чання в економічне життя суспільства.

Важливою характеристикою прогнозування є класифікація прогнозів (табл. 10.2). Вона здійснюється за різними критеріями: масштаб об'єкта прогнозування, час випереджання (прогнозний горизонт), елементи та напрями відтворення, функціональна ознака.