Тема 11

політики на 2010 рік визначено, що обсяги податкового боргу (недоїмки), який планується погасити за рахунок вжиття заходів підвищення платіжної дисципліни платників податків, повинні враховуватися при прогнозуванні дохідної частини бюджету.

Контрольні питання та завдання

1. З чого складається фінансова система України?

2. Які завдання і принципи фінансової політики?

3. Охарактеризуйте бюджетну систему України.

4. Поясніть природу міжбюджетних відносин.

5. Коли і чому виникає ризик фінансової дестабілізації вна­ слідок існування державного боргу?

6. Перелічіть позитивні і негативні економічні наслідки зрос­ тання державного боргу.

7. Які основні функції податків, їх сутність?

8. Що слугує критерієм поділу податків на прямі і непрямі?

9. Назвіть основні види податкових пільг.

10. Охарактеризуйте позитивні і негативні сторони механіз­ му податкових пільг.

Тема 12

Грошово-кредитні інструменти

Забезпечення функціонування

Національної економіки

1. Грошова система і грошово-кредитна політика

2. Інфляція в національній економіці

3. Цінове регулювання економіки

4. Валютний контроль у національній економіці

12.1. Грошова система і грошово-кредитна політика

Важлива роль у державному регулюванні економіки належить грошово-кредитній політиці, як діяльності держави, спря­мованій на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відпо­відно до поставлених цілей.

Об'єктом грошово-кредитної політики є пропозиція та по­пит на грошовому ринку. Обіг грошової маси (монет і паперових грошей), чеки, що створюються на основі депозитних вкладів у комерційних банках, та інші фінансові документи і платіжні засоби становлять грошову систему країни. Вона історично сформована в кожній країні і є законодавче встановленою фор­мою організації грошового обігу. Держава визначає грошову оди­ницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу та порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти.

Суб'єктом грошово-кредитної політики є Центральний банк України. Регулювання грошового обігу - головна функція цен­трального банку в усіх країнах світу з метою створення нормаль­них умов для ефективного функціонування суб'єктів економіки. Воно передбачає відслідкування не лише загальної кількості, але

350

Тема 12

Грошово-кредитні інструменти забезпечення функціонування...

351

й пропорцій між видами грошей. Інколи (в необхідних випад­ках) центральний банк, регулюючи грошовий обіг, використовує прямі дії на грошовому ринку шляхом емісії грошових знаків чи випуску нових боргових зобов'язань. Проте основною фор­мою регулювання грошового ринку з боку центрального банку в умовах ринкової економіки є непрямий вплив на грошовий обіг через комерційні банки та інші кредитні інститути.

Для регулювання грошової пропозиції в світовій економічній практиці використовуються операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки процента і нормативу обов'язкових резервів комерційних банків. Шляхом купівлі чи продажу на відкритому ринку казначейських цінних паперів центральний банк може або здійснити вливання грошових резервів у грошово-кредитну систему країни, або частково їх вилучити. Зміною облікової став­ки процента міжбанківський кредит, що надається центральним банком для комерційних банків, можна зробити дорогим або де­шевим. Зміна норми обов'язкових резервів комерційних банків призводить або до скорочення, або до збільшення надлишкових резервів і до відповідної зміни грошової пропозиції.

Грошово-кредитна політика являє собою частину, один з еле­ментів загальної економічної політики держави і визначається пріоритетами і цілями уряду. Кінцевою метою зазвичай є: ста­більність економічного зростання, низький рівень безробіття, низька інфляція, стабільність цін, стійкий платіжний баланс. Серед цілей грошово-кредитної політики держави виділяються довгострокові (безінфляційна економіка в умовах відсутності безробіття) та короткострокові (підтримка певного рівня грошо­вої маси в обігу, розміру банківських резервів і облікової ставки проценту).

З приводу впливу грошово-кредитної політики на стан еко­номіки в цілому виділяється протистояння двох концепцій: нео-кейнсіанської та монетаристської. Якщо кейнсіанці вважають грошово-кредитну політику другорядним засобом стабілізації економіки порівняно із бюджетно-податковою, то монетарне™ стверджують, що загальний стан економіки безпосередньо за­лежить від грошової пропозиції.

Грошово-кредитне регулювання полягає у впливі держави на грошовий обіг, обсяг грошової маси та ціну кредиту. Держава через центральний банк здатна регулювати емісію, загальну

грошову масу, встановлювати граничні ставки банківського позичкового процента і впливати через облікову ставку, норму резервування та інші нормативи, що встановлюються централь­ним банком, надавати пільгові позички, випускати облігації та інші цінні папери. Таке регулювання здатне зміняти грошові потоки і нагромадження і, тим самим, впливати на економічні процеси, боротися з високим рівнем інфляції.

Політика НБУ як суб'єкта грошово-кредитної політики в Укра­їні в останні роки спрямована на підтримання купівельної спро­можності гривні, стабілізацію фінансових ринків та розвиток банківської системи, що відобразилося у зростанні реальних гро­шей в економіці з метою задоволення попиту на гроші, який ви­ник у результаті активізації економічної діяльності в цей період, зростанні кредитування реального сектора економіки. Відбулися позитивні тенденції у структурі грошової маси в напрямі певного скорочення готівки, зростання грошової маси в національній валюті. Така політика відіграла суттєву роль у забезпеченні фі­нансової стабільності та підтримці економічного зростання.

Сьогодні в світі поширені два підходи до грошово-кредитного регулювання. Перший підхід- більшою мірою розповсюджений у країнах, які мають масштабну економіку. В якості основного цільового орієнтира грошово-кредитної політики приймаєть­ся граничний рівень інфляції. Інші цільові орієнтири відносно темпів девальвації можуть і не встановлюватися, основним ін­струментом грошово-кредитної політики виступає норма про­цента. В умовах другого підходу саме стабільність валютного курсу є найважливішою умовою як для досягнення низьких тем­пів інфляції, так і для стійкого розвитку зовнішньоекономічної діяльності і економіки в цілому. Цей підхід більш широко засто­совується в невеликих країнах, економіка яких характеризу­ється високим ступеннем відкритості (відношення експорту та імпорту до ВВП при інших рівних умовах об'єктивно вище для

малих економік).

Регулювання обсягів кредитування та грошової емісії здійсню­ється, насамперед, з метою впливу на господарську активність. Основними інструментами такого регулювання виступають про­центна політика Національного банку (регулюванням облікової ставки, ставки рефінансування, ломбардної ставки, депозитної ставки), політика резервування (встановленням Національним