180

Тема 5

та економічних передумов, що дозволять підвищити ефектив­ність такого розвитку, забезпечуючи соціальне гарантовані мінімальні потреби населення у фізкультурно-оздоровчих по­слугах.

5.4. Роль і значення споживчого комплексу

Про значення соціально-споживчого комплексу національ­ної економіки може свідчити вже його структура. Соціальна-споживчий комплекс об'єднує виробництво матеріальних благ і послуг для населення та включає торгівлю і громадське харчуван­ня, побутове обслуговування населення та житлово-комунальне господарство. Особливість його функціонування полягає в тому, що через суб'єкти господарювання (підприємства, організації, фірми тощо) здійснюється доведення до населення товарів і по­слуг.

Торгівля являє собою виокремлену (на основі суспільного поділу праці) сукупність підприємств, що реалізують товари народного споживання шляхом купівлі-продажу. Розширення торговельної діяльності призводить до економії живої та уре­чевленої праці, пов'язаної з реалізацією товарів, прискорює обіг суспільного продукту, сприяє більш повному задоволенню осо­бистих потреб.

Торгівля як самостійна, одна з великих галузей економіки до­зволяє звільнити галузі, що виробляють товари, від необхідності самостійно реалізувати ці товари, що призводило б до розпоро­шення та неекономного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Орієнтація на реалізацію товарів створює об'єктивні передумови для прискорення товарообігу, зменшення часу перебування товарів у сфері обігу, що дає великий народ­ногосподарський ефект. Цьому сприяє створення спеціальної матеріально-технічної бази (складська і товарна мережі, спеці­альні транспортні засоби), розробка спеціальних технологічних процесів (із транспортування, зберігання, підготовки до прода­жу товарів і т. д.), підготовка спеціальних кадрів.

181 Господарські комплекси національної економіки

Торгівля поділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня торгівля здійснює реалізацію товарної продукції на внутріш­ньому ринку країни. Вона охоплює оптову і роздрібну торгів­лю. Саме роздрібна торгівля завершує процес товарного обігу, оскільки за її допомогою товари, що вироблені в інших галузях, доводяться до споживача. Основним показником діяльності тор­гівлі є товарооборот - продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задо­волення особистих потреб в обмін на його грошові доходи або підприємствам - для подальшої переробки чи продажу. Цей по­казник значною мірою відображає і рівень життя населення. Зростання товарообороту та різке розширення асортименту товарів призводить до розширення торгової мережі і торгових площ за рахунок різних джерел фінансування. Будівництво су­пермаркетів формує нові стимули до розвитку торгівлі.

Негативні процеси, що спостерігалися в торгівлі в першій по­ловині 90-х років, обумовлені економічною кризою, гіперінфля­цією і різким зниженням у цей період життєвого рівня населен­ня. Цей період характеризувався серйозними змінами в торгівлі: здійснювалася політика створення рівних умов для приватних і державних структур, приватизація та оренда торгових при­міщень, оновлення асортименту товарів.

Перспектива розвитку торгівлі пов'язана зі стабільним забез­печенням різних верств населення високоякісними товарами в широкому асортименті при високому рівні обслуговування. Досягненню таких цілей повинна сприяти система заходів щодо розширення асортименту вітчизняних товарів, розвиток інфра­структури товарних ринків, системи торгового обслуговування соціальнонезахищених груп населення, вдосконалення методів організації торгівлі.

Проникненню вітчизняної продукції на внутрішній ринок сприяє поглиблення інтеграції роздрібної торгівлі з товарови­робниками - підприємствами промисловості, сільгосппідпри­ємствами і фермерськими господарствами з поставки продук­тів тваринництва й рослинництва на взаємовигідних умовах. Збільшенню обсягів продажу вітчизняних товарів і створенню конкурентного середовища підприємств сприятиме розширення фірмової торгівлі і вдосконалення її функціонування. Розвиток

182