- •Рецензенти:
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе 10
- •Тема 2. Наукові основи національних економік 41
- •Тема 3. Економічний потенціал національної економіки .71
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •28 Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.4. Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Моделі організації національного господарства
- •Ефективність національної економіки
- •2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.3. Моделі організації національного господарства
- •Наукові основи національних економік 56 Тема 2
- •Тема 2
- •60 Тема 2
- •Тема 2
- •2.4. Ефективність національної економіки
- •Наукові основи національних економік 64 Тема 2
- •Тема 2
- •68 Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни
- •72 Тема з
- •76 Тема з
- •78 Тема з
- •80 Тема з
- •84 Тема з
- •3.3. Демографічний і трудовий потенціал
- •92 Тема з
- •94 Тема з
- •96 Тема з
- •100 Тема з
- •101 Економічний потенціал національної економіки
- •Тема 4 політика економічного
- •Тема 4
- •116 Тема 4
- •118 Тема 4
- •Тема 4
- •124 Тема 4
- •126 Тема 4
- •127 Політика економічного зростання і розвитку національної економіки
- •128 Тема 4
- •130 Тема 4
- •Структура ввп за категоріями кінцевого використання (%)
- •132 Тема 4
- •Тема 4
- •136 Тема 4
- •Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування
- •142 Тема 4
- •Тема 4
- •Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
- •Ут.Ч. Мало-відходні ресурсозберігаючі
- •Нових технологічних процесів
- •Тема 4
- •5.1. Формування господарських комплексів національної економіки
- •152 Тема 5
- •Тема 5
- •156 Тема 5
- •158 Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •176 Тема 5
- •178 Тема 5
- •Тема 5
- •5.4. Роль і значення споживчого комплексу
- •181 Господарські комплекси національної економіки
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •6.1. Основні показники, що характеризують стан
- •190 Тема 6
- •Тема 6
- •6.3. Природоохоронна діяльність
- •Тема 6
- •Функціональна
- •Інфраструктура
- •Національного ринку
- •203 202 Тема 7
- •216 Тема?
- •224 Тема?
- •Тема 7
- •Роль держави
- •В регулюванні розвитку
- •Національної економіки
- •8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •246 Тема 8
- •248 Тема 8
- •8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •258 Тема 8
- •259 Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки
- •Тема 8
- •Тема 8
- •264 Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Інструменти регулювання Напрями Цілі економічної політики
- •Тема 9
- •9.3. Адміністративні і правові методи регулювання
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 10
- •Програмування
- •Та прогнозування розвитку
- •Національної економіки
- •10.1. Сутність соціально-економічної стратегії
- •Тема 10
- •294 Тема 10
- •296 Тема 10
- •Класифікація прогнозів
- •10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки
- •Тема 10
- •300 Тема 10
- •302 Тема 10
- •Тема 10
- •Види комплексних програм
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Фінансові інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.2. Бюджет у системі інструментів регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •330 Тема 11
- •331 Ння. Фінансові інструменти забезпечення функціонува
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.4. Податкова система і податне регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Грошово-кредитні інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 12
- •352 Тема 12
- •354 Тема 12
- •12.2. Інфляція в національній економіці
- •12.3. Цінове ренулювання економіки
- •356 Тема 12
- •Тема 12
- •360 Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Національна економіка
- •І міжнародна економічна
- •Інтеграція
- •13.1. Тенденції і фактори міжнародної економічної інтеграції
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •374 Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •380 Тема 13
- •Тема 14
- •14.1. Поняття економічної безпеки та її роль у системі національної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлений фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень зовнішньоекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •410 Тема 14
- •Додатки
- •428 Додатки
Тема 1
Контрольні питання та завдання
1. Що таке національна економіка як господарська систе ма?
Що таке національна економіка як наука, навчальна дис ципліна?
Назвіть основні принципи функціонування національної економіки.
Які загальні ознаки національної економіки?
Охарактеризуйте економічні і позаекономічні фактори, що обумовлюють розвиток національних економічних систем.
Охарактеризуйте основні передумови функціонування на ціональної економіки.
Яким чином політичні передумови визначають ефектив ність національної економіки?
Охарактеризуйте основні макроекономічні структури еко номіки
З чим пов'язане виникнення Системи національних ра хунків?
10. Охарактеризуйте основні показники СНР.
ТЕМА 2
НАУКОВІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК
Теоретичні погляди на природу, характеристики і роз виток національних економік
Типи економічних господарських систем, критерії їх кла- сифікації
Моделі організації національного господарства
Ефективність національної економіки
2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік
Виходячи із того положення, що національна економіка є складовою економічної науки, теорії економіки, в якій світові економічні досягнення покладені на національний грунт, враховують історію розвитку, ментальність того чи іншого народу, теоретичні погляди на її природу та характеристики. З одного боку, вони ґрунтуються на світових наукових здобутках, а з іншого - базуються на наукових досягненнях, отриманих ученими, які виходять із спільності національних інтересів та спрямовані насамперед на об'єднання й розвиток своєї нації. Дослідження системи економічних інтересів конкретної нації на певному історичному етапі її розвитку розширює специфічне бачення предмета економічної теорії, сама ця теорія відносно відокремлюється і стає «національною економією». Представники однієї національної школи починають бачити економічні проблеми інших націй крізь призму власного розуміння предмета і методу своєї науки. Однак, у тому й іншому випадку досягнення теорії економіки постійно еволюціонують, враховуючи динамічний, поступальний розвиток світових і національних економічних тенденцій, зумовлених динамікою реального життя.
42
Тема 2
Наукові основи національних економік
43
Тобто, теоретичні погляди на природу і характеристики національних економік засновуються на врахуванні, насамперед, таких фундаментальних принципів розвитку національних соціально-економічних систем, як 1) історизм та 2) адекватність: а) основам економічної теорії, б) обраній моделі господарювання, в) сформованій системі міжгосподарських зв'язків.
Методологічною основою вивчення «національних систем» є «Історична школа». Ця школа, незважаючи на назву, по суті відображає не стільки «історичний», скільки «соціально-історично-економічний» підхід до вивчення конкретних національних процесів і явищ. Головна особливість такого методологічного підходу полягала у тому, що так звані «історики» (які насправді були економістами), на відміну від «класиків» включили у свої дослідження разом з економічними і позаекономічні фактори. Вони вперше одночасно дослідженнями історичного контексту розпочали дослідження всього спектра соціально-економічних проблем.
Складні національні соціально-економічні системи розглядалися ними як комплекс моральних, правових, соціальних, економічних, політичних та інших інститутів.
Методологія «істориків» постійно еволюціонувала, збагачувалась, трансформувалась у нові наукові концепції. При цьому особливий акцент ставився на конкретну теорію і практику управління національним господарством з урахуванням усього різноманіття притаманних даному господарству характерних рис.
Спочатку «історики» приділили увагу пошукам «неекономічних» чинників, що впливають на економіку тієї або іншої країни - природні географічні, ландшафтні; державний устрій і особливості правової системи; рівень розвитку науки і техніки; релігійні погляди; соціально-психологічні особливості «національного духу». Іншими словами, особливістю методології досліджень представників «історичної школи» був аналіз економіки з погляду всіх історичних аспектів життя конкретної нації - історії розвитку його культури, науки, мистецтв, індустрії, моралі, релігії, державних інститутів і так далі. Можна стверджувати, що вони першими застосували так званий «цивілізаційний підхід» як наукову методологію.
Першість у розвитку «історико-національної методології» належить «німецькій національній політекономії». Науково обґрунтована соціально-економічна доктрина заснована на дослідженні неекономічних чинників була спрямована проти «класичної», а її засновником був Фрідріх Ліст. Основна робота Ф. Ліста має повну назву «Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика і німецький митний союз» (до світової скарбниці знань увійшла зі скороченою назвою «Національна система»). Зокрема, Ф. Ліст писав: «Як характерну особливість системи, яку я висуваю, я утверджую національність. Вся моя будівля заснована на природі нації як посередника між індивідууми та людством».
Ф. Ліст заперечував існування «загальних та універсальних законів» і пропонував досліджувати, перш за все, особливості національної соціально-економічної системи, а практичною його метою було вироблення конкретних рекомендацій урядам у здійсненні національної політики. Головним предметом досліджень він вважав визначення ролі держави в конкретній історичній ситуації, її організуючу роль для «відродження» національних продуктивних сил суспільства.
«Національна система» Ф. Ліста надзвичайно цілісна, органічна і концептуальна. Всупереч поширеній у літературі думці, Ф. Ліст не заперечував підходів «класичної політекономії», але вважав, що деякі її висновки є малопридатними для країн з перехідними економіками взагалі і для національної економіки Німеччини зокрема. Його доктрина, пройнята болем за долю Німеччини, має велике значення для всіх постсоціалістичних країн, у тому числі для нашої «трансформаційної системи». Висновки Ф. Ліста набули особливого значення сьогодні. Він обґрунтував ряд принципово нових наукових положень: висунув «теорію продуктивних сил» нації, розробив концепцію «стадій» економічного розвитку, велику увагу приділив соціально-економічній ролі держави взагалі, а в «перехідний період» стадіального розвитку, зокрема, займався питаннями «економічного націоналізму і економічного виховання нації».
З позицій сьогодення справедливо стверджується, що Ф. Ліст, як видатний учений, переклав загальні соціально-економічні принципи мовою конкретних національних соціально-економічних систем.
44