- •Рецензенти:
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе 10
- •Тема 2. Наукові основи національних економік 41
- •Тема 3. Економічний потенціал національної економіки .71
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •28 Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.4. Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Моделі організації національного господарства
- •Ефективність національної економіки
- •2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.3. Моделі організації національного господарства
- •Наукові основи національних економік 56 Тема 2
- •Тема 2
- •60 Тема 2
- •Тема 2
- •2.4. Ефективність національної економіки
- •Наукові основи національних економік 64 Тема 2
- •Тема 2
- •68 Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни
- •72 Тема з
- •76 Тема з
- •78 Тема з
- •80 Тема з
- •84 Тема з
- •3.3. Демографічний і трудовий потенціал
- •92 Тема з
- •94 Тема з
- •96 Тема з
- •100 Тема з
- •101 Економічний потенціал національної економіки
- •Тема 4 політика економічного
- •Тема 4
- •116 Тема 4
- •118 Тема 4
- •Тема 4
- •124 Тема 4
- •126 Тема 4
- •127 Політика економічного зростання і розвитку національної економіки
- •128 Тема 4
- •130 Тема 4
- •Структура ввп за категоріями кінцевого використання (%)
- •132 Тема 4
- •Тема 4
- •136 Тема 4
- •Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування
- •142 Тема 4
- •Тема 4
- •Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
- •Ут.Ч. Мало-відходні ресурсозберігаючі
- •Нових технологічних процесів
- •Тема 4
- •5.1. Формування господарських комплексів національної економіки
- •152 Тема 5
- •Тема 5
- •156 Тема 5
- •158 Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •176 Тема 5
- •178 Тема 5
- •Тема 5
- •5.4. Роль і значення споживчого комплексу
- •181 Господарські комплекси національної економіки
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •6.1. Основні показники, що характеризують стан
- •190 Тема 6
- •Тема 6
- •6.3. Природоохоронна діяльність
- •Тема 6
- •Функціональна
- •Інфраструктура
- •Національного ринку
- •203 202 Тема 7
- •216 Тема?
- •224 Тема?
- •Тема 7
- •Роль держави
- •В регулюванні розвитку
- •Національної економіки
- •8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •246 Тема 8
- •248 Тема 8
- •8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •258 Тема 8
- •259 Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки
- •Тема 8
- •Тема 8
- •264 Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Інструменти регулювання Напрями Цілі економічної політики
- •Тема 9
- •9.3. Адміністративні і правові методи регулювання
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 10
- •Програмування
- •Та прогнозування розвитку
- •Національної економіки
- •10.1. Сутність соціально-економічної стратегії
- •Тема 10
- •294 Тема 10
- •296 Тема 10
- •Класифікація прогнозів
- •10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки
- •Тема 10
- •300 Тема 10
- •302 Тема 10
- •Тема 10
- •Види комплексних програм
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Фінансові інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.2. Бюджет у системі інструментів регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •330 Тема 11
- •331 Ння. Фінансові інструменти забезпечення функціонува
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.4. Податкова система і податне регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Грошово-кредитні інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 12
- •352 Тема 12
- •354 Тема 12
- •12.2. Інфляція в національній економіці
- •12.3. Цінове ренулювання економіки
- •356 Тема 12
- •Тема 12
- •360 Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Національна економіка
- •І міжнародна економічна
- •Інтеграція
- •13.1. Тенденції і фактори міжнародної економічної інтеграції
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •374 Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •380 Тема 13
- •Тема 14
- •14.1. Поняття економічної безпеки та її роль у системі національної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлений фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень зовнішньоекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •410 Тема 14
- •Додатки
- •428 Додатки
Тема 5
Господарські комплекси національної економіки
161
Загальний вплив
через формування сприятливого
інвестиційного клімату
Завдання держави
Зменшення ролі
держави в економіці, сприятливі та
відносно низькі загальні податкові
ставки
Основні інструменти
У межах проведення нової промислової політики, основні положення якої визначені Концепцією державної промислової політики та Державною програмою розвитку промисловості на 2003-201 1 роки, в Україні здійснюється формування конкретного комплексу методів і засобів державного регулювання промислового комплексу.
Особливості сучасної моделі державного регулювання промислового комплексу тісно пов'язані з необхідністю забезпечення в Україні довгострокового зростання. Досягнення довгострокових цілей розвитку вимагає адаптації промислового комплексу до тенденцій розвитку інформаційно-індустріального суспільства з домінуванням високих технологій, наукоемних виробництв. Тому реалізація потенційних переваг, закладених у промисловості, підвищення конкурентоспроможності промислової продукції визначаються не тільки загальними обсягами інвестицій, а й їх спрямуванням у найбільш перспективні галузі й виробництва, покращення технологічної структури промисловості на базі переходу до більш високих технологій. Загальна стратегія розвитку промисловості має бути зорієнтована на ресурсозберігаючий наукоємний тип відтворення. Йдеться про інформаційні технології, мікроелектроніку, точне машинобудування, приладобудування, нові матеріали різного призначення та обладнання.
Розв'язання таких завдань суттєво ускладнено тим, Ідо на етапі становлення незалежності особливо значних втрат зазнали саме наукоємні галузі обробної промисловості, які на порозі
XXI ст. визначали конкурентоздатність національної економіки. Сьогодні одним із негативних факторів розвитку промислового комплексу є домінування низьких технологічних укладів, застарілих технологічних і конструкторських рішень.
Регулювання з боку держави базисних макроекономічних від-творювальних пропорцій, прогресивних структурних зрушень здатне сприяти забезпеченню довгострокового економічного зростання. У зв'язку з цим серед основних стратегічних завдань державного регулювання промислового комплексу особливого значення набувають:
структурна перебудова;
технічне й технологічне оновлення;
розвиток імпортозамінного та експортного виробництва;
формування національного ринку конкурентоспроможної продукції;
забезпечення екологічності виробництва;
- раціональне розміщення на території країни.
Першорядне значення має встановлення оптимальних структурних співвідношень між розвитком окремих галузей, враховуючи їх внесок, насамперед, до створення доданої вартості та сформований там рівень проміжного споживання. За експертними оцінками, втрати доданої вартості від збільшення частки проміжного споживання становлять не менше 1 /5 її загального обсягу, внаслідок чого недобираються десятки мільярдів гривень ВВП щорічно. Галузі проміжного продукту (харчова промисловість, текстильна і шкіряна промисловість, хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби, а також металургія і обробка металу, де частка проміжного споживання перевищує 70 % у вартісній структурі випуску продукції), відповідно дають незначний внесок у створення доданої вартості. Крім того, вони здійснюють ціновий тиск на галузі з виробництва кінцевих продуктів, які працюють в умовах низької рентабельності і не можуть формувати ресурси для розширеного відтворення. Тому найбільш продуктивним є випереджаючий розвиток галузей, що здатні забезпечити додаткові ресурси доданої вартості.
Принциповою рисою промислової політики є орієнтація на розвиток обробної промисловості, перехід до наукомісткої високотехнологічної продукції. Необхідно ефективно використати потужності машинобудування, металургії та хімічної про-
162