Тема 1

Національна економіка: загальне та особливе

17

• організаційна, що включає сукупність суб'єктів господарю­ вання: організації, установи, підприємства, галузі, регіони, їх взаємовідносини та взаємозв'язки;

• структурна, що включає низку господарських комплексів: промисловий, аграрний, будівельний тощо;

• функціонально-ресурсна, що включає сукупність потенці­ алів, серед яких: природно-ресурсний, виробничий, тру­ довий, науково-технічний тощо;

• інституційна, що включає сукупність інститутів держави і ринків, серед останніх: ринок засобів виробництва, ринок товарів і послуг, ринок капіталів, ринок цінних паперів, ринок праці тощо.

Для всіх підсистем національної економіки, в свою чергу, притаманні ряд відповідних характеристик і параметрів, по­казників. Так, динаміка відтворювального процесу, що охоплює сукупність практично всіх соціально-економічних процесів, які відбуваються в національній економіці характеризується насам­перед обсягом виробництва, темпами розвитку та пропорціями, що характеризують цей процес. У цілому ключовими параметра­ми, що характеризують стан, тенденції, закономірності розви­тку національної економіки, а також її роль та місце в системі світогосподарських зв'язків і світовій економіці виступають її ефективність та конкурентоспроможність.

Національна економіка відіграє особливу роль в управлінні розвитком господарства з урахуванням інтересів держави та допомагає вирішити низку важливих завдань:

1. Як складова теорії економіки та загальної економічної теорії досліджує специфічні форми реалізації об'єктивних економічних законів, що проявляються у вигляді окремих закономірностей, обсягів, темпів і пропорцій розвитку соціально-економічних про­ цесів розширеного відтворення.

2. Як наука відображає макроекономічний підхід до відтворю­ вального процесу, розглядає економіку країни в узагальненому вигляді і у такому аспекті характеризує економічне життя кра­ їни, оцінює її потенціали, ринки, стан, досягнення та недоліки, проблеми та перспективи. Отримані дані дають можливість здійснювати міжкраїнні порівняння.

3. Як сфера людської діяльності на основі поглибленого аналізу світової та вітчизняної практики досліджує типи на-

ціональних господарських систем, форми організації та управ­ління ними, розробляє господарські рішення, які охоплюють конкретні відтворення на певному проміжку часу, реалізуючи ці рішення на макроекономічному рівні з урахуванням соціально-економічних процесів, що відбуваються в даний момент.

4. Як навчальна дисципліна покликана підвищувати якість людського фактора соціально-економічного розвитку. Володіючи знаннями щодо чинників, які визначають стан, закономірності та тенденції розвитку господарської системи, застосовувати їх на практиці, вносити відповідні корективи в господарські рі­шення щодо стабілізації, розвитку та ефективності економіки країни, у зміст і характер соціальної, демографічної, економіч­ної, структурної, грошово-кредитної, інвестиційно-інноваційної, валютної та іншої політики держави.

Отже, сутність національної економіки як науки і сфери госпо­дарської практики зводиться до того, щоб на основі об'єктивного наукового аналізу обґрунтовувати стратегію і тактику соціально-економічної політики держави, створювати нормальні умови соціального розвитку, зростання доходів та рівня споживання населення, забезпечувати соціальний захист і соціальну під­тримку громадян у цілому і кожного громадянина окремо.