Тема 11

Фінансові інструменти забезпечення функціонування...

333

• виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують за­ лучення додаткових резервів;

• розвитку (внаслідок різноманітних факторів) кризових явищ в економіці, що вимагає вжиття заходів, спрямова­ них на стабілізацію та ефективність економіки.

Бюджетний дефіцит за певної політики держави здатен ви­конувати певні регулюючі функції, а саме, коли перевищення видатків над доходами допускається під час спаду виробництва, а в період економічного піднесення доходи перевищують видат­ки (з'являється профіцит бюджету). Розміри бюджетного дефіци­ту суттєво визначають темпи економічного розвитку, тенденції зміни зайнятості, процентної ставки та цінові коливання.

Негативні наслідки дефіциту державного бюджету пов'язані з інфляцією та порушеннями ринкової мотивації приватних фі­нансових інститутів. Тому лише за умови врахування якості де­фіциту бюджету та обґрунтованого вибору джерел його покриття (основними з яких можуть бути: додаткова емісія готівкових грошей; продаж державних цінних паперів; державні позики та посилення податкового навантаження) може вирішувати­ся питання збалансування державного бюджету. Проведення в Україні політики уникнення неконтрольованої емісії та по­криття значної частки бюджетного дефіциту за рахунок випуску і розміщення державних цінних паперів відповідатиме вимогам ефективності державного регулювання та забезпечення на цій основі стійкості її економічної системи.

У світовій практиці під час економічних спадів держави, як правило, намагаються максимізувати обсяги запозичень, що перешкоджають різкому падінню сукупного попиту, стабілізують таким чином національну економіку. Водночас уряд повинен обережно підходити до залучення нових позик, враховуючи всі його позитиви та негативи (табл. 11.2).

Таблиця 11.2

Позитивні і негативні економічні наслідки зростання державного боргу

Держав­ний борг

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

здійснення біль­ших сукупних витрат порів­няно з виробле­ним національ­ним доходом, можливість фінансувати інвестиції, що не забезпечу­ються внутріш­німи заоща­дженнями

зовніш­ній

ревальвація обмінного курсу національ­ної валюти, що спричиняє зменшення чистого експорту, скорочення випуску і рівня зайнятості в експортних та імпор-тозамінних галузях, зменшення міжна­родних резервів через відтік капіталу, що спричинює тиск на національну валюту, скорочення імпорту, що змен­шує рівень інвестицій та споживання, вразливість до коливань кон'юнктури на світових товарних і фондових рин­ках, періодичне виникнення боргових криз

11.3. Боргова політика та її вплив на національну економіку

Дієвість державного регулювання економіки шляхом зміни бюджетних видатків та бюджетного дефіциту тісно пов'язана з виникненням державного боргу- загальної суми накопиченої заборгованості держави. Розрізняють внутрішній борг держа­ви, а саме банкам-кредиторам і власникам державних цінних паперів, і зовнішній- іноземним урядам, іноземним приватним особам і організаціям та міжнародним фінансовим установам.

стимулювання сукупного по­питу, що поси­люється дією ефекту мульти­плікатора

внутріш­ній

підвищення рівня оподаткування зі зниженням стимулів до економічної активності та розширенням тіньової економіки; скорочення державних видатків, що загостює соціальні і еко­ номічні проблеми у суспільстві, витіс­ нення приватних інвестицій, що веде до зменшення основних виробничих фондів країни

Прийнятним вважається такий розмір державного боргу, який не створює перешкод для подальших запозичень, дозволяє державі без проблем обслуговувати накопичені борги за рахунок

334