Тема 8

251

Неокласич­ний напрям (теорія раціо­нальних очі­кувань, нео­класичний синтез)

Неокейнсі-анський на­прям

Неолібераль­ний напрям («економіка пропозиції»)

Представники англійської класичної школи (А. Сміт, Д. Рікардо та ін.) надавали винятково важливого значення зростанню ви­робництва багатства народів, його розподілу та об'єктивним законам, що ними управляють.

Таблиця 8.3 Основні теорії макроекономічного регулювання

Назва теорії	Період	Представники	Основні положення
Мерканти­лізм	ХУ-ХУІІ ст.	А. Монкретьєн, Е. Міссель-ден, Т. Ман,	Активна роль держави у роз­витку економіки,
		Дж. Чайлд	зокрема, міжна­родної торгівлі
Класична те-		Ф. Кене,
орія (фізіокра-	ХУШ-	А. Р. Ж. Тюрго,	Обмежене втру-
ти, англійська (промислова)	початок XIX ст.	А. Сміт, Д. Рікар­до, С. Сісмонді,	держави в еконо-
школа		Ж. Б. Сей,
			Активна дер-
	ХІХ-до		жавна політи-
Кейнсіан-	кінця	Дж. М. Кейнс,	ка, спрямована
ство	70-х рр.	Д-Д'ю	на стимулюван-
	XX ст.		ня сукупного по-
			питу
			Обмежене втру-
Монетаризм	70-90-ті рр. XX ст.	М. Фрідмен, Ф. Кейген, К. Бруннер	чання держави в економіку, ак­тивізація політи-
			ки регулювання
			грошового обігу

А. Маршалл, Дж. С. Мілль, А. Пігу, Ф. Хайєк, Р. Лукас, Дж. То-бін, Т. Серджент, Д. Мут,

80-90-ті рр. XX ст.

Друга по­ловина 60-х рр. XX ст.

Р. Клауер, Р. Бер-роу, Г. Гросманн, П. Девідсон

В. Ойкен, А. Лаффер, М. Фельдстайн, Р. Манделла, П. Робертс

50-ті рр. XX ст.

Мінімальне втру­чання держави через існування в розвиненій рин­ковій економіці тенденції до рів­новаги та ста­більності завдяки конкуренції Активне втру­чання держави в економіку вна­слідок збережен­ня в ринковій економіці корін­них причин, здат­них викликати , нестабільність та неефективне ви­користання ре­сурсів Усунення дер­жавного втру­чання в еконо­міку, орієнтація на стимулюван­ня пропозиції, формування і за­хист конкурент­ного господар­ського порядку

Однак спільним є те, що обидві школи виходили з тези невтру­чання держави в економіку, категорії «невидимої руки» (іпуізіЬІе папи), концепції так званого «нічного сторожа». Найвизначніші економісти XIX ст. - Джон Стюарт Мілль та Насо-старший - опри­люднили доктрину, відому як «1аі88Є2-Гаіге» - «дозволяйте робити

Тема 8

(чого хочуть), яка не визнавала втручання уряду в справи при­ватного сектора. Урядові відводилася роль, що обмежувалася виконанням в основному фіскальних та емісійних функцій. По­чинаючи з 20-х років XX ст, розвиваються ідеї мінімалістської держави. Спираючись на традиційні положення неокласичної ринкової концепції, її представники (Л. Мізес, Ф. Хайєк, М. Фрід-мен) неухильно висловлювали думку про неефективність дер­жавного втручання в економіку.

Однак у 30-х роках XX ст. ринкові невдачі періоду Великої депресії, глибока і затяжна криза не змогли бути подолані рин­ковою системою, що згідно з класичними уявленнями мало від­бутися автоматично, внаслідок притаманних їй саморегулюю­чих механізмів. Способи виходу з депресії запропонувала нова економічна теорія - кейнсіанство, засновником якої був Джон Мейнард Кейнс. Кейнсіанство панувало в економічній теорії та практиці господарського регулювання упродовж багатьох деся­тиліть минулого століття, аж до кінця 70-х років.

Провідні положення кейнсіанської теорії - це необхідність активного втручання держави в економіку, здійснення анти-кризового регулювання, управління сукупним попитом, а також соціальною політикою. «Держава, писав Дж. Кейнс, повинна здійснювати свій керівний вплив на схильність до споживання частково шляхом відповідної системи податків, частково шля­хом фіксації норми процента і частково, можливо, ще й іншими способами»³¹. Тобто, основними засобами й інструментами дер­жавного впливу було визнано стимулювання сукупного попиту шляхом заохочення інвестиційної діяльності через зменшення рівня облікової ставки кредиту, розширення державних закупок, підвищення рівня зайнятості як фактора зростання доходів на­селення, проведення раціональної фіскальної політики та ін. Для підвищення сукупного попиту, який згідно з кейнсіанською теорією обумовлює рівень виробництва і відповідно рівень без­робіття, уряд повинен збільшити видатки, інвестиції та змен­шити податки для зростання купівельної спроможності. При досягненні надто високого рівня сукупного попиту і загрозливих масштабів інфляції потрібно, навпаки, вдатися до «фіскальної

М.:

³¹ Кине Д. М. Общая теория занятости, процента й денег. Пер. с англ. -Прогресе. 1978.-С. 156.

рестрикції», скоротити видатки або зменшити доходи. Ці по­гляди багато в чому визначали розвиток і напрями економічної думки того часу. Наприклад, американський економіст Д. Д'ю стверджував, що в «сучасному суспільстві податки функціонують скоріше як регулятори, ніж дохідний захід»³².

Згідно з поглядами Кейнса, зниження податків на прибу­ток, безперервне розширення урядових видатків, незважаючи на зростання бюджетного дефіциту, а також прийняття інших рішень, пов'язаних з регулюванням капіталістичної економіки, здатні забезпечити високу ділову активність й зайнятість на­селення.

Концепція регульованого і планованого капіталізму була під­хоплена цілим рядом реформаторів-теоретиків, які стверджу­вали, що держава повинна забезпечувати і гарантувати стійке економічне зростання шляхом підтримки в своїх рішеннях рів­новаги попиту і пропозиції.

Економічна політика, в основу якої були покладені ідеї Кейн­са, чимало в чому сприяла виходу із кризи багатьох країн. Зо­крема, для подолання депресії 30-х років уряд США інтереси приватного підприємництва значною мірою підпорядкував гро­мадським і національним інтересам. У США жорстка регулююча державна політика виявилася у встановленні після Великої де­пресії нових регулятивних норм, а саме заборони купівлі банкам акцій промислових і комерційних компаній, сплати процентів за депозитами до запитання, інвестиційного кредитування. Для посилення державного контролю були утворені Федеральна кор­порація страхування депозитів, Комісія з цінних паперів, спе­ціалізовані державні банківські установи. Розробка і реалізація ряду програм у 60-х роках, коли президент Ліндон Б, Джонсон оголосив «війну з бідністю», наслідування принципів кейнсіан-ства в економічній політиці дозволили США досягти високого

рівня розвитку.

Кейнсіанська концепція переважала в повоєнний період у розвинутих країнах Європи. В окремих європейських країнах під впливом різних за часом кризових подій мала місце пряма націоналізація великих комерційних банків. Можна також до-

³² Федосов В. М. Налоги в зкономике современного капитализма (на примере ФРГ).-К.: Вища школа, 1997.-С. 71.

254