28 Тема 1

продукції, можливостей розвитку економіки в даний момент часу. Порівняно з іншими країнами національна економіка має національні особливості, пов'язані із факторами як економіч­ного, так і неекономічного характеру (природні, національні, історичні, демографічні тощо).

В цілому галузева структура дозволяє відстежувати динаміку міжгалузевих пропорцій, розвиток пріоритетних галузей з точки зору їх ефективності, соціальної орієнтації, ресурсозбереження тощо. Вона може бути оцінена за допомогою таких показників, як питома вага галузі в обсязі виробництва продукції, ВВП, ва­лової доданої вартості, питома вага зайнятих у галузі в загаль­ній чисельності зайнятих в економіці, частка галузі у вартості основних фондів та ін.

Сьогодні вітчизняна статистика відповідно до міжнародної класифікації перейшла від класифікатора галузей економіки до класифікації за видами економічної діяльності, що представ­лені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Випуск товарів та послуг і валова додана вартість

за видами економічної діяльності

(січень-червень 2008 року), % до відповідного періоду попереднього року

	Випуск товарів та по­слуг	Валова додана вартість
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	99,9	100,1
Добувна промисловість	104,7	105,3
Переробна промисловість	108,3	108,9
Виробництво та розподілення електро­енергії, газу та води	102,3	100,0
Будівництво	98,8	96,1

29

Національна економіка: загальне та особливе

114,8

"108.4 99.5

98,7

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв'язку Освіта

Охорона здоров'я та надання соціальної

допомоги

109.2 106,3

Інші види економічної діяльності

Чисті податки на продукти

ВВП

Джерело: ДаніДержкомстату України

З наведених у таблиці даних можна зробити висновок про іс­тотні дисбаланси в Україні між структурними частками валової доданої вартості за видами економічної діяльності. Подібний вплив держави на структуру економіки не сприяє економічно­му розвитку України в довгостроковій перспективі, що гостро ставить питання про необхідність оптимізадії структури наці­ональної економіки та значення у цих процесах, що відводиться

державі.

Для характеристики перспектив розвитку національної еко­номіки дуже важливою є її технологічна структура, що конкре­тизує визначені галузевою структурою пріоритети даними про співвідношення між традиційними та новітніми технологіями, обсяги впровадження високих, наукоємних технологій. Така структура різко змінюється з часом. При цьому виділяють серед-ньо- та довгострокові технологічні цикли. Якщо перші розгляда­ють як зміну технологій, що однак засновані на одних і тих же базисних нововведеннях, то другі цикли - пов'язані зі зміною технологій на основі переходу до принципово нових базисних нововведень. Сьогодні такими технологіями вважаються мікро-електроніка, інформатика, біотехнології. За рівнем охоплення цими науково-технічними напрямками сфер виробництва і спо­живання роблять висновки щодо технологічного рівня країни, її науково-технічного потенціалу.

зо

Тема 1

Освоєння нового технологічного принципу формує науково-технічний напрям, що включає низку поколшь техніки, які змінюють одне одне, та має життєвий цикл 80-100 років. Су­купність взаємопов'язаних науково-технічних напрямів форму­ють технологічний уклад. Це концентроване поняття становить цілісний комплекс технологічних процесів, що охоплюють різні галузі та виробництва. В економічній літературі описано шість технологічних укладів (табл. 2.З.).

Таблиця 1.3 Характеристика та динаміка технологічних укладів

Номер укладу і період його доміну-1 вання (роки)	Основа укладу (ключовий винахід)	Частка укладу в економіці за випуском продукції, ( %)
		Японії (90-ті рр. XX ст.)	0.^ :« О. Н § -в .«і *£й	Білорусії (2ООЗ р).	України (200О р.)
1. (1770-1830)	Текстильної ма­шини
2. (1830-1880)	Парового двигуна, верстатів
3. (1880-1930)	Електродвигуна, технології вироб­ництва сталі			22-23	58
4. (1930-1980)	Двигуна внутріш­нього згорання, технологічних процесів нафто­хімії	ЗО	46	68	38
5. (Від 1 980-1990 до 2 030-2040)	Мікроелектрон-них компонентів	40	8	9-:о	4
6. Після 2040 р.	Генної інженерії, нанотехнологій

Сьогодні в світі активно розвивається п'ятий технологічний уклад, саме він формує основу передових національних еконо­мік. Домінування того чи іншого укладу в економіці конкретної країни безпосередньо відображається на структурі національної економіки та характеризує ЇЇ прогресивність.

Регіональна (територіальна) структура економіки характе­ризує поділ економіки на економічні райони та регіони за їх спе­ціалізацією та економічним потенціалом. У рамках національної економіки можуть формуватись територіально-виробничі комп­лекси як сукупність підприємств різних галузей виробництва, які перебувають на певній визначеній території, пов'язані між собою використанням природних і економічних ресурсів, що дозволяє підвищити ефективність цього використання та ви­конувати різноманітні функції, важливі для розвитку економіки

в цілому.

В Україні в процесі природно-історичного та економічно­го розвитку склалося декілька індустріально-територіальних та аграрно-територіальних комплексів, які в своїй сукупності створюють природно-економічні системи, що виконують різ­номанітні функції. Сучасна наука пропонує багато принципів раціоналізації і відповідно декілька варіантів групування регіо­нів України. Так, за одним з підходів виділено вісім таких комп­лексів: Карпати, Полісся, Поділля, Донбас, Придніпровський, Харківський, Прикарпаття, Причорноморсько-Азовське узбе­режжя. Спеціалізація цих комплексів на тих чи інших галузях виробництва не означає, що всі інші галузі не розвиваються. Кожний територіально-виробничий комплекс, як правило, має свою виробничу і соціальну інфраструктуру, забезпечуючи свої потреби в основних видах продукції.

Регіональна структура національної економіки характери­зує пропорції у розміщенні і розвитку продуктивних сил також у межах світового господарства, в системі міжнародного розпо­ділу праці. Тут також відбуваються постійні зміни, переміщен­ня епіцентрів технологічних і структурних змін із одних країн в інші. Прикладом може стати стрімка поява нових індустрі­альних країн (Південна Корея, Сінгапур тат ін.), а також втрата іншими країнами певних позицій у технологічному лідерстві.

Взагалі зміни під впливом науково-технічного прогресу здій­снюються у взаємодії з корінними змінами в структурі наукових

32