Тема 7

Функціональна інфраструктура національного ринку

233

• трансформація грошових фондів безпосередньо в позич­ ковий капітал і використання його у вигляді капіталовкла­ день для обслуговування процесу виробництва;

• обслуговування держави і населення як джерел капіталу для покриття державних і споживчих витрат;

• прискорення концентрації і централізації капіталу, спри­ яння утворенню потужних фінансово-промислових груп.

Указані функції кредитного ринку спрямовані на підтримку капіталістичного способу виробництва, забезпечення функ­ціонування економічної системи державно-монополістичного капіталізму.

При розгляді кредитної системи потрібно враховувати, що вона базується на реалізації складних економічних відносин, що пройшли тривалий історичний шлях розвитку і відіграють кон­солідуючу роль у структурі всіх економічних взаємозв'язків.

Розрізняють два поняття кредитної системи:

• сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту­ вання (функціональна форма);

• сукупність кредитно-фінансовихустанов, що акумулюють вільні кошти і надають їх у позику (інституційна форма).

У першому аспекті кредитна система представлена банків­ським, споживчим, комерційним, державним, міжнародним кредитом. Усім цим видам властиві специфічні форми відносин і методи кредитування. Реалізують і організують ці відносини спеціалізовані установи, що створюють кредитну систему в дру­гому (інституційному) розумінні. Провідна ланка інституційної структури кредитної системи - банки.

В Україні діє дворівнева банківська система. Українська банківська система сьогодні - це банківська система перехід­ного господарства, що відрізняється нестабільністю і різкими структурними зрушеннями. Як найважливіша інфраструктура ринкової економіки України, що формується, вона спрямована на обслуговування процесів становлення нових ринків, демо­нополізацію, приватизацію, технічну і технологічну перебудову національної економіки.

Перший рівень банківської системи України займає Націо­нальний банк України (НБУ). Основною метою діяльності НБУ є підтримка купівельної спроможності гривні через боротьбу з інфляцією, з надлишками грошової емісії.

Другий рівень банківської системи України складається з ко­мерційних банків. Кількість банків в Україні є доволі великою: у 3 рази більше, ніж у Польщі, у 5 раз більше, ніж у Чехії, Угор­щини та Румунії, у 9 разів більше, ніж в Словаччині та Слове­нії. Водночас у розрахунку на млн мешканців кількість банків Україні перебуває на рівні Чехії, Словаччини та Угорщини (країн в яких населення у 5-10 разів менше). У порівнянні з більш на­селеними країнами (Польщею та Румунією), Україна має в два рази більше банків на душу населення.

Функція кредитування підприємств, держави і населення має важливе економічне значення. Пряме надання в позику вільних грошових капіталів їхніми власниками позичальникам у прак­тичному господарському житті утруднено. Банк виступає як фінансовий посередник, отримуючи грошові кошти у кінцевих кредиторів і даючи їх кінцевим позичальникам. Комерційні бан­ки надають позики споживачам на придбання товарів трива­лого користування, сприяючи зростанню їхнього рівня життя. Оскільки державні витрати не завжди покриваються доходами, банки також кредитують фінансову діяльність уряду.

Загалом ситуація на кредитному ринку характеризувалась такими тенденціями. Кредити надані банками - резидентами, на 01.01.2009 року становили 7340 млрд грн. За 2008 рік тем­пи зростання заборгованості за наданими кредитами стано­вили 172,0 % і були дещо нижчими, ніж за 2007 рік (174,1 %) (табл. 7.3).

Упродовж 2008 року динаміка обсягів кредитування резиден­тів була нерівномірною. Після прискорення темпів зростання кредитних вкладень до 178 % у січні в річному обчисленні у лю­тому- вересні 2008 року спостерігалась тенденція до поступового уповільнення темпів зростання кредитів (154,1 %).

Така ситуація була зумовлена зниженням темпів зростання ресурсної бази через:

• ускладнення умов доступу до зовнішніх джерел фінансу­ вання;

• погіршення фінансового становища підприємств;

• зниження платоспроможності населення;

• необхідність виконання вимог Національного банку Укра­ їни, спрямованих на стримування кредитної активності банків, які не мали для цього необхідного обсягу кредитних

234

Тема?

Функціональна інфраструктура національного ринку

235

ресурсів відповідної строковості. Станом на 1 січня 2008 р. сума зовнішніх боргових зобов'язань українських банків сягнула 31 млрд дол.

Таблиця 7.3

Основні показники розвитку кредитного ринку України

за 2008 рік

Показники	2008 рік
	Залишки млрд грн.	Пи­тома вага %	Приріст млрд грн.	% до по­пере­днього року
Кредити, всього У тому числі:	734,0	100,0	307,2	172,0
	За видами валют
У національній валюті	300,2	40,9	86,5	140,4
В іноземній ва­люті	433,8	59,1	220,7	2,0р. б.
	За строками погашення
Короткострокові	221,9	30,2	90,5	168,8
Довгострокові	512,1	69,8	216,7	173,4
	За секторами економіки
Нефінансовим корпораціям	443,7	60,4	183,2	170,3
Домашнім госпо­дарствам	280,5	38,2	120,1	174,9
іншим	9,8	1,4	3,9	164,3

відношення валового зовнішнього боргу до ВВП на 4 п. п. переви­щило співвідношення для групи країн із перехідною економікою. Наприкінці 2006 року рівень боргового навантаження становив 39,4% ВВП у Польщі, 36,3-у Румунії, 29,6-уРосії, 34,6-уЧехії, 45,1-у Македонії, 58,9-у Болгарії та 57,4% ВВП у Литві. Вищі показники валового зовнішнього боргу відносно ВВП мали Ес­тонія (81,2 %), Казахстан (60,5), Киргизстан (87), Латвія (108,6), Молдова (64,6), Угорщина (77,8) та Хорватія (80,9 %)²⁹.

Накопичення боргових зобов'язань перед нерезидентами, кредитна експансія банків на внутрішньому ринку і постійне зростання доходів населення закономірно підвели українську економіку до споживчого буму. А це, в свою чергу, посилювало інфляційний тиск та стало чинником поглиблення дефіциту по­точного рахунка платіжного балансу - з 1,5 % ВВП у 2006 році до 4,2 % у 2007-му та 9,4 % ВВП у першому кварталі 2008-го.

У зв'язку з цим Національний банк України реалізує комп­лекс заходів обмежувального характеру. По-перше, надлишко­ва ліквідність стерилізується шляхом операцій із депозитними сертифікатами. По-друге, НБУ постійно, починаючи з жовтня 2007 року, підвищує ставку рефінансування, середньозва­жений рівень якої збільшився з 9,1 % річних у жовтні до 15% річних у січні-квітні. По-третє, вимоги щодо обов'язкового резервування зобов'язань банків поширено на їх позики від банків-нерезидентів.

В Україні комплекс заходів макроекономічного реагування на приплив іноземного капіталу і стрімке зростання банківських кредитів має скеровуватися, передусім, на підвищення рівня капіталізації банків, зменшення обсягів залучення зовнішніх позик, стримування ризикових видів кредитної діяльності бан­ків. Такі заходи, проте, не повинні позначатися на обсягах ін­вестицій, необхідних для структурної перебудови економіки та підвищення конкурентоспроможності реального сектора.

Дані Міністерства фінансів України

Загалом валовий зовнішній борг України становив 4,5 млрд дол., або 60 % ВВП, і за 2007 рік збільшився на ЗО млрд дол. Спів-

²⁹ Вахненко Т. Кредитно-боргова експансія банків та методи її стримування \*™\у.сИ.иа/2000/2040/62969/

236

Тема?

Контрольні питання та завдання

1. Охарактеризуйте поняття «інституційне середовище».

2. Охарактеризуйте інституційну структуру економіки Укра­ їни.

3. Перелічіть основні види ринку та їх значення для розвитку національної економіки.

4. Назвіть основні сегменти фінансового ринку.

5. Як співвідносяться фінансовий та фондовий ринки?

6. Що заважає розвитку ринку цінних паперів в Україні?

7. Назвіть основні риси та умови ефективного функціонуван­ ня кредитного ринку.

8. Що є основними джерелами кредитних ресурсів?

9. Яке місце посідає кредитний ринок у функціонуванні на­ ціональної економіки?

10. Які перспективи розвитку кредитного ринку в Україні?

ТЕМА 8