Тема 11

Фінансові інструменти забезпечення функціонування...

311

нодавство. У ньому повинна бути точно визначена компетенція всіх суб'єктів економічної системи щодо повноважень і відпові­дальності в фінансовій сфері. На основі чинного законодавства органи виконавчої влади видають нормативні акти для успіш­нішого втілення фінансової політики. Ці акти покликані кон­кретизувати механізм її виконання. Виконавча влада постійно здійснює заходи щодо вдосконалення фінансового механізму реалізації фінансової політики.

Фінансова політика - явище багатопланове і певною мірою інтегроване. Вона включає як самостійні складові частини - бю­джетну, податкову, кредитну, грошову, валютну, інвестиційну політику, так і певні напрямки в галузі страхування, державного боргу, фондового ринку, співробітництва з міжнародними фінан­совими організаціями тощо.

Основною метою фінансової політики є оптимальний розпо­діл валового внутрішнього продукту між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями. На цій основі має забезпечуватися стійке зростання економіки, вдосконалення її структури, створення умов для розвитку гос­подарських утворень різних форм власності, спільних підпри­ємств з іноземним капіталом, акціонерних товариств, орендних і комерціалізованих підприємств. За цих умов важливе значення має також створення надійних соціальних гарантій населен­ню.

Фактори, які впливають на фінансову політику:

1) зовнішні:

а) залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами (щодо поставок сировини, ін. видів ресурсів, обміну технологіями);

б) експортні можливості самої держави;

в) інтеграція держави із світовими економічними система­ ми.

2) внутрішні:

а) структура економіки;

б) соціальний склад населення, рівень добробуту населення, його інтелектуальний рівень;

в) стан розвитку економіки, організація грошового обігу;

г) форма власності на основні засоби виробництва;

д) стабільність грошової одиниці.

Фінансова політика держави залежить від багатьох як зовніш­ніх, так і внутрішніх факторів. Зовнішніми є, зокрема, фактори залежності держави від економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок сировини, матеріалів, інших ресурсів, обміну технологіями, експортних можливостей самої держави, її інтеграції до світових економічних систем тощо.

Внутрішні фактори, які суттєво впливають на фінансову по­літику, - це форма власності на основні засоби виробництва, структура економіки, соціальний склад населення, рівень добро­буту народу, інтелектуальний рівень населення, стан розвитку економіки і організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, розвиток форм кредитування тощо. На фінансову по­літику держави впливають також інші фактори, що диктуються тими економічними умовами, які склалися на певному етапі господарського розвитку. З огляду на це фінансова політика є динамічним процесом, що змінюється і коригується з урахуван­ням практичної потреби.

Водночас є загальні принципи фінансової політики для дер­жав із ринковою економікою, розвинутими демократичними засадами суспільного життя. За таких умов фінансова політика має спрямовуватися на створення сприятливих фінансових умов для розвитку виробництва тих галузей економіки, які мають вирішальне значення для задоволення потреб населення. Його можна досягти як шляхом вишукування додаткових інвестицій у цій галузі та стимулювання залучення додаткових коштів самих підприємницьких структур, так і шляхом створення сприятли­вих фінансових можливостей для іноземних інвесторів - надан­ня податкових пільг, вільного вивезення одержаного прибутку, гарантії збереження майна та захисту іноземних інвесторів.

Стимулювання інвестицій для розширення виробництва за рахунок коштів підприємницьких структур має здійснюватися з урахуванням форми власності, галузі виробництва, природних умов, територіального розміщення та інших факторів. Тут по­трібен диференційований підхід, оскільки лозунг про створення однакових можливостей для всіх є нічим іншим, як спрощенням проблеми до такого рівня, що вона втрачає зміст і практичне призначення. Звісно, при цьому мають також надаватися по­даткові пільги, гарантії вільного ціноутворення, створюватися сприятливі форми кредитування.

312