3.3. Демографічний і трудовий потенціал

Під демографічним потенціал ом слід розглядати люд­ський потенціал, іншими словами - кількість населення, частку трудових ресурсів (працездатного населення), вікові та статеві показники, динаміку природного та механічного руху населення

тощо.

Основними характеристиками демографічного потенціалу є:

• співвідношення показників природного руху населення, що розглядаються за певний проміжок часу;

• статево-вікова структура населення;

- співвідношення показників механічного руху населен­ ня¹⁶.

Каравела; ПічаЯ.

На 1 січня 2009 року в Україні, за даними Держкомстату, про­живало 46143,7 тис. осіб. Упродовж 2008 року чисельність на­селення зменшилась на 229,0 тис. осіб.

Тема З

88

Рис. 3.1. Чисельність наявного населення за регіонами

Зменшення населення країни відбувалося винятково за ра­хунок природного скорочення - 243,9 тис. осіб, водночас зафік­совано міграційний приріст населення (14,9 тис. осіб).

У порівнянні з 2007 роком обсяг природного скорочення змен­шився на 46,3 тис. осіб, або з 6,2 до 5,3 осіб на 1000 жителів. Скорочення чисельності населення спостерігалось у 24 регіонах країни, крім м. Києва, Закарпатської та Рівненської областей, де зареєстровано природний приріст населення (відповідно 1,9 тис. осіб, 2,1 та 0,8 тис. осіб).

За прогнозами демографів, населення в Україні вже не буде збільшуватися, оскільки для цього відсутні сприятливі умови, а демографічний потенціал на сьогодні є вичерпаним. Такі про­гнози не просто песимістичні, сьогодні вони звучать як вирок українській нації. За даними прогнозів як вітчизняних експер­тів, так і міжнародних організацій тенденція до скорочення на­селення країни буде посилюватися й протягом наступних років. Якщо в 2006-му році населення України становило 46,6 млн, то в 2010-му вже 45,4 млн, в 2020-му - 42,5 млн, 2030-му -39,5 млн, а 2040-му - 36,5 млн чоловік. Тобто, протягом най­ближчих тридцяти років чисельність населення може скороти­тися на 21,6 %. Це не просто тривожні цифри, вони означають не лише демографічну кризу, але й небезпеку для розвитку кра­їни, загрозу для нашої національної безпеки та майбутнього

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТенцІом пв_ч

української нації. Щоб цей висновок не був голослівним, звер­немося ще до декількох цифр¹⁷.

Загалом за роки незалежності України втратила близько 6 млн громадян. Регіонами, які належать до найбільш демографічне постраждалих є Чернігівська, Черкаська і Вінницька області.

Назвемо причини, що впливають на депоггуляційні проце­си. Першою або традиційною причиною залишається висо­ка смертність на фоні низької народжуваності. В середньому по країні смертність перевищує народжуваність у співвідношен­ні 1,7 до 1.

Другою причиною є проблеми родинного плану, зокрема пи­тання фізичного здоров'я, матеріально-фінансового становища, так і морально-психологічного стану родин.

Вплив на репродуктивну поведінку родини такого показника, якїї матеріально-фінансове становище, вважається як прямим, так і опосередкованим. Починаючи з 90-х років минулого століт­тя, саме соціально-економічні реформи призвели до зменшення добробуту багатьох родин та вплинули на зміну ставлення людей до великих родин і, відповідно, до народження дітей.

Наступним чинником, що також впливає на демографічну ситуацію, є трудова міграція українців до інших країн. За дея­кими оцінками, щороку країна втрачає близько трьох мільйонів

чоловіків та жінок.

Таким чином, щоб зупинити скорочення кількості насе­лення, необхідно зробити не лише локальні кроки, а реалі­зувати цілісну загальнонаціональну програму, спрямовану на підвищення рівня народжуваності і створення необхідних для цього умов в освітній і медичній галузях. Ще у 2006 році Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України запропонував уряду Проект стратегії демографічного розвитку в Україні до 2015 року. Тодішнім урядом була також прийнята Концепція державної програми підтримки родини у 2006-2010 роках. Основними напрямками підтримки родин можуть бути такі: по-перше, це введення стимулів для родин, які зва­жилися на народження більше, ніж однієї дитини. Це, зокре­ма, є сприятливою умовою для тих родин, які бажають мати декількох дітей. По-друге, введення матеріальних стимулів ¹⁷ Доповідь НІСД «Про соціально-економічне становище...»

Економічнийпотенц

90

Тема З

_ІИНкупраці_У2000-2008рр.

показники р

Основні

для збільшення народжуваності. Також важливим моментом є створення сприятливих житлових умов для родин, зокрема багатодітних. Для цього є нагальним вирішення питання со­ціального житла.

Питання збільшення народжуваності є тісно пов'язаним та­кож із молодіжною політикою та державною стратегією охорони здоров'я. Отже, вирішення демографічної кризи потребує кон­солідації багатьох зусиль та реалізації проектів різного рівня -на державному рівні та галузевих напрямках, на рівні політич­них партій та громадянського суспільства.

Трудовий потенціал - це узагальнююча характеристика кількості та якості сукупних здатностей до праці працездат­ного населення, до участі у суспільне корисній діяльності. Трудовий потенціал характеризується кількісними і якіс­ними параметрами. Кількісна сторона трудового потенці­алу визначається чисельністю працездатного населення, статево-віковою структурою, кількістю робочого часу, відпра­цьованого працездатним населенням, чисельністю безробіт­них. Якісними характеристиками трудового потенціалу є стан здоров'я, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень, схильність носіїв праці до мобільності, конкуренто­спроможності робочої сили та ін.

Особливе значення у розвитку національної економіки має якість трудового потенціалу. Це - поняття відносне. Воно роз­кривається у параметрах та компонентах, таких, як: якість пра­цездатного населення, трудових ресурсів, сукупного працівни­ка або робочої сили. Якісна визначеність трудового потенціалу формується під дією потреб виробництва, попиту на робочу силу, на основі розвитку системи загальної та професійної освіти та виховання.

Кількісна сторона трудового потенціалу визначається демо­графічними факторами (природним приростом, станом здоров'я, рухливістю та ін.), потребами виробництва у робочій силі та можливостями задоволення потреб працездатного населення у праці. Трудовий потенціал кількісно характеризується пра­цездатним населенням в його активному віці, тобто трудовими ресурсами, які наявні у національній економіці у кожний певний період (табл. 3.4).

Доні Держкомстоту України

Дані Держкхшстату України

До трудових ресурсів належить населення, що здатне працю­вати у суспільному виробництві. Основна його частина - осо­би у працездатному віці. В Україні нижня межа працездатного віку -16 років, а верхня визначається віком виходу на пенсію за старістю: 60 років у чоловіків та 55 років у віці 15-70 років -

у жінок.

У економіці України зайнята лише частина трудових ресур­сів. Це залежить від рівня безробіття та частки населення, що зайняте у домашньому господарстві та особистому підсобному

господарстві.

Стан ринку праці формується під впливом політичної та

фінансово-економічної ситуації в Україні. Протягом перших трьох кварталів 2008 року спостерігалось стабільне зростання

Соціальні допомоги та Доходи вщ .^ _{ояержані П}оточт

власносп, одержані трансферти