Тема 5

і функціонуванні окремих комплексів. І це стосується не лише господарських комплексів, але й інших - комплексів соціально-культурних галузей, соціально-споживчого тощо, які справляють суттєвий влив на розвиток національної економіки, її ефектив­ність і конкурентоспроможність.

Окрім зазначених основних загальних положень, існує ще цілий перелік особливих для кожного конкретного комплексу факторів, які впливають на їх функціонування та розвиток, що будуть розглянуті нижче.

5.2. Характеристика основних господарських комплексів

У складі національної економіки серед господарських комп­лексів найважливішим є багатогалузевий промисловий. Він є найбільшим у сфері виробництва товарів. Це головне джерело зростання національного багатства та продуктивного капіта­лу. Йому належить вирішальна роль у розвитку національної економіки, він визначає масштаби, структуру і територіальну організацію виробничих сил. Порівняно з іншими галузями еко­номіки, промисловість має більш високі конкурентні переваги, є головною в обсягах експорту країни і валютних надходжень, формуванні бюджету та реалізації науково-технічних досягнень в Україні.

Сьогодні у промисловості виробляється близько 40 % загаль­ноекономічного випуску товарів і послуг, 80 % від 'їх експорту, створюється понад ЗО % валової доданої вартості. Тут сконцен­тровано приблизно третину основних засобів із зайнятих в еко­номіці. Промислове виробництво і сьогодні є одним з основних джерел оплати праці найманих працівників, прибутків підпри­ємців, податкових і валютних надходжень держави.

Значення промисловості полягає у тому, що вона є ключо­вим орієнтиром економічної політики в цілому, формуючи групи взаємозв'язаних виробництв та господарських інститутів, які є вирішальними для якісної перебудови економіки, піднесення її ефективності, перетворення усіх сфер народного господарства на базі новітніх поколінь високотехнологічної продукції.

В розвитку промислового комплексу України виділяються два періоди. Перший період (1991-1999 рр.) характеризувався нарощенням кризових процесів та спадом випуску продукції. При цьому в структурі промислового виробництва спостерігався переважаючий спад у галузях обробної промисловості порівняно з видобувними. Різкий спад інвестиційної активності, обмежен­ня попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках особливо торкнулися таких галузей обробної промисловості, як: маши­нобудування, легка, харчова, що виявилися непідготовленими до структурних змін попиту та конкуренції імпортної продукції. Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності та насичення внутрішнього ринку імпортними товарами сприяли тому, що багато видів продукції обробних галузей виявилися неконку-

рентоздатними.

Великий вплив на структурні зміни того періоду здійснив ці­новий фактор. Саме підвищення цін на енергоносії обумовило (незважаючи на величезне падіння темпів виробництва) зрос­тання частки продукції електроенергетики, хімічної і нафтохі­мічної промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Виявилася неефективність галузевих структурних зсувів у цей період: збільшення витрат на 1 грн. промислової продукції су­проводжувалося різким падінням рентабельності, рівень якої був недостатнім для нормального функціонування промисловості. Про сформовані диспропорції у структурі промислового вироб­ництва України свідчать дані наступної таблиці (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Промисловість

всього Добувна промис ловість

Структура промислового виробництва у світі та Україні у 2000 р.