Тема 14

Національна економіка та економічна безпека

399

обладнання (+40,5 %) та транспортних засобів (+80,5 %), що разом складають більше половини товарних поставок в Україну;

• зростання від'ємного сальдо поточного рахунка платіжного балансу: за результатами І півріччя 2008 р. воно становило «мінус» 6,6 млрд дол. СІЛА (-7,9 % до ВВП), а за відповідний період 2007 р. - «мінус» 1,7 млрд дол.. США(-2,8%доВВП). В цілому, за 6 місяців 2008 р. від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами збільшилося порівняно з відповідним періодом попереднього року у 2,5 разу. Цей негативний показник лише частково було компенсовано за рахунок зростання позитивного сальдо зовнішньої торгівлі послу­ гами (у 1,4 разу);

• збереження сировинної орієнтованості експорту. Основу товарної структури експорту традиційно складали сиро­ винні товари, передусім, продукція металургії, хімічної промисловості та мінеральні продукти, їх частка в екс­ порті зросла на 2 в. п. до 65,1 %. При цьому спостерігався позитивний тренд зростання експорту продукції маши­ нобудівної галузі, проте її частка в загальному експорті збільшилася тільки на 0,4 в. п. до 16,1 %.

Позитивними були такі фактори впливу:

- зростання обсягів експорту машинобудівної продукції в країни СНД (на 44,1 %), що зумовлено, поряд з високим інвестиційним і споживчим попитом на цю продукцію у країнах СНД, також зростанням вартості поставок меха­ нічних та електричних машин і устаткування (на 40,7 %), залізничних вагонів та запчастин до них (на 56,5 %). Екс­ порт продукції машинобудування забезпечив приблизно 17 % приросту експортних поставок з України за цей пері­ од. При цьому слід зазначити, що обсяг експорту машино­ будівного сектора (5,2 млрд дол. США) значно поступається обсягу експорту металургійної продукції (14,7 млрд дол. США).

Що стосується інтеграції країни у світову економіку, то, з од­ного боку, значна частка її експорту у світовій торгівлі дає змогу впливати на інші країни, а з іншого - проникнення іноземного капіталу в національну економіку посилює вплив на її економіч­ний розвиток ззовні.

Україні в зовнішньоекономічній діяльності особливо слід ура­ховувати географічний фактор. Зокрема, факт надмірної її за­лежності від Росії, яка є домінуючим постачальником до України деяких стратегічних товарів, насамперед критичного імпорту, та споживачем значних обсягів вітчизняної продукції слід вважати серйозною загрозою національній економічній безпеці. Те ж саме стосується і необхідності диверсифікації експорту та імпорту. Висока концентрація торгівлі окремими товарами посилює за­лежність держави від зовнішнього впливу.

Необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності зумовлюється також значною питомою вагою в на­ціональній економіці державного сектора і недосконалістю від­повідних ринкових механізмів. Державне регулювання повинно полягати у:

• розробці та реалізації стратегії зовнішньоекономічної ді­ яльності;

• ефективному використанні адміністративного, економіч­ ного і валютного інструментаріїв зовнішньоекономічної політики держави;

• розробці та реалізації щорічних програм розвитку зовніш­ ньоекономічної діяльності України;

• розробці та реалізації Концепції зовнішньоекономічної безпеки України;

• удосконаленні Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

• оптимальному поєднанні державного протекціонізму з ре­ жимом вільної торгівлі;

• податковій підтримці вітчизняного товаровиробника;

• максимальному використанні вигідного географічного положення України щодо транзиту через її територію іно­ земних вантажів та енергоносіїв;

• удосконаленні митного валютного контролю;

• припиненні нелегального вивозу з України капіталу;

• вжитті ефективних заходів щодо повернення в Україну ва­ лютних коштів від реалізації експортної продукції:

• активному залученні іноземних інвестицій;

• удосконаленні методів управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням світового досвіду та наД¹°^наль них економічних особливостей;

400